В историческом музее Днепра продолжают знакомить с редкостями

Днепропетровский Национальный исторический музей имени Яворницкого продолжает курс интереактивных познавательных экскурсий.

Городской сайт уже неоднократно сообщал, что исторический (как и другие музеи Днепра) закрыт для посетителей на время карантина. Но здесь разработали интерактивную программу занятий и экскурсий, в рамках которых к сокровищам музея можно приобщиться онлайн.

И вот музейщики с радостью знакомят с очередными подборками экспонатов.

Первая виртуальная экскурсия посвящена нашим очаровательны девушкам, женщинам, дамам и их предметам аксессуаров.

Вот что о них рассказывают в музее:

«Ми впевнені, що ви неодноразово чули про нашу чудову інтерактивну екскурсію, пов'язану з мовою віяла. Так от, в умовах карантину та відстані між співрозмовниками не менше ніж кілька метрів, цей вид спілкування є як ніколи актуальним.

Що ми знаємо про цю мову? «Мова віяла» - особливий секретний код кавалерів і дам зароджується у другій половині 17-18 ст.

Придворний етикет у цей період був настільки суворий, що іноді кавалер не міг говорити зі своєю коханою інакше, як поглядами і жестами. Висловлюватися таємничими знаками було досить незручно, а іноді й небезпечно, і спритні пані знайшли вельми витончене рішення, пристосувавши для цієї мети віяло. Невимушено перекладене з однієї руки до іншої віяло могло вирішити долю закоханих, призначити побачення, причому з зазначеним часом і місцем. Тож «мову віяла» мали знати не тільки жінки, в чиїх руках був цей аксесуар, а й чоловіки, котрим адресувались любовні послання.

Ми пропонуємо використовувати цей спосіб не тільки з вашим коханим або коханою, але навіть під час покупок в магазині У додатках Ви можете побачити загальні правила та жести цієї мови. А ще віяло можна використовувати як додатковий засіб захисту у зв'язку з нестачею масок у аптеках».

А вот второй пост посвящен посвящен хранящимся в запасниках ДНИМ древним… заркалам. О них в историческом музее рассказывают следующее:

«Серед всіх предметів, які нас оточують у повсякденному житті, мабуть найзагадковішим є дзеркало. З ним пов’язана купа забобонів, ритуалів, містичних історій.

Саме тому на виставці предметів, пов’язаних з обрядами переходу з цього світу у Світ Тіней «Мить, за якою незвідане…», було розміщено два бронзових дзеркала.

Одне з них — з колекції О. М. Поля. Це кругле дзеркало з петлею в центрі. Зроблене воно було в І-ІІ ст. н.е. в Китаї. Воно цікаве тим, що на звороті в нього є семикутна «зірка». Цей орнамент ніби додатково натякає на темну пору доби, коли на небі є лише зірки з місяцем! Згідно з музейними документами воно було знайдене в Миколаївській області біля с. Тарутине.

Друге дзеркало, точніше його фрагмент, було виготовлене через тисячу років, можливо в Ірані, але точно на Близькому Сході. Знайдене воно було під час розкопок поховання ХІІІ-XIV ст. н.е. в Новомосковському повіті Катеринославської губернії. До поховання воно потрапило вже зламаним. І ймовірніше пошкодженим навмисно, адже сам злам дуже обережний, рівний. І тут ми теж бачимо відбиток якихось вірувань і обрядів, уявлень про те, що знадобиться людині в потойбіччі, шляху до того світу. Адже саме дзеркало є, так би мовити, порталом, в який може потрапити душа небіжчика (згадайте, що навіть сьогодні під час похоронів дзеркала намагаються приховати, розвернути, накинути на них тканину)».

Цикл интерактивных экскурсий будет продолжаться.

Фото – Из архива ДНИМ