Боротьба за храм: суд та насильство

Учора господарський суд Дніпропетровської області почав розглядати справу за позовом релігійної громади римо-католицької церкви до американської компанії «Dugsbery, Inc» та Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Третьою стороною в процесі виступає Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації.

Представник позивача, Шурпінов Василь Іванович, вкотре навів факти та послався на велику кількість документів, згідно з якими будівля костелу св.Йосипа по пр.К.Маркса, 91, має належати римо-католикам. Особливо важливим з наведених фактів є те, що Вищий арбітражний суд України своїм рішенням від 24 грудня 1998 року визнав релігійну громаду св.Йосипа римо-католицької церкви м.Дніпропетровськ правонаступником релігійної громади римо-католицької церкви, на кошти якої був збудований храм і яка існувала в місті до 1948 року. Після 1948 року право власності на будівлю храму постійно переходило від одних державних структур до інших, аж поки у 1998 році вона не була продана компанії «Даґсбері, Інк». Посилаючись на Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», який зобов’язував місцеву владу передати релігійним громадам у власність чи безоплатне користування культові будівлі, що використовувалися не за призначенням, розпорядження Президента України, яким наказувалося забезпечити передачу культових споруд до 1 грудня 1997 року, та вищезгадане рішення ВАСУ, яке визнало договір купівлі-продажу нікчемним, представник позивача заявив, що наступні угоди також є нікчемними і не несуть за собою жодних юридичних наслідків.

У ході судового засідання з’ясувалося, що компанія «Фін-Інвест», яка першою купувала будівлю, досі не розрахувалася з продавцем. Це, як заявив представник римо-католицької громади є підтвердженням нікчемності першої угоди.

Представник облдержадміністрації не з’явився на судовому засіданні. Цей красномовний факт яскраво говорить про справжнє ставлення місцевої влади до важких проблем міста.

Юрист компанії «Даґсбері» заявив, що доводи позивача безпідставні й містяться на його вигадках. За його словами «Даґсбері» не знала і не могла знати, що будівля за адресою пр.К.Маркса, 91, є культовою, оскільки відповідна інформація не надається покупцеві, а до того ж українське законодавство не містить визначення терміну «культова споруда». Відповідаючи на запитання позивача він плутався у датах, а згодом і взагалі став відповідати «Не знаю» або «Відмовляюся від відповіді». Не дуже говірким представник «Даґсбері» був не лише на засіданні, а і після. У категоричній формі він відмовився давати коментарі чи принаймні назватися для представників преси.

Врешті-решт саме суперечка навколо культовості споруди стала головною в усьому засіданні. Після того як представник позивача пан Шурпінов подав клопотання про витребування документів з БТІ, в яких має міститися інформація про будівлю, в засіданні була оголошена перерва до 1 серпня. Але чи буде задоволено це клопотання залишилося невідомим.

А поки юристи вели свої дискусії в прохолодному приміщенні, на розпаленому проспекті біля храму стався черговий конфлікт між вірними та компанією «Даґсбері». Римо-католики, що проводили молебень збоку від будівлі, побачили як на них рухається КАМАЗ. Вантажівка зупинилися лише в кількох сантиметрах від парафіян, і цього було достатньо, щоб морально виснажені люди почали лютувати. Вони обступили КАМАЗ, який їхав забирати залишки від даху, і заявили, що не пропустять його, поки влада не виконає свої обов’язки з захисту громадян.

На місце подій за кілька хвилин під’їхало керівництво «Даґсбері», охоронної фірми «Тайфун» та працівники Кіровського райвідділу міліції. У той час, коли оформлювалися протоколи, до групи вірних та журналістів, що оглядали храм та фотографували зруйновану верхівку костелу, підійшов керівник охоронної фірми «Тайфун» Микола Миколайович і почав вимагати від людей залишити це місце. Він не звертав уваги, що люди знаходяться у звичайному дворі, який абсолютно точно не є власністю «Даґсбері».

Журналістам, начебто, вдалося переконати охоронця у тому, що його дії не зовсім адекватні, але як виявилося пізніше це був лише початок. До одного з журналістів підійшов інший працівник фірми «Тайфун», від якого явно тхнуло алкоголем, і почав погрожувати тілесними ушкодженнями, якщо журналіст не припинить фотозйомку. Буквально за мить перед журналістом з’явився один з представників «Даґсбері» і застосовуючи фізичну силу почав його виштовхувати. Свідками цього свавілля стало багато парафіян, а пізніше у Кіровському райвідділі була зареєстрована заява постраждалого журналіста про перешкоджання його професійній діяльності.

Зростання напруги, ігнорування проблем католиків міста та руйнування храму змушують єпископа Харковсько-Запорізької дієцезії знову і знову звертатися до Президента України Віктора Ющенка з проханням захистити католиків. Але відповіді на жоден з листів не надходить.

Через всі ці обставини, консул Республіки Польща у Харкові, який перебував цього дня з візитом у Дніпропетровську, змінив свій графік і приїхав до костелу св.Йосипа. На місці він повідомив парафіян, що вже мав досить серйозну розмову з міським головою Іваном Куліченко, і отримав від нього запевнення, що принаймні до 1 серпня, поки йде судове слідство, жодні роботи в храмі не проводитимуться.

Утім, до кінця дня роботи тривали. За цей час будівельникам, які на підпитку виконували висотні роботи, вдалося повністю розібрати дах та зруйнувати склепіння над вівтарем. Тому вірні, які неодноразово ставали свідками невиконання публічних обіцянок владою, вирішили не припиняти молебень і продовжити цілодобове чування біля храму.