Загадки історії: Як Миколаївський розпис 65 років тому відшукали в далекому Казахстані

У останні роки в нашому регіоні багато роблять для відродження та популяризації яскравого Миколаївського розпису.

Про цей розпис та його історію Міський сайт неодноразово писав.

Нагадаємо, що кілька століть тому він зародився у нашому краї, в селі Миколаївка, звідки і пішла його назва. Але у 20-му столітті радянська влада пригнічувала традиції української культури. Миколаївський розпис опинився на межі забуття…

Тим більшим було здивування фахівців, які в ході етнографічної експедиції до цілинних земель Казахстану 65 років тому виявили чудові приклади Миколаївського розпису на скринях!

Ось що про це розповів дослідник історії Деметріо в групі «Рідна Новостепанівка»:

«Слідами наших Катеринославських і не тільки Катеринославських скринь. 

Сьогодні буде екскурс у 1961 рік, в Цілинний край...

І хто тут знову в перших рядах? Знову ж, таки українці.  Описана у цій частині скриня, я міркую, навряд чи належить саме цілинній хвилі міграції, - тобто з 1954 року плюс. Тому що описуваний район ще в 1920-30 роки був за національним складом практично весь українським. І тут також проходив, як і в Україні, процес коренізації, українізації.

Отже, 1961 рік. Науково-дослідним інститутом етнографії та антропології ім.  М.М.  Міклухо-Маклая Академії Наук СРСР у 1960-1961 роках організується нова Комплексна етнографічна експедиція.  Казахстанський загін, під керівництвом досвідченого наукового працівника Тетяни Володимирівни Станюкович... Треба відзначити, що Тетяна Володимирівна усе своє життя присвятила питанням вивчення матеріальної культури і народному мистецтву східних слов'ян, росіян та українців.

Перша частина експедиції загону проходила у період з 12 серпня по 12 жовтня 1960 року в районах Кокчетавської області. Обстежилися колгоспи і радгоспи Рузаєвського району.

Але більше нас цікавить саме наступний рік комплексної експедиції Казахстанського загону.

З 26 червня по 24 липня 1961 року, загін приступив до вивчення культури та побуту російського та українського населення інших цілинних районів Казахстану.  Було обрано Федорівський район Кустанайської області.  Було охоплено житлові селища району: райцентр Федорівка, Банівка, Цабелівка, Святославка, Чистий Чандак.

До складу експедиції 1960-1961 рр., увійшли, окрім самої Станюкович, старший лаборант-етнограф С. М. Могилянська, молодий лаборант-етнограф Г. А. Носова, науково-технічний співробітник І. В. Жуковська, художниця Т. Г. Ейнберг та шофер Н. С. Бізєєв.

І що вони побачили там у Федорівському районі Кустанайської області? А побачили вони там Україну. А саме – чудові приклади скринь з напівзабутим Миколаївським розписом! 

У 1992 році актор Богдан Ступка у своєму закадровому тексті до одного документального фільму казав наступну влучну фразу: «І що вам сказати, українця видно, куди тільки його не запраторь, усюди він свою Україну будує, та і годі...».

Ілюстрації зі сторінки групи «Рідна Новостепанівка».