|«« | «« | »» | »»| |
В Днепровской библиотеке украинской диаспоры имени Джона Маккейна прошла презентация книги «У пошуках коштовних перлин».
Это – первое в нашей стране издание кувейтских новелл в украинском переводе.
Кроме возможности для любителей утонченной арабской поэзии ознакомиться с творчеством писателей и поэтов богатейшего своей нефтью Кувейта, эта книга интересна еще и следующим.
Это - проект украинского посольства в Кувейте, а когда подобные учреждения занимались изданием книги, и не вспомнишь.
Это важно для подготовки украинских арабистов, ибо таких книг почти нет. А арабисты крайне важны для дипломатии, для продвижения украинской позиции в третьем мире со всеми вытекающими отсюда последствиями.
И, наконец, это в целом открытие неизвестного для украинского читателя литературного пласта.
В мир кувейтских новелл погрузился известный днепровский журналист Григорий Глоба, который любезно поделился с Городским сайтом следующим материалом по следам презентации:
«Невідомі українському читачеві літературні пласти відкрили у Центральній бібліотеці.
Ви щось знаєте про кувейтську літературу? Ні? Зараз ми вам пояснимо, чому.
Сходознавство - дисципліна прикладна. Держава, яка цього не розуміє і прикро відмахується від перекладачів книг з екзотичних мов, пожне сумнівну економію врожаєм шишок на інформаційному та дипломатичному фронті в країнах "глобального Півдня" зараз, і втраченими економічними можливостями під час миру. Ця нехитра істина дуже прозоро звучала за культурними та дипломатичними формулюваннями презентації, що відбулася у Центральній міській бібліотеці Дніпра.
Збірка новел "У пошуках коштовних перлин" була видана до 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Кувейтом. Про рівень перекладу говорить те, що з трьох його перекладачів – два кандидати філологічних наук та один практикуючий дипломат-арабіст. Варто зазначити, що Центральній бібліотеці нашого міста дістався один із небагатьох екземплярів цього видання.
З відеозв'язку перед українськими глядачами виступила перекладач збірки, третій секретар посольства України в Кувейті Ольга Сегеда:
– Не кожен українець зможе показати на карті, де Кувейт. Моїм завданням було зняти завісу цієї таємничості та невідомості. І коли я приїхала сюди працювати – моїм першим проектом було видати книгу, знайти твори, які варто перекласти з халіджі – діалекту Перської затоки. Олександр Олександрович, наш посол, підтримав, допоміг подолати труднощі, але все одно робили це чотири роки. Початок випав на пандемію, коли всі сиділи на карантині та не виходили з дому. Потім питання цензури та авторських прав, які треба було узгоджувати тут, у Кувейті, з кожним із десяти авторів – а деяким із них уже під 80, їм у "Вотсапі" не напишеш. І закінчуючи тим, як цю книгу привезти до України з посольства, де ми маємо 300 екземплярів. Спочатку я думала: чому ніхто раніше цим не займався, чому це перша збірка? Виявилося – тому, що це дуже складно.
Книга двомовна - кожен текст українською та арабською мовами, так що по ній можна вивчати мову. Це дуже важливо, бо арабістів у нас не вистачає. Як вести переговори, якщо не знаєш, хто твій співрозмовник? Чим вони живуть, що люблять, що для них найважливіше в житті? На підготовку фахівця триває 4-5 років – а як це робити без книг, без літератури? Я сама перекладач із дипломом магістра – і під час навчання зіштовхнулася з тим, що книг у нас немає!
- Чим арабська мова та література у Кувейті відрізняються від мови та літератури в інших арабських країнах? Як це позначалося на вашій роботі під час перекладу?
- Арабська мова дуже змінюється. Коли університеті ми вивчали давню, доісламську поезію - навіть із знанням мови її було важко розуміти. І в сучасній мові є течії, спрямовані на "мовний пуризм", на те, щоб не запозичувати іноземні слова, а конструювати їх на своїй основі: так пилосос вони називають "електрична мітла".
У кувейтській літературі великий пласт, у тому числі представлений у нашому збірнику, присвячений війні 1990-91 років. Не лише бойовим діям, а й тому, як дівчата розповсюджували листівки, провозили їх через іракські блокпости під загрозою розстрілу. Так що ця книга – не весела, це не легке читання під чашку кави з ранку. Це потрібно переживати.
Багато оповідань присвячено тому, як жив Кувейт до нафти. Адже три-чотири покоління тому люди народжувалися та вмирали у пустелі, навіть без води. Як знайомилися, творили сім'ї. Як видобували перлини і продавали, а потім японці стали виробляти штучні перли, і професія ловців перлів занепала.
І третій пласт літератури висвітлює сучасне життя. Взаємини та конфлікти поколінь, де молодь, яка здобула освіту на заході, вже думає інакше. Питання одруження, свободи слова, носити чи не носити хустку жінці. Проблеми іноземної робочої сили – адже сьогодні кувейтці у своїй країні це меншість.
Олександр Балануца, Надзвичайний та Повноважний Посол України у Державі Кувейт, доктор педагогічних наук:
- Ця збірка допомогла нам зрозуміти психологію країни, в якій ми працюємо. Оформлення, картинки, ескізи були зроблені українськими фахівцями - і всі, кому ми показуємо цю книгу тут, дивуються, як можна було глибоко зрозуміти країну, не будучи в ній. Це перший потужний українсько-кувейтський проект, який допоможе нашим студентам та викладачам зрозуміти країну, в якій ми маємо працювати.
Укладачі обрали для збірки авторів різних епох, тож по ньому можна познайомитися не лише з літературою, а й з історією Кувейту ХХ століття. Такі збори цілком здатні служити джерельною базою для дипломних та дисертаційних досліджень. Однак навіть після видання шлях книг до українського читача був дуже непростим.
- З Кувейту дуже складна логістика, з ним сполучення лише літаками, а це дуже дорого, - ділиться складнощами ведуча презентації Крістіна Рокицька. - Набагато простіше з Китаю щось привезти, хоча він далі. Тому з Кувейту я везла в сумці не сувеніри чи солодощі, а пачку книг енциклопедичного формату, вагою понад півтора кілограма кожна. У ручній поклажі – бо багаж в аеропорту зважують, а ручну поклажу ні. Наукові бібліотеки – університетів, ім. Вернадського - вони дуже хочуть отримати таку книгу, але спонсорів наш проект не має. Щось ще забрали наші студенти та інші ентузіасти. Але з тиражу 500 екземплярів 300, як і раніше, припадають пилом у посольстві, і як їх відвезти - поки що ніхто не знає. Коли в Ольги закінчиться контракт - не знаю, чи буде ними ще хтось займатися, чи просто залишаться мотлохом.
Презентацію відвідали і представники мусульманської спільноти України: імам-хатіб Віталій Оверко, голова арабської діаспори Дніпра Айєд Айюбі.
– Не зовсім точно говорити, що Кувейт нікому в Україні не відомий – скоріше ця країна відома, але у вузьких колах, – розповів лідер ісламської громади у Дніпрі Рамазан Курбанов. – Ми вдячні за те, що кувейтці допомогли побудувати дві мечеті в Україні – у Луганську та у Костянтинівці. Це дуже добрі люди, хоч і дуже скромні.
З паперовим екземпляром унікального видання можна познайомитись у Центральній міській бібліотеці м. Дніпро. Почитати книгу в електронному форматі можна за посиланням
Фото - Днепровская библиотека украинской диаспоры имени Джона Маккейна
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |