«Ще можуть повернутися морози»: як вплинула зима на врожайність озимих культур на Дніпропетровщині. Коментар експерта

Після зими стан посівів озимих, навіть найбільш вразливої озимої культури — рапсу, є в цілому задовільним, розповів завідувач кафедри селекції і насінництва професор Микола Назаренко.

Станом на початок березня суттєвих проблем не виявлено. Втім, на врожай вплине недостатня волога у травні та на початку червня, коли у рослин відбувається період колосіння. Детальніше про те, як вплинула цьогорічна зима на врожай – читайте у матеріалі Суспільного.

Зима 2023-2024 років була загалом м’якою, каже Микола Назаренко. Але підкреслює — незважаючи на завершення календарної зими, на Дніпропетровщину ще можуть повернутися морози. Втім холодна зима та морозний березень є більш загрозливими для садів, а не для польових культур. Загрожувати озимим може лише екстремальне похолодання, яке наразі не прогнозують.

Фахівець розповідає, вони проводять випробування понад 200 сортів культур на експериментальному полі університету.

"Протягом зим останніх чотирьох років проблеми мав лише один зразок, але й він дав врожай. Зараз оцінка стану посівів є гарною, нижче 4 балів немає у жодного зі зразків. Оцінка у 5 балів може бути досягнута лише в лабораторних умовах", – каже фахівець.

Він каже, найбільш поширеними озимими культурами на Дніпропетровщині є озима пшениця та озимий рапс. Серед менш поширених — озимий ячмінь. Цьогоріч на Дніпропетровщині було засіяно понад 420 тисяч гектарів — озимою пшеницею та понад 110 тисяч гектарів — озимим рапсом.

"На врожайність впливає дуже простий фактор, — добрива: є або відсутні та у якій кількості. Це зараз найбільш вагомий момент", – каже він.

Микола Назаренко – завідувач кафедри селекції і насінництва Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет. Фото: Суспільне Дніпро

Середній прогноз щодо врожаю пшениці з гектару — близько 4 тонн та більше, каже Микола Назаренко. Такі цифри актуальні для усієї території Дніпропетровщини. Підкреслює, — врожайність залежить не лише від погоди, але й від добрив.

"Наприклад у нас на дослідному полі бували врожайності 8-10 тонн, навіть ближче до 10. Це може бути в наших умовах. Не кожен рік, не з кожним сортом. Звичайно потрібен належний рівень мінерального живлення, але можливо навіть і таке", – каже Микола Назаренко.