У Дніпрі постраждалі від домашнього насильства отримують комплексну допомогу від міста

У Дніпрі розгорнута комплексна допомога для постраждалих від домашнього насильства. Наше місто перше в Україні, в якому розділили проживання жінок з дітьми, які стали жертвами насильства, та жінок без дітей.

Так, наприклад, у другому відділенні Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» передбачено перебування жінок без дітей. Але на час ремонту в першому відділенні правила змінились. Зараз у закладі мешкає 4 жінки з малечею. Двоє з них – ВПО. Чергова по місту Ганна Довготько завітала до закладу, аби перевірити його роботу та упевнитись у належних умовах проживання.

«У «Маминому щасті» жінок забезпечують прихистком, де вони можуть перебувати цілодобово. Окрім цього, тут надають психологічну, соціальну, юридичну, побутову допомогу. До центру можна потрапити, звернувшись самостійно, або через виклик поліції чи мобільної бригади. Приміщення оснащено усім необхідним для стаціонарного перебування жінок та матерів з дітьми. Також тут подбали про безпеку постраждалих від насильства, які звернулися по допомогу: на вході встановлені сталеві двері, цілодобово присутній черговий адміністратор, який має доступ до тривожної кнопки; адресу центру не розголошують», – зазначила Ганна Довготько, заступниця директора департаменту соціальної політики ДМР.

З початку повномасштабного вторгнення у «Маминому щасті» допомагають і ВПО. Вони можуть безоплатно проживати в центрі. За перше півріччя 2023 року 30 людей, які постраждали від домашнього насильства, знайшли прихисток у «Маминому щасті». Одна з них – Марина. Жінка втекла з дитиною від цивільного чоловіка, який постійно бив її.

«Звичайно, хочеться додому, але розумію, що зараз це неможливо. Цивільний чоловік мене переслідує, чатує під під’їздом, розшукує по родичах, знайомих, постійно телефонує з прихованого номеру. Я в «Маминому щасті» вже другий тиждень. Тут мені спокійніше, є компанія. Дитина теж нагодована, доглянута, одягнута. Тож поки я житиму тут. Далі остаточно ще не вирішила, що буду робити», – розповіла Марина.

Друга точка інспекційного об’їзду – коворкінг-центр для ВПО на базі одного з відділів Дніпровського міського центру соціальних служб (вул. Новоорловська, 2/92). Тут відвідувачі можуть скористатись комп’ютером для роботи, навчання або пошуку потрібної інформації. У закладі є комп’ютери, ноутбук, принтер, сканер, інтернет та окрема зона з wi-fi. Також облаштовано дитячий куточок.

Є і зона із сучасним проєктором для проведення презентацій та перегляду фільмів. Чергова перевірила роботу щодо підтримки внутрішньо переміщених осіб.

«Це унікальний проєкт, який реалізовано в рамках «Соціальної інтеграції внутрішньо переміщених осіб», що реалізується в межах «Програми ЄС Міцні Регіони – Спеціальна програма підтримки України». Коштом міста було відремонтовано приміщення, партнери надали все необхідне обладнання. Заклад має попит. Сюди проходять щодня багато людей для навчання, роботи. Це єдиний коворкінг-центр у Дніпрі соціального спрямування», – зазначила Ганна Довготько.

Пані Тетяна, вимушена переселенка з Лисичанська, одна з відвідувачок коворкінгу. Жінка мешкає неподалік. Заклад відвідує з минулого року, бо дистанційно навчається в Лисичанському педагогічному фаховому коледжі.

«Усе дуже зручно. Подобається, що можу прийти сюди з дитиною. Вона зайнята в дитячому кутку, я в цей час навчаюсь. Є навушники, тож галас дітей мені не заважає. Для безпеки поруч є укриття, що теж потрібно і важливо», – поділилась Тетяна.

Кінцева точка перевірки – науковий ліцей міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів (вул. Аржанова, 12, корпус № 5). У закладі освіти чергова перевірила стан укриття та наявність усього необхідного у разі ракетної небезпеки.

«Укриття розраховано на 240 людей, працює цілодобово. Відповідно до вимог є запасний вихід. Сховище забезпечено місцями для сидіння, електроживленням, системами водопроводу, каналізації та вентиляції. Є запаси води, як питної так і технічної, аптечка, шанцевий інструмент, вогнегасники. Під час нашого візиту було оголошено повітряну тривогу, тож ми на власні очі побачили, як все працює на практиці, як спускаються діти. Упевнились, що перебувати під час повітряної загрози в укритті безпечно», – підсумувала Ганна Довготько.