Бібліохаби замість бібліотек? Що стоїть за реорганізацією бібліотечної системи Дніпра та чому бібліотекарі проти

Злиття мережі дитячих і дорослих бібліотек, скорочення кількості бібліотечних закладів задля їхньої якості, перетворення бібліотек на сучасні інформаційні простори – так звані бібліохаби. Так влада Дніпра анонсувала реорганізацію бібліотечної системи міста.

У підсумку обласний центр отримає три десятки закладів, до яких ходитиме й де проводитиме час багато людей, кажуть у мерії. На це піде не менш як п’ять років, додають посадовці. Кошторис проєкту наразі невідомий, пише Радіо Свобода.

А, втім, бібліотекарі, читачі й громадськість мають зауваження щодо цих планів. Особливо занепокоєні вони долею персоналу й книжкових фондів.

Світлана Корда ще кілька днів тому була співробітницею центральної міської бібліотеки. Працювала на рецепції. Наразі вона офіційно звільнена у зв’язку з реорганізацією системи. Розповідає: 30 листопада в неї був останній робочий день. Каже: про майбутні звільнення попередили, як і належить, за два місяці і виплатили грошову компенсацію – один місячний оклад.

60-70% людей звільнять – бібліотекарка

Заяви на звільнення попросили написати всіх співробітників, розказує Світлана Корда, пообіцявши, що потім їх візьмуть на роботу в новостворене комунальне підприємство «Централізована система публічних бібліотек». Втім, жінка сумнівається, що працевлаштують усіх.

«Звільнять десь 60-70% людей – назад не візьмуть. Хоча відкрито вони про це не кажуть, навпаки – запевняють, що всіх працевлаштують. Але насправді з травня було відомо, що будуть звільнені всі люди 60+, все це у відділах обговорювалося. Ми жили в стресі: хотіли знати, що з нами буде. Ніхто нічого офіційно не казав. Звільнили за 40-ю статтею – через реорганізацію закладу. Мене вже попередили, що мене не працевлаштують, хоча я людина з інвалідністю – по зору», – розповіла Радіо Свобода Світлана Корда.

Вона також каже, що проєкт змін у системі розробили в кабінетах міськради, не порадившись зі звичайними бібліотекарями й читачами.

«Це рішення спустили згори. І кількість співробітників також. Ні з читачами не обговорювали, ні з бібліотекарями, ні з громадськістю, а це ж заклади, які належать громаді, належать усім нам», – зазначила вона.

«Хто старший за 60 років – не братимуть»

Бібліотекарка Тамара (ім’я змінене на прохання бібліотекарки) пропрацювала в одній із філій центральної бібліотеки 20 років. Зараз вона – пенсіонерка, але донедавна продовжувала працювати. Розказує: співробітникам у віці 60+ дали зрозуміти, що їм не місце в реформованих бібліотеках. Жінка написала заяву на звільнення за власним бажанням.

«Чи візьмуть працювати в оновлену бібліотеку – невідомо. Сказали негласно: усіх, хто старший за 60 років, не братимуть. А я маю працювати, бо пенсія – всього дві з половиню тисячі. Та й улюблена робота, якій я віддала скільки років. Щодо хабів – то це лише модне іноземне слово. А завданням бібліотек і так є бути інформаційним, культурним і просвітницьким центром», – додала вона.

Яка мета проєкту й скільки він може коштувати

Начальник управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Євген Хорошилов пояснює: рішення про реорганізацію міських бібліотек депутати міськради ухвалили ще 2017 року. Навесні 2021-го мерія отримала погодження від Міністерства культури та інформаційної політики.

Із 53 бібліотечних закладів (центральна дитяча та центральна доросла з усіма їхніми філіями на житлових масивах) планують створити 34 (центральна та 33 філії в районах). Самі бібліотеки перетворять на бібліохаби, тобто сучасні, комфортні інформаційні простори для дорослих та дітей в одному місці, каже він.

«Головний задум – осучаснення мережі муніципальних бібліотек, трансформація, відповідно до вимог часу. Зараз до бібліотек ходить 2-3% мешканців, ми хочемо збільшити цей показник до 10-15% хоча б, хочемо, щоб бібліотеки були центром тяжіння в районі, де вона розташована, щоб там було затишно і – головне – щоб вони надавали актуальні послуги. Все майно, всі будівлі, всі засоби переходять до новоствореного закладу. Зараз немає списку цих 33 філій, які будуть діяти. При створенні оновлених бібліотек ми керуватимемося станом приміщень, попитом, яким користується філія, будемо радитися з відвідувачами. Щонайменше п’ять років необхідно для отримання кінцевих результатів», – пояснив концепцію трансформації бібліотечної мережі в коментарі Радіо Свобода Євген Хорошилов.

Кожна з 33 бібліотечних філій, каже він, в перспективі стане бібліохабом. Спершу планують оновити три філії – на житлових масивах Червоний камінь та Перемога й на проспекті Богдана Хмельницького. Кошторис проєкту ще не визначений, зазначив посадовець, але відомо, що, наприклад, створення бібліохабу на Червоному камені, де площа приміщення перевищує 1 тисячу квадратних метрів, обійдеться не менш як 5 мільйонів гривень.

«Це план на 2022 рік. Далі – побачимо, як це вдасться, як відреагують містяни, яким попитом користуватимуться ці бібліохаби. І є план – перейти до наступного етапу: створити 8 бібліохабів – у кожному районі міста, щоб з’явилися такі мультифункціональні центри», – сказав він.

Що буде зі співробітниками?

Керівник управління культури Євген Хорошилов також спростовує інформацію про те, що співробітники бібліотек залишаться без робочих місць.

«Пріоритетне право працювати в новій структурі буде відведене бібліотекарям. Якщо ж ці люди з певних обставин не знайдуть собі там місця – ми запропонуємо їм інші місця: у нас є вакансії в шкільних бібліотеках, в бібліотеках обласного підпорядкування. Категорично заперечую, що люди 60+ не зможуть працювати в цій структурі. Жодна скарга не буде без розгляду. Якщо на бібліотекарів тиснуть – хай звертаються до нас, розберемося з кожним випадком, запропонуємо можливості. Звичайно, з молодими бібліотечними співробітниками у нас катастрофа. Міськрадою затверджена програма їхнього стимулювання: доплата 2 тисячі гривень до зарплати співробітникам до 35 років, це реальний стимул втримати молодь», – сказав він.

Посадовець також не згодний з тим, що проєкт трансформації бібліотек не обговорювали з працівниками.

«Суто юридично: задля ухвалення рішення міськради ніякі громадські слухання не потрібні, єдине – отримання погодження від органу державної влади. Але ми безліч заходів провели, починаючи з червня 2021 року, де обговорювали ці питання, цікавилися думкою читачів, співробітників бібліотек, експертів, книгарень. Провели величезну стратегічну сесію. Всі хотіли долучитися до обговорення – долучилися. Зараз щоп’ятниці проводимо воркшопи – якою має бути сучасна бібліотека. Обговорення триває», – додав він.

Реформа очима читача

Читач бібліотечної філії №1, яка наразі зачинена, Григорій Глоба є адміністратором фейсбук-групи «Бібліотечний спротив», у якій відверто говорять про бібліотечні проблеми. Зазначає: до проєкту трансформації міських бібліотек є серйозні зауваження.

«Чиновники добре засвоїли гарні слова. Скорочення називають оптимізацією, трансформацією, реформою, але суть незмінна: це реформа зі скороченням закладів, приміщень, скороченням книжкового фонду й зі звільненням співробітників. Як не називай – це втрати. І в кадрах, і в книжках, і в доступності. Якщо дивитися з кабінету на карту, то наче дві бібліотеки й недалеко від одної і наче немає значення, якщо їх скоротити. Але для літньої людини, які переважно ходять до бібліотек, це – відстань. Наступне – ігнорування профілів дитячої та дорослої бібліотек. Доросла бібліотека – місце, де літні люди читають газети, де студенти та аспіранти пишуть реферати, курсові, там має бути тиша. В дитячій – діти бавляться, шумлять, стрибають, це нормально. Як це об’єднати в одному закладі? До того ж, бібліотеки в районах були майданчиками для роботи гуртків, концертів, виступів, зустрічей», – сказав у коментарі Радіо Свобода Григорій Глоба.

За даними з міськради, на утримання бібліотечної системи щороку витрачають понад 38 мільйонів гривень з бюджету. Григорій Глоба зауважує, що в інших обласних центрах суми не менші, але бібліотеки скорочувати не збираються. Наразі він отримує відповіді на свої запити до мерій міст України.

«Виходить, що Дніпро – найбагатше місто з найбіднішими бібліотеками. Наприклад, менший Херсон витрачає на бібліотеки 34 мільйони гривень щороку, і ніхто скорочувати бібліотеки не планує», – зазначив він.

Списання книг: нагальна необхідність чи «просто звільняли приміщення»?

Підготовка до реорганізації бібліотечної мережі міста розпочалася ще на початку року – з масштабного списування книг. За даними адміністратора групи «Бібліотечний спротив» Григорія Глоби, в міській мережі списали близько 200 тисяч книжок, з них 120 тисяч – в бібліотеках для дорослих. Частину з них реалізували за символічними цінами читачам, а частину здали на макулатуру.

У коментарі Радіо Свобода начальник управління культури міськради Євген Хорошилов сказав, що списували тільки «морально застарілі та зношені видання». І додав: бібліотеки робили це самі, без вказівки з мерії.

«Бібліотеки працювали, відповідно до плану своєї роботи. Є рекомендація Всесвітньої бібліотечної асоціації – проводити щорічне списання не менш як 8% книжкового фонду. Ніякої вказівки вони не отримували. Зношені, морально застарілі, дублетні… Напередодні реорганізації – це звична робота, бо треба передати фонди новій структурі», – пояснив він.

Між тим, колишня працівниця центральної бібліотеки Світлана Корда стверджує, що бібліотеки виконували рішення «згори».

«Рішення у квітні спустили згори. Я займалася списанням цих книг. Для розуміння: тільки я одна за пів року списала п’ять з половиною червоних кулькових ручок! П’ять з половиною – тільки викреслювала книги з інвентарних книг, викреслювала ціну й записувала номер акту й дату. Уявіть, скільки книг було списано! При мені разів п’ять приїздила машина – забирати книги на макулатуру. За моїми підрахунками, менше ніж пів тонни за раз в макулатуру не здавали. Я бачила, як досвідчені бібліотекарі плакали над цими книжками, як діти. І нічого не можна було говорити», – розказала Світлана Корда.

«Морально застарілі комедії Аристофана»

Серед списаних книг, каже читач Григорій Глоба, було чимало цінних видань. Ті, які йому вдалося викупити, він показує в своїй фейсбук-сторінці.

«Всі філії та відділи отримали план на списання: від кількох сотень до кількох тисяч примірників. У цю кількість потрапила реально цінна література. Кожна бібліотека на районі була осередком пам’яті – там були книги з автографами авторів, які там жили, виступали, були формально незанесені у фонди рукописи, були альбоми з історії району, зібрані школярами. У мене багата колекція списаних книжок, одна зі знакових – поет Кольцов, академічне видання, Петербург, 1909 року. Я бачив акти списаних книг. Щоб ви посміялися: як морально застарілі – списані комедії Аристофана та біблійні сказання. Бачив у цих актах і колекційні видання. Значна частина книг була продана і ще продається, але, на жаль, також велика кількість пішла в макулатуру. Гналися за кількістю, виконували план. Просто звільняли приміщення, бо мінус 19 закладів – це мінус 19 приміщень для зберігання фондів. До речі, профільне міністерство, коли погоджувало цю реформу, написало, що погоджує за умови збереження фондів і дотримання трудових прав працівників», – сказав Григорій Глоба.

Тим часом у міськраді Дніпра говорять, що реформа бібліотечної системи міста – не інновація: Дніпро взяв за приклад сусіднє Запоріжжя, яке поки єдине в Україні провело велику бібліотечну реформу.

«Нині бібліотеки постійно винаходять нові формати співпраці з читачами. Все це лише підтверджує те, що ми зможемо перетворити бібліотеки на сучасні простори для розвитку та самоосвіти українців. Адже розвиток якісної бібліотечної системи є стратегічно важливим для держави. Чи відповідають зараз наші бібліотеки світовим трендам? Звісно ж, ні. Тому зміни невідворотні. Нам чітко потрібно розуміти, що система не може існувати як раніше. Однак перетворення бібліотек на сучасні простори має проходити без втрат», – зауважила напередодні заступниця міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк в колонці на сайті «Українська правда. Життя».

І додала, зокрема:

«Соціальні і трудові права жодного з працівників бібліотечної сфери не мають бути порушені, жодна книжка не повинна зникнути. Якщо зміни відбуваються обґрунтовано і з дотриманням соціальних нормативів, то це призводить лише до оптимізації та наповнення закладів новим якісним змістом і навпаки має посилити культурну складову у регіонах... МКІП неодноразово висловлювало чітку позицію. За порушення закону чи перевищення службових повноважень під час реорганізації та ліквідації закладів культури посадові особи повинні нести відповідальність. Міністерство звернулося до органів прокуратури з проханням перевірити факти незаконної ліквідації та реорганізації закладів культури. Вже є приклади, де органи прокуратури порушили судові справи щодо неправомірності прийнятих рішень, а також випадки скасування таких рішень у судовому порядку».