У Дніпропетровську з‘явилася ще одна поетеса. Ірині Крошиній усього шістнадцять. Останні чотири роки вона прикута до інвалідного крісла. Але хвороба не завадила писати вірші. І тепер у поетеси з‘явилася своя перша книга.
Літератори вважають, що Ірина Крошина – друга Леся Українка. “Посміхнись надії” – так називається перша книга Ірини Крошиної. Вона містить близько півсотні віршів. Здебільшого це погляд на життя з інвалідного крісла. Вірші юної поетеси в шкільній стінгазеті побачив письменник Михайло Богомаз. Він і допоміг видати книжку. Кажуть, що у дівчини є неабиякий талант. З ним варто розраховувати на всеукраїнську славу.
Михайло Богомаз, письменник: «Она чувствует глубоко, она наблюдательна. Это всё потом отражается на ёё стихах». Ірина згадує, що поезію любила не дуже. Потяг до віршів з‘явився, як тільки вона опинилася в інвалідному кріслі. Досі невідомо, як вона захворіла на запалення спинного мозку.
Ірина Крошина, поетеса: «Утром встала, еле встала. Я за водой еще сходила, правда, 10 раз упала. Сели завтракать – а я уже пошевелиться не могу». Лариса Крошина, мати: «Это очень редкое заболевание. Только время покажет, встанет ли она». Поезія спочатку допомагала дівчині заспокоїтися. А потім бажання писати вірші не давало спати. Тепер в її зібранні більше ста творів. Іра писала навіть про кохання і пристрасті, хоча хлопця в неї ще нема. Джерело натхнення – любовні романи.
Ірина Крошина: «Была в шоке, что не могу ходить. У мамы взяла книжку, прочитала, а потом и все книжки. А дальше и стихи попридумывались». Під час натхнення дівчина не тільки пише, а й одночасно розробляє ноги. Тепер вона впевнена, що обов‘язково встане.
Ірина Крошина: «Ну куда мы денемся? Я еще и маму погоняю!» Зараз Ірина прагне навчатися на філологічному факультеті, щоб стати справжньою поетесою. А головна її мрія – пройти всю Україну від міста до міста.