Знайдено фундамент козацької церкви вісімнадцятого століття

Старовинний пам’ятник, який вважали безповоротно втраченим, нарешті знайшли в Дніпропетровській області. Фундамент козацької церкви вісімнадцятого століття археологи виявили в селі Мішурін Ріг, де була одна з перших переправ запорожців.

Навіть початкові дослідження свідчать, що це місце зберігає багато таємниць. Прямо посеред поля, проміж грядок кабачків лопати археологів наткнулися на те, чого вони й не мріяли знайти. Дзвін заліза об камінь розпочав нову, досі невідому сторінку історії козацтва на Дніпропетровщині.

Церкву Спасу Христового археологи шукали на свій страх і ризик. Не тільки місцеві мешканці, а й навіть відомі краєзнавці запевняли, що фундамент був давно затоплений рікою. Лише бабка Ганна в це не вірила. Саме вона вивела археологів на слід. Дев’яностодвохрічна жінка – єдина з нині живих, хто на власні очі бачив цю церкву. Її батьки працювали на пана, а у вільний час співали в цьому храмі і завжди брали доньку з собою.

Ганна Рось згадує:
“З двома куполами у нас була церква, дерев’яна вона була, пофарбована серебрянкою. А ограда у нас яка була! З отакої мідної проволоки виплетена, візерунки, як ікони. Трава біля церкви була як ковер! А дерева які були красиві!”

За її словами, церква славилася на всю округу. А на великі свята сюди з’їжджалися люди з інших селищ, так що в храмі було не протовпитися. Але зненацька вчитель у школі сказав Ганні, що Бога тепер нема – помер він. Саме таким вона пам’ятає початок радянської влади. У відчайдушній боротьбі з релігією церкву вмить розграбували, тих, хто намагався цьому протистояти, заарештували, а в 1931-ому році споруду знищили.

Ганна Рось:
“Вони їх розбирали і перевозили оці брьовна в Верхньодніпровськ, а там з них построїли тюрму”.

Ось і все, що залишилося від церкви. Археологи вже впевнені, що її будували кілька разів, а до того тут були поселення часів Київської Русі, епохи бронзи та навіть неоліту. Храм, безумовно, побудували козаки, бо споконвіку ці землі належали до вольностей Запоріжжя. Каменюки для фундаменту тягнули з берега Дніпра. Їх не обробляли, а лише підбирали за розміром. А потім вже викладали деревини. Козаки на церквах не економили. Оздоблення храму було не гіршим, ніж у містах. Археологи знайшли фрагменти вітражів, вишуканої кераміки, рідкісні цвяхи та навіть шматочки гутового скла, що в ті часи на селі вважалося небаченою розкішшю. Серед знахідок – дерев’яний виріб, оздоблений срібною ниткою, кістяна бусина, денці та горлечки пляшок вісімнадцятого століття, а також одна копійка й один срібний рубль. Є версія, що він був закладним. Тобто у такий спосіб будівники повідомляли, що почали возведення церкви у тисяча вісімсот тридцятому році. Зовсім неочікуваними у фундаменті церкви були фрагменти кахлів. Ймовірно, козаки вирішили молитися тільки з комфортом.

Віктор Тітов, керівник досліджень, розказує:
“Ця церква, за нашими даними, мала опалення. Піч, мабуть, була у тій частині, де відбувалася молитва. І є в нас найдені зразки фрагментів оздоблення печей – кахлі – які підтверджують це припущення.”

Археологи впевнені, що тут на них чекає багато відкриттів. Експедиція працюватиме весь липень. Можливо, вони знайдуть скарб. Але Віктор Тітов, керівник досліджень, каже:
“Наше дослідження не має на меті знайти клад. Самий головний клад – це наявність цілих фундаментів, що їх досі не знесли бульдозером, не розібрали на господарські споруди.”

Всі знахідки після наукової обробки стануть надбанням історичного музею. А сам фундамент тепер буде під охороною держави. Археологи очікують, що багато людей захочуть побачити залишки церкви та вклонитися їм. Навіть баба Ганна готова пройти до неї пішки десять кілометрів, аби побачити храм, який вона вважає найкращим у світі.