Першими жертвами наказу ЦК ВКП(б), стосовно дружин «ворогів народу», в Дніпродзержинську стали Меркушина Агафія Олексіївна – вчителька середньої школи №9, матір двох дітей, Шевченко Євдокія Данилівна – прибиральниця на заводі ім. Дзержинського та Нестеренко Євдокия Павлівна – домогосподарка, мати двох доньок. Постановою Особливої наради НКВД СССР від 2 листопада 1937 року їх засуджено на п’ять, вісім и п’ять років таборів відповідно.
Серед дружин «ворогів народу» опинилась Анеля Онуфріївна Крживицька. Її заарештували 10 листопада 1937 року, менше ніж через два місяці після винесення розстрільного присуду її чоловікові Войцеху Крживицькому, котрий працював правильником прокату в середньосортному цеху ДМЗ. «Поїдеш до чоловіка», – з чорним гумором сказали їй при арешті. До Дніпродзержинська Анеля Крживицька повернулася через десять років, 1947го.
«Дело № 22512
Крживицкая Анеля Онуфриевна
Ст. 5410 ч.1 УК УССР.
Справка
на семью осужденного Крживицкого Войцеха Михайловича:
Семья состоит:
1. Крживицкая А.О.– жена, 1883 г. р., д. Степовичи, Ковенской губернии, Литва, здорова. Арестована 10.10.37.
2. Крживицкая Елена Войцеховна – дочь, 1917 г. р., учится, здорова. Оставлена.
3. Брат – Франц Онуфриевич Роговский, проживает в Польше, сестра Анна проживает в Литве.
Начальник горотдела НКВД лейтенант государственной безопасности – Паперман
Начальник 3го отдела УГБ ст. лейтенант госбезопасности Шнейдерман
Начальник УНКВД по Днепропетровской области майор госбезопасности – Кривец.»
(Інформація: Шнейдерман Михайло Якович, 1898 року народження, єврей, зі службовців, кандидат у члени КП(б)У з 1931 року, заступник начальника дніпродзержинського відділу НКВД. У 1934 році Сталінським міськкомом КП(б)У Шнейдерману було винесено сувору догану з попередженням за влаштування вечора в день похорон товариша С.М. Кірова. Наприкінці 1937 року за клопотанням партійної організації міського відділу НКВД і особисто начальника НКВД товариша Папермана бюром дніпродзержинського міськкому партії партійна догана з товариша Шнейдермана була знята).
«Заключение:
Крживицкая А.О. 1883 г. р., арестована 11.10.1937 Днепродзержинским горотделом УНКВД Днепропетровской области, как жена участника диверсионной группы. Обвинялась в совершении преступлений, предусмотренных ст. 5410 часть 1 УК УССР. Постановлением Особого Совещания при НКВД СССР от 02.07.1938 г., как социальноопасный элемент сослана в Казахстан сроком на 5 лет. Объективных доказательств проведения Крживицкой А.О. преступной деятельности в материалах дела не нашлось.»
Дружини «ворогів народу» були, ледь не єдиною категорією осіб, яких засуджували індивідуально. Навіть чекістам не зайшло в голову об’єднати цих жінок у «підпільні контрреволюційні організації». Але вони пішли іншим шляхом. Дружин, дітей, членів родин «ворогів народу», котрих ще називали «соціальношкідливими елементами», зводили в обвинувачувальному висновку одноденного слухання справ. Дійсно «жіночим днем» дніпродзержинського НКВД стало 2 липня 1938 року. В цей теплий літній день винесли вирок сорока вісьмом дніпродзержинкам, винним у тому, що вони свого часу «необачно» вийшли заміж чи стали членами сімей майбутніх «ворогів народу». Разом у липні 1938 року було засуджено 60 осіб цієї категорії. За 1937 і 1938 роки, за даними архівного управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області, переданими до Державного архіву Дніпропетровської області, в Дніпродзержинську було репресовано 75 дружин і членів родин «ворогів народу» та «соціальнонебезпечних елементів». Серед них як звичайні жінки, так і дружини відомих у місті людей.
Особливою нарадою НКВД СССР від 21.06.1938 року було засуджено до восьми років ВТТ Суріну Віру Василівну, інспектора Дніпродзержинської електростанції. Її чоловік, Рафаїлов Михайло Маркович, 1903 року народження, член КП(б)У з 1919 року, єврей, працював секретарём РК КП(б)У заводу ім. Дзержинського. На засіданні бюра дніпродзержинського міськкому партії 4 листопада 1937 року М.М. Рафаїлова, заарештованого органами НКВД, виключили з членів КП(б)У як «ворога народу». На тому ж засіданні секретареві ЗПК ГРЕС тов. Мальцеву запропонували поставити питання про партійність дружини Рафаїлова – Суріної. Того ж дня (!) рішенням парторганізації ГРЕС «Сурина Вера Васильевна из партии исключена за дачу характеристики врагу народа Ефимову, которую заверил её муж Рафаилов, ныне разоблачённый, как враг народа, и, как не внушающую политического доверия» . В протоколі бюра горкома №40/26 від 23 листопада 1937 року зроблено запис: «Сурина Вера Васильевна, член КП(б)у с 1920 года, п/б №1696990, 1901 года рождения, русская, работала на Днепродзержинской ГРЭС. Постановили: подтвердить решение парторганизации ГРЭС об исключении из партии Суриной» .
Та, як бачимо, і цього виявилося замало. Особливою нарадою НКВД СССР В. Сурину, як дружину репресованого, засуджено до 8 років ВТТ.
Постановою Особливої наради НКВД СССР від 02.07.1938го репресовано та вислано до Казахстану на 5 років, як дружину репресованого, пенсіонерку з Дніпродзержинська, вдову, матір двох дітей Якимчук Марію Василівну, 1890 року народження, українку, неписьменну, безпартійну.
Постановою Особливої наради НКВД СССР від 08.07.1938го засуждено на 5 років, як дружину «ворога народу», Манаєнкову Марію Степанівну. Вона родилася в Кам’янському в 1902 році, українка, з робітників, освіта середня, мала трьох дітей, безпартійна, була головою жіночої ради заводу ім. Дзержинського. Її чоловік «Манаенков Иосиф Петрович, член КП(б)У с 1920 года, п/б №1697423, 1896 года рождения, рабочий, русский. Работает директором завода им. Дзержинского. С 1917 по 1919 годы состоял в РСДРП интернационалистов. Награждён орденом Ленина в 1935 году за выполнение производственного плана в 1934 году. Манаенков ныне арестован органами НКВД». Це запис у протоколі засідання дніпродзержинського міськкому партії від 23 листопада 1937 року. Присутніми були: виконуючий обов’язки секретаря міськкому Стебльов, члени бюра: Брежнєв, Карпов, Жупинас, Щербаков, секретар РПК заводу ім. Дзержинського Павленко, а таж голова ЦК КП(б)У Островський.
Постановою Особливої наради НКВД СССР від 20.07.1938го домогосподарці з Дніпродзержинська Білокобильській Марії Василівні, матері чотирьох дітей, як соціальнонебезпечному елементу заборонено проживання в 15 містах СССР терміном на 5 років.
Постановою Особливої наради НКВД СССР від 21.07.1938 року, як член сім’ї репресованого, засуджена на 5 років ВТТ МакеєваГрейс Рахіль Лазарівна, касирка Дніпродзержинської міської їдальні №40. Вона була замужем за Макеєвым Юхимом Григоровичем, 1896 року народження, білорусом, із селян, освіта вища, мали доньку. До арешту Ю. Макеєв працював першим секретарем Дніпродзержинського міськкому партії. Присудом Військової колегії Верховного Суду СССР від 05.10.1937 року він був звинувачений у приналежності до контрреволюційної організації та розстріляний як «ворог народу».
Навіть ще в повоєнний час домогосподарки, вдови, пенсіонерки з Дніпродзержинська потрапляли під безжальний коток репресій як дружини «ворогів народу».
Олександр Слонєвський
ІСТОРИЧНЕ ФОТО |
Панорама Дніпропетровська., 1920-1940 гг. Александр Ковальчук |