[email protected]

6 лютого 2025, 10:25

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Військовий збір: понад 583,6 млн грн – внесок до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 583,6 млн грн військового збору. Як зауважив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, у порівнянні з січнем минулого року надходження збільшились на понад 421,0 млн грн, темп росту – майже 359 відсотків.
Керівник податкової служби регіону акцентував увагу на тому, що сплата військового збору сьогодні є значною фінансовою підтримкою наших Збройних Сил України і зміна ставок військового збору суттєво збільшила обсяги надходжень до бюджету.
«Висловлюю вдячність нашому бізнесу за роботу, за створення робочих місць, за сумлінно сплачені податки і збори. Ваша платіжна дисципліна – запорука обороноздатності і економічної стабільності нашої держави», – підкреслив Сергій Лисеюк.


Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.


Ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що з 01.01.2025 триває Деклараційна кампанія 2025.
Ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:
► 18 відсотків від бази оподаткування – щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу);
► 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу);
► 5 та 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу, зокрема при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна (п.п. 167.2 та 167.3 ст. 167 Кодексу);
► 9 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).
Ставки військового збору, що застосовуються до доходів, отриманих у 2024 року:
► 1,5 відсотка – з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів (п. 1.16 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу);
► 5 відсотків – з доходів від операцій з майном, доходів у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягають оподаткуванню згідно з положеннями розділу IV Кодексу, отримані платником податків після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (абзац третій п. 1.16 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).


Фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини податком на нерухоме майно майже на 23,0 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні поточного року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 23,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з січнем 2024 року находження виросли на понад 3,2 млн грн, або на 16,3 відсотки.
Звертаємо увагу, що об’єкти житлової нерухомості, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, враховуються при обчисленні бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, (їх часток), що перебувають у власності фізичної особи, при цьому податок не нараховується та не сплачується за такі об’єкти житлової нерухомості.


Від платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,2 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж першого місяця 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників транспортного податку надійшло понад 2,2 млн гривень.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.


До уваги неприбуткових установ і організацій!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) листом від 27.01.2025 № 2187/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 2187) повідомила.
01 січня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1514 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова № 1514).
У зв’язку зі змінами, внесеними пунктом 16 розділу І Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами), узгоджено з чинними положеннями Кодексу в частині визначення можливості внесення установ та організацій до Реєстру не тільки під час державної реєстрації створення юридичної особи, а й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
У Порядку враховано зміни, внесені до статей 13 та 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) законами України від 12 травня 2022 року № 2255-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» та від 06 жовтня 2022 року № 2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів», у частині інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів, у тому числі інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Також у Порядку враховано зміни, внесені до Кодексу Законом України від 07 лютого 2023 року № 2918-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» (далі – Закон № 2918), зокрема щодо можливості здійснення платниками податків листування з контролюючими органами через електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851), від 05 липня 1994 року № 80/94-ВР «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» (далі – Закон № 80/94-ВР), від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі – Закон № 2657) та від 18 листопада 2021 року № 1907-IX «Про публічні електронні реєстри» (далі – Закон № 1907).
Крім того, з метою узгодження із Законом № 1907, який встановлює правові, організаційні і фінансові засади створення та функціонування публічних електронних реєстрів з метою захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб під час створення, зберігання, оброблення та використання інформації у публічних електронних реєстрах, Порядок, зокрема, доповнено визначенням терміна «Реєстр» і зазначено, що ДПС є власником, держателем, адміністратором Реєстру, який забезпечує створення, формування, ведення та функціонування Реєстру.
Щодо змін, внесених до Порядку
У Постанові № 1514 викладено пункт 1 Порядку у новій редакції, у якій зазначено, що Порядок визначає процедуру функціонування Реєстру, механізм і вимоги щодо створення, формування, ведення, зберігання, доступу, захисту реєстрових даних, надання відомостей, що містяться в Реєстрі, відповідно до законодавства.
В абзаці другому пункту 1 Порядку визначено термін «Реєстр» як складову інформаційно-комунікаційної системи ДПС, що забезпечує збирання, зберігання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації, яка містить податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу, про неприбуткові підприємства, установи та організації, які відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу.
В абзаці третьому пункту 1 Порядку передбачено, що у Порядку вживаються терміни у значеннях, наведених у Кодексі і законах №№ 2155, 851, 80/94-ВР, 2657 та 1907, а також інших законах і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах.
Пункт 2 Порядку викладено у новій редакції, в якій враховані вимоги Закону № 1907 щодо створення та функціонування публічних електронних реєстрів, у частині того, що виключно законом або іншим актом законодавства, згідно з яким створений реєстр, визначаються відомості, зазначені у Законі № 1907.
З урахуванням вимог, зазначених у Законі № 1907, пункт 2 Порядку доповнено відомостями щодо Реєстру, у якому, серед іншого, зазначаються:
назва держателя реєстру;
назва та/або вимоги до адміністратора;
вимоги до публічних реєстраторів;
вимоги до створювачів;
фінансові джерела створення програмно-технічних засобів реєстру та право власності на них;
вимоги до інтеграції із Системою електронної взаємодії;
вимоги до обробки та захисту персональних даних, інших реєстрових даних та інформації;
джерела фінансового забезпечення функціонування реєстру;
вимоги до системи управління ризиками та інформування суб’єктів інформаційної взаємодії і правоволодільців про порушення цілісності реєстрової інформації, її несанкціонованої обробки;
порядок обов’язкового інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про збирання, оброблення, внесення такої інформації до відповідних реєстрів, її зміну та видалення, тощо.
З метою узгодження Порядку з вимогами пункту 133.4 статті 133 Кодексу в частині визначення можливості внесення установ та організацій до Реєстру не тільки під час державної реєстрації створення юридичної особи, а й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, у пункті 4 Порядку:
уточнено редакцію абзацу двадцять другого в частині, що зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом десяти днів із дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду таких документів внесено до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи;
доповнено новим абзацом двадцять третім у частині, що установи та організації, які під час або протягом десяти днів із дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про включення до Реєстру і які за результатами розгляду цих документів включені до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
З метою узгодження Порядку з вимогами статей 13 та 17 Закону № 755 в частині інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами державних органів, у тому числі інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, у пункті 6 Порядку:
виключено абзац шостий, яким визначався один зі способів подання (надіслання) неприбутковою організацією реєстраційної заяви та копій документів, необхідних для включення до Реєстру, зокрема, державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації;
уточнено редакцію абзацу сьомого в частині, що під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу у відповідній заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації, заявник може зазначати прохання про включення до Реєстру без подання окремої заяви. Згідно із Законом № 755 разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в електронній формі в установленому порядку забезпечує передачу до контролюючого органу відомостей із відповідної заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу про включення підприємства, установи, організації до Реєстру;
уточнено редакцію абзацу восьмого в частині, що на підставі отриманих в електронній формі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей із відповідної заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу про включення підприємства, установи, організації до Реєстру в автоматичному режимі створюється електронна реєстраційна заява за формою № 1-РН згідно з додатком 1.
Крім того, з метою спрощення адміністрування неприбуткових установ та організацій та дотримання вимог Кодексу, пункт 8 Порядку доповнено абзацом дванадцятим у частині, що якщо після державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу контролюючий орган встановив невідповідність неприбуткової організації вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, він приймає рішення про виключення організації з Реєстру з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
З метою узгодження Порядку з вимогами Закону № 2918 у частині можливості здійснення платниками податків листування з контролюючими органами через електронний кабінет засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів №№ 2155, 851, 80/94-ВР, 2657 та 1907, абзац п’ятий пункту 121 Порядку викладено у новій редакції в частині, що неприбуткові організації можуть подати до контролюючого органу запит про отримання витягу з Реєстру засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів №№ 851 та 2155.
Також Постановою № 1514 внесені зміни до окремих додатків до Порядку, а саме:
у додатку 1 «Реєстраційна заява платника податку» виноску «1» викладено в новій редакції, якою доповнено положенням, що реєстраційна заява генерується в автоматичному режимі у разі надходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей із відповідної заяви не тільки про державну реєстрацію створення юридичної особи та про включення до Реєстру, а також у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу;
назви додатка 4 «Витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій» та додатка 5 «Повідомлення про відсутність відомостей про платника у Реєстрі неприбуткових установ та організацій» доповнено відомостями про дату і номер електронного документа.


Трудові відносини – у фокусі уваги податкової служби

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 ПКУ та без попередження платника податків (особи).
Так, підставами для проведення фактичної перевірки є, зокрема наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Наголошуємо, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками забезпечує громадянам соціальні гарантії та своєчасні надходження до бюджетів.
Сьогодні кожен має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави.


До уваги фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Нормами підпунктів 102.6.4, 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, дія яких поширюється і на платників податків – фізичних осіб (п. 102.7 ст. 102 ПКУ), визначено, що якщо платник податків протягом граничних строків для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом, то такі граничні строки підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків.
Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ст. 102 ПКУ.
Крім того, абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Визначення обставин, граничні строки підлягають продовженню, та документальне підтвердження обставин, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, здійснюється відповідно до вимог розд. ІІ Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 4 п. 2 розд. ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 225), підставами неможливості виконання платником податків – фізичною особою податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, є безпосереднє прийняття участі фізичною особою у воєнних діях, зокрема, призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони.
При цьому, п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, зокрема, встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків, який на дату набрання чинності Порядком № 225 має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи своєчасно виконати свій податковий обов’язок.
При відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів) одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).
Водночас згідно з п. 6 розд. ІІ Порядку № 225 платники податків, які виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість виконувати податкові обов’язки, вживають заходи, передбачені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 6 розд. ІІ Порядку № 225).
Враховуючи викладене, платники податку – фізичні особи, які перебували в полоні (визнані за рішенням суду безвісно відсутніми, безпосередньо приймали участь у воєнних діях тощо) внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації проти України, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови обов’язкової сплати податку, у разі подання до контролюючого органу заяви про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами в термін протягом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.


Які документи та до якого контролюючого органу необхідно подати для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до ст. 29 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва нерезидента.
Згідно з частиною шостою ст. 35 Закону № 3817 заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем оптової торгівлі пальним.
Заява про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним подається заявником до органу ліцензування – територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцезнаходженням заявника.
Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, у
якій зазначає:
1) реквізити заявника;
2) вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;
3) найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;
4) адреси місць провадження господарської (адреса місця оптової торгівлі пальним та ідентифікатор об’єкта оподаткування – для ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним);
5) код/коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розміщено місце оптової торгівлі пальним – для ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним;
10) код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового (щорічного) платежу за надану ліцензію;
13) місткість кожного окремого стаціонарного резервуара, що використовується для зберігання пального – для ліцензій на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним.
До заяви про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним додатково додаються копії:
1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою).
Для бункерувальника подаються копії документів, що засвідчують право його власника або користувача на розміщення такого бункерувальника в акваторії водойми згідно із законодавством України (договір оренди/суборенди причальної стінки чи стоянки в порту або інші документи, що засвідчують право власника або користувача бункерувальника на розміщення бункерувальника в акваторії водойми);
2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, необхідних для здійснення такої діяльності – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;
технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, необхідних для здійснення такої діяльності;
3) свідоцтва про право власності та/або користування на судно, свідоцтва про придатність судна до плавання або класифікаційного свідоцтва на судно, або акта огляду судна, що видані у встановленому законом порядку – для бункерувальника;
4) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області