Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.
Згідно з п. 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка податку становить 25 відс. для цілей:
а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;
б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;
в) застосування положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).
При цьому абзацом першим п. 73 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що для податкових (звітних) періодів 2026 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ становить 50 відсотків.
Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відс. від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);
18 відс. від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).
Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).
Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.
При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Користувачі Електронного кабінету мають можливість отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (далі – Витяг).
Для отримання Витягу платнику у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (J/F1300208), заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати такий запит до контролюючого органу.
Відповідь на Запит (Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» та вивантажити у форматі XML або PDF.
Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає платникам податків доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, наявних у платника на момент звернення (дані інтегрованої картки платника), а також до інформації про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та інших платежів та єдиного соціального внеску. Фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок будь-якою із запропонованих платіжних систем, з використанням QR-коду Національного банку України, а також сервісів надавачів платіжних послуг.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 199.1 ст. 191 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 - 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються у разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).
Отже, платник податку здійснює перерахунок згідно ст. 199 ПКУ за підсумками календарного року, у якому здійснювалися неоподатковувані операції (у тому числі якщо протягом такого року неоподатковані операції було здійснено лише в одному звітному періоді).
У такому перерахунку враховуються обсяги усіх операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), що були здійснені протягом усіх звітних (податкових) періодів року, за який проводиться перерахунок (у тому числі тих звітних періодів, в яких були відсутні неоподатковані операції).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Відповідно до частини першої ст. 260 Митного кодексу України (далі – МКУ) якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
У разі подання відповідно до ст. 260 МКУ тимчасової митної декларації декларант повинен протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (частина перша ст. 261 МКУ).
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Операції з ввезення на митну територію України товарів, необоротних активів відображаються у рядках 11.1 (з основною ставкою), 11.2 (зі ставкою 7 відс.), 11.3 (зі ставкою 14 відс.) та 11.4 (без ПДВ) розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21).
Якщо після ввезення на митну територію України товарів, поміщених в митний режим імпорту, з оформленням тимчасової митної декларації, відбувається коригування митних платежів, в частині доплати (повернення) суми ПДВ до (з) бюджету, коригування податкового кредиту відображається у складі податкової декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому відповідно до вимог митного законодавства до тимчасової митної декларації оформлено додаткову декларацію, яка підтверджує сплату (повернення) суми ПДВ, у відповідних рядках 11.1, 11.2 або 11.3 (в залежності від ставки податку).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Цифровий сервіс TAX Control – це захист прав споживача і прозорість ведення бізнесу.
TAX Control рекомендується скористатися, якщо:
- не видали чек або видали нефіскальний чек;
- магазин чи кафе відмовляються приймати оплату карткою;
- бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально);
- інші порушення.
Який принцип дії?
Через сервіс TAX Control надсилається інформація, яка автоматично надходить до податкової служби відповідного регіону. Дані аналізуються та використовуються при організації перевірки конкретного суб’єкта господарювання.
У чому ключова перевага застосування TAX Control?
Захист прав споживача: ви допомагаєте боротися з тими, хто порушує права покупців.
Чесна конкуренція: бізнес, який платить податки, не повинен програвати тим, хто працює «в тіні».
Функціонування і розвиток країни: сплачені податки – це кошти на медицину, освіту та оборону.
TAX Control – це ефективний інструмент контролю і боротьби з порушеннями!
Чесні правила – спільні досягнення!
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Закон України «Про звернення громадян» (далі – Закон) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права, зокрема, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Пунктом 3 розд. І Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 (із змінам) (далі – Порядок) передбачено, що розгляд звернень та особистий прийом громадян в органах ДПС є складовою механізму реалізації прав громадян на внесення до органів державної влади пропозицій щодо поліпшення їх діяльності, оскарження дій посадових осіб та органів державної влади.
Пунктом 4 розд. І Порядку визначено, що відповідно до ст. 4 Закону можуть бути оскаржені рішення, дії (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності органів ДПС, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина певні обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Усі звернення громадян, що надходять до органів ДПС, підлягають обов’язковій класифікації за встановленими ст. 3 Закону видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви та скарги (п. 2 розд. ІІ Порядку).
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб (частина четверта ст. 3 Закону).
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду (частина перша ст. 16 Закону).
Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку звернення може бути подане як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Звернення може бути усним (викладеним громадянином за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені Контакт-центри (додаток 1 до Порядку), телефонні «гарячі лінії» та записаним (зареєстрованим) посадовою особою (додаток 2 до Порядку) або на особистому прийомі (додаток 3 до Порядку)) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до законодавства України (у тому числі під час особистого прийому). Письмове звернення також може бути надісланим з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Усні звернення громадян, отримані під час проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України, записуються відповідальною посадовою особою згідно з функціональними обов’язками в картці реєстрації, зразок якої наведено у додатку 2 до Порядку.
Відповідно до абзаців першого, другого, п’ятого і сьомого п. 5 розд. ІІ Порядку у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.
Усні звернення, залишені за допомогою засобів телефонного зв’язку без надання громадянами відомостей відповідно до вимог частини сьомої ст. 5 Закону, вважаються анонімними.
Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними.
Анонімні звернення розгляду не підлягають. Анонімні звернення після реєстрації доводяться до відома керівників структурних підрозділів відповідно до їх функціональних повноважень засобами СЕД (п. 17 розд. ІІ Порядку).
Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону (п. 13 розд. ІІ Порядку).
Повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених ст. 17 Закону, розгляду не підлягають (абзац перший п. 19 розд. ІІ Порядку).
Статтею 17 Закону передбачено, що скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.
Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 4 розд. ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС.
Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання.
Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації (п. 2 розд. IV Порядку).
Якщо для вирішення порушених громадянами питань слід провести перевірку інформації, викладеної у зверненнях, отримати додаткові матеріали, то строк розгляду звернень громадян може бути продовжено відповідним листом, направленим громадянину не пізніше ніж за день до закінчення раніше визначеного строку розгляду звернення із зазначенням причини продовження (абзац перший п. 3 розд. IV Порядку).
Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів (п. 4 розд. IV Порядку).
Також, відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (із змінами), з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника транспортного податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:
доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ;
доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.
У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про отримання виписки (відомостей) про реєстраційні дані ФОП та юридичної особи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 755.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (п. 7 ст. 1 Закону № 755).
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата.
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України (далі – Мінюст) від 05.05.2023 № 1692/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Порядок № 1692/5), який встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з ЄДР, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ, форму та зміст виписки, витягу з ЄДР, а також права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 1692/5 надавач відомостей з ЄДР – державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, адміністратор центру надання адміністративних послуг або помічник нотаріуса, а у випадку надання виписки з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля – посадова особа територіального органу Мінюсту.
Відомості з ЄДР надаються у паперовій або електронній формі (крім випадків, передбачених абзацом другим п. 3 розд. 1 Порядок № 1692/5), що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов’язкове посилання на ЄДР (абзац перший п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).
Для отримання відомостей з ЄДР у паперовій формі особа, яка бажає отримати такі відомості (далі – заявник), звертається до будь-якого суб’єкта державної реєстрації (крім Мінюсту, його територіального органу), нотаріуса, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5 (абзац перший п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
У разі коли заявник бажає отримати документи, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, він звертається до суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційну справу у паперовій формі (абзац другий п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
У разі коли заявник бажає отримати виписку з ЄДР для проставлення апостиля, він звертається до територіального органу Мінюсту (абзац третій п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 1692/5 визначено, що відомості з ЄДР в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія), а також з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу ЄДР на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором цього реєстру, надаються заявнику, ідентифікованому з використанням засобів електронної ідентифікації із середнім або високим рівнем довіри.
Відомості з ЄДР надаються за допомогою програмного забезпечення цього реєстру шляхом зазначення заявником параметрів пошуку, завантаження сформованих програмним забезпеченням ЄДР відомостей з цього реєстру в електронній формі для їх подальшого використання, у тому числі друку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 1692/5).
За надання відомостей з ЄДР у випадках, передбачених Законом України № 755, справляється плата (п. 6 розд. І Порядку № 1692/5).
Безоплатний доступ до відомостей з ЄДР в електронній формі надається до відомостей, передбачених ст. 9 Закону № 755, що містяться в ЄДР (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 2 розд. ІV Порядку № 1692/5).
Відомості з ЄДР надаються незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі, крім випадку надання документів, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, що здійснюється за місцем зберігання реєстраційні справи у паперовій формі (п. 7 розд. І Порядку № 1692/5).
Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Мінюсту (https://usr.minjust.gov.ua).
Вхід здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Про алгоритм дій фізичної особи для отримання пільги щодо сплати земельного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу.
Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.
Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Водночас зазначаємо, що від сплати земельного податку звільняються фізичні особи (у т. ч. і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.
Подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.
Документом, що посвідчує право на пільгу є, зокрема, але не виключно, посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія), посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», договір оренди землі, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису), укладений з платником єдиного податку четвертої групи, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.
Про податкову знижку – у коментарі для медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями заступник начальника ДПІ - начальник Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Неклеса дав коментар журналісту інформаційного агентства «Самарь Медіа» щодо права на податкову знижку фізичній особі, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту.
Посадовець повідомив, що згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Зазначив, що платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Акцентував увагу, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може лише в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» - про надання адміністративних послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Питання надання адміністративних послуг» за участі завідувача сектору надання адміністративних послуг, організації роботи та документообігу Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Ірини Амрахової.
В ході заходу платники отримали фахові відповіді на питання щодо порядку отримання адміністративних послуг, що надаються ГУ ДПС.
Крім того, проінформували про роботу Офісу податкових консультантів. Це безкоштовний сервіс від Державної податкової служби України, де громадяни та бізнес можуть отримати роз'яснення та практичну допомогу з питань оподаткування та звітності. Послуги охоплюють широкий спектр податкових питань: від електронної звітності, блокування податкових накладних та використання РРО (ПРРО) до сплати податків та ЄСВ. Сервіс працює за принципом «безбар'єрності», пропонуючи супровід модератора та індивідуальні консультації.
Про податковий комплаєнс – під час спілкування з журналістом інформаційного агентства «Самарь Медіа»
Днями за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова відбулася прес-конференція для журналіста інформаційного агентства «Самарь Медіа». Говорили про податковий комплаєнс.
Під час заходу він повідомив, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Державної податкової служби України, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику).
Посадовець зазначив, що управління комплаєнс-ризиками охоплює базові / основні обов’язки платника податків, визначені ПКУ:
реєстрації платником податку;
подання звітності;
повне декларування;
своєчасна сплата належних бюджету платежів.
Акцентував увагу, що завдання – здійснити аналіз, визначити найбільші ризики, з’ясувати їх причину та спрямувати роботу ДПС для досягнення максимального ефекту в умовах обмежених трудових ресурсів, забезпечити однаковий, справедливий і неупереджений підхід до всіх платників.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 755.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (п. 7 ст. 1 Закону № 755).
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата.
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України (далі – Мінюст) від 05.05.2023 № 1692/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Порядок № 1692/5), який встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з ЄДР, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ, форму та зміст виписки, витягу з ЄДР, а також права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 1692/5 надавач відомостей з ЄДР – державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, адміністратор центру надання адміністративних послуг або помічник нотаріуса, а у випадку надання виписки з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля – посадова особа територіального органу Мінюсту.
Відомості з ЄДР надаються у паперовій або електронній формі (крім випадків, передбачених абзацом другим п. 3 розд. 1 Порядок № 1692/5), що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов’язкове посилання на ЄДР (абзац перший п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).
Для отримання відомостей з ЄДР у паперовій формі особа, яка бажає отримати такі відомості (далі – заявник), звертається до будь-якого суб’єкта державної реєстрації (крім Мінюсту, його територіального органу), нотаріуса, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5 (абзац перший п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
У разі коли заявник бажає отримати документи, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, він звертається до суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційну справу у паперовій формі (абзац другий п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
У разі коли заявник бажає отримати виписку з ЄДР для проставлення апостиля, він звертається до територіального органу Мінюсту (абзац третій п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 1692/5 визначено, що відомості з ЄДР в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія), а також з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу ЄДР на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором цього реєстру, надаються заявнику, ідентифікованому з використанням засобів електронної ідентифікації із середнім або високим рівнем довіри.
Відомості з ЄДР надаються за допомогою програмного забезпечення цього реєстру шляхом зазначення заявником параметрів пошуку, завантаження сформованих програмним забезпеченням ЄДР відомостей з цього реєстру в електронній формі для їх подальшого використання, у тому числі друку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 1692/5).
За надання відомостей з ЄДР у випадках, передбачених Законом України № 755, справляється плата (п. 6 розд. І Порядку № 1692/5).
Безоплатний доступ до відомостей з ЄДР в електронній формі надається до відомостей, передбачених ст. 9 Закону № 755, що містяться в ЄДР (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 2 розд. ІV Порядку № 1692/5).
Відомості з ЄДР надаються незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі, крім випадку надання документів, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, що здійснюється за місцем зберігання реєстраційні справи у паперовій формі (п. 7 розд. І Порядку № 1692/5).
Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Мінюсту (https://usr.minjust.gov.ua).
Вхід здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Коментарі: 0
| Залишити коментар