[email protected]

14 листопада 2024, 16:32

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до загального фонду держбю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, наразі удосконалення податкового адміністрування і підвищення рівня дотримання платниками податкового законодавства – важливий напрямок роботи податкової служби.
Платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів, зокрема податку на прибуток підприємств.
Так, з початку поточного року до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 4,2 млрд грн податку на прибуток підприємств. Надходження виросли на понад 1,5 млрд грн у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року, темп росту склав 160,7 відсотків.
Наталя Федаш нагадала, що на виконання Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» з метою запровадження особливостей податкового адміністрування під час дії воєнного стану для платників наказом Міністерства фінансів України 07.10.2024 № 495 затверджено Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
«Сьогодні для сумлінного бізнесу спрощується механізм взаємодії з податковою службою. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових зобов’язань. Продовжуємо працювати і наповнювати бюджети», – акцентувала очільниця податкової служби регіону.


УВАГА КОНКУРС!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2025 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:
заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а до 13 грудня
2024 року.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2024 року о 14.00 годині за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а.
Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:
(056) 370-10-64».


За видобування кам’яного вугілля місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників рентної плати понад 79,6 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – жовтня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло понад 79,6 млн грн рентної плати. Надходження виросли на понад 6,3 млн грн, або на 8,7 відс., порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Звертаємо увагу, що відповідно до експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі запроваджено розподіл всіх податкових ризиків за основними такими видами:
ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).


Юридичні особи – платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6,3 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Впродовж десяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 6,3 млн грн транспортного податку. Це на 257,7 тис. грн, або на 4,2 відс., більше ніж за десять місяців 2023 року.
Нагадуємо, якщо платник транспортного податку на поточний рік подав звітну Декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (із змінами) контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням переліку автомобілів, зазначених в останній поданій Декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.


З 01.09.2024 застосовуються нові ставки акцизного податку на бензин, газойли (дизельне пальне), скраплений газ, та паливо моторне альтернативне

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 01.09.2024, у зв’язку з набранням чинності Законом України від 18 липня 2024 року № 3878-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку» (далі – Закон № 3878), застосовуються нові ставки акцизного податку на бензин, газойлі (дизельне пальне), скраплений газ, та паливо моторне альтернативне.
Так, з 1 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно встановлено наступні ставки акцизного податку:
на бензини – 242,6 євро за 1000 літрів;
на газойли (дизельне пальне) – 177,6 євро за 1000 літрів;
на скраплений газ – 148 євро за 1000 літрів;
на паливо моторне альтернативне – 184,08 євро за 1000 літрів.
Змінами, внесеними Законом № 3878 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), також передбачено:
- визначення терміну «проміжні продукти» відповідно до Директиви № 92/83/ЄС від 19 жовтня 1992 року про гармонізацію структур акцизного збору на спирт та алкогольні напої (доповнено пункт 14.1 статті 14 Кодексу новим підпунктом 14.1.261);
- збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів з 8,42 до 12,23 гривні за 1 літр (на 3,81 гривні), тобто на рівні розміру чинної ставки на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані) (зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3878 зміни стосовно збільшення розміру ставки акцизного податку для проміжних продуктів набирають чинності та починають діяти з 1 грудня 2024 року;
- встановлення нових розмірів ставок акцизного податку на пальне з огляду на їх мінімальний рівень, передбачений Директивою Ради 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію системи Співтовариства для оподаткування енергетичних продуктів та електроенергії.
Зокрема, на основні види пального з 1 січня 2028 року встановлено такі ставки акцизного податку:
на бензини – 359 євро за 1000 літрів;
на газойли (дизельне пальне) – 330 євро за 1000 літрів;
на скраплений газ – 250 євро за 1000 літрів;
на паливо моторне альтернативне – 272,4 євро за 1000 літрів.
Водночас новим пунктом 48 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено графік щорічного збільшення ставок акцизного податку на пальне з 01.09.2024 по 31.12.2027 включно (протягом чотирьох років);
- уточнення терміну «загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети» та розрахунку частки загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
- уточнення терміну «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет», а саме: зазначається середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет – ціна, розрахована із суми загальної вартості всіх сигарет (з урахуванням усіх податків, у тому числі суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами), реалізованих виробниками на митній території України та ввезених імпортерами на митну територію України за період з 01 січня до 31 грудня включно звітного року, поділеної на суму загальної кількості реалізованих виробниками та ввезених імпортерами сигарет за той самий період, визначеної у деклараціях акцизного податку за січень – грудень звітного року, в розрахунку на 1000 штук.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3878 зміни стосовно уточнення цих термінів набирають чинності та починають діяти з 01 січня 2025 року.


Як складається та реєструється в ЄРПН РК з типом причини 20 до помилкової (зайвої) ПН, що не підлягала наданню отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує,
Згідно з п. 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) двох і більше податкових накладних (ПН), складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:
- у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;
- у заголовній частині розрахунку коригування (РК) у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна;
- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН;
- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.
Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у п. 25 Порядку № 1307, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, зокрема, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).
Отже, розрахунок коригування, що складається до зайво складеної податкової накладної, яка не підлягала наданню отримувачу (покупцю) – підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). При цьому у верхній лівій частині такого розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» проставляється позначка «Х» та зазначається тип причини 20.


Випадки та строки, в які контролюючий орган має право анулювати реєстрацію ФОПа – платника єдиного податку четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців четвертої групи за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п.п. 1 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (із змінами) щодо платників четвертої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення (п.п. 8 п. 299.10 ст. 299 ПКУ);
- у випадках, визначених п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Згідно з п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Абзацом другим п. 299.11 ст. 299 ПКУ встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.


Нерезидент здійснює на території України господарську діяльність через постійне представництво: хто подає звіт про контрольовані операції?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.
Форма Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами.
Згідно із п. 8 розд. І Порядку нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, подає Звіт за основним місцем обліку постійного представництва.
Якщо нерезидент має два чи більше постійних представництв, то нерезидент складає та подає окремий Звіт щодо кожного постійного представництва за їх основним місцем обліку.
Враховуючи зазначене, Звіт подає нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, за основним місцем обліку постійного представництва.


Заповнення розрахунку коригування після 01.10.2024 до зведеної податкової накладної, складеної до 01.10.2024 з типом причини 13

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ, або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зі змінами (далі – Наказ № 400), який набрав чинності 01.10.2024, внесено зміни, зокрема, до Порядку № 1307, у частині заповнення табличної частини розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Пунктом 3 Порядку № 1307 передбачено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пп. 9 – 15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307 (п. 21 Порядку № 1307).
Отже, починаючи з 01.10.2024, розрахунок коригування, що складається до зведеної податкової накладної з типом причини 13, заповнюється у порядку, який діяв на момент реєстрації такої зведеної податкової накладної. У разі якщо така зведена податкова накладна зареєстрована в ЄРПН:
- до 01.10.2024, то розрахунок коригування заповнюється у порядку, який діяв до внесення змін Наказом № 400;
- після 01.10.2024, то розрахунок коригування заповнюється у порядку, який враховує зміни, внесені Наказом № 400.


Особливості листування через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).
Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
- публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
- відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua,а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.



За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області