[email protected]

4 ноября 2024, 12:14

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ встановлено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:
- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати
- та/або отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.


Наказ № 400: особливості складання податкової звітності з ПДВ – загальні положення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу платників податку на додану вартість.
Державна податкова служба України (ДПС) у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), інформує про окремі особливості складання податкової звітності з ПДВ.
Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми податкової звітності з ПДВ та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом МФУ від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами) (далі – Порядок).
Як визначено пунктом 4 Наказу № 400, він набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.
Офіційно Наказ № 400 було опубліковано 25.09.2024 («Офіційний вісник України» від 25.09.2024 № 82), отже він набрав чинності з 01.10.2024.
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Отже, податкові декларації з податку на додану вартість, починаючи зі звітного (податкового) періоду – жовтень 2024 року, складаються виключно за формами, що викладені у новій редакції Наказом № 400 (подаються з 01 листопада 2024 року).
Також, починаючи з 01 листопада 2024 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Зміни, внесені до форм податкової звітності, а також до Порядку, обумовлені необхідністю приведення їх у відповідність до вимог Кодексу з метою практичної реалізації податкових механізмів, зокрема у частині:
- застосування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) до операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур), перелік якої визначено у статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами, а також змін, внесених до Кодексу законами України від 07 лютого 2023 року № 2918-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» та від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».
Зважаючи на те, що запровадження РЕЗ здійснюватиметься на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, рядки податкової декларації, уточнюючого розрахунку та пов’язані з ними відповідні розділи додатків до декларації, які стосуються операцій в межах дії РЕЗ, не підлягають заповненню до запровадження РЕЗ, а після запровадження РЕЗ – можуть бути заповнені виключно платниками, які здійснюють постачання товарів, до яких застосовується РЕЗ;
- застосування змін, пов’язаних з проведенням перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно зі змінами, внесеними до Кодексу Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства»;
- забезпечення ефективного адміністрування податку на додану вартість, зокрема здійснення автоматизованої перевірки декларування платником суми від’ємного значення.
Детальніше – у листі ДПС від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07, що опублікований на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79175.html.


До уваги платників з плати за землю!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) інформує.
Підпунктом 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що не сплачується податок за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.
Згідно з абзацом першим п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру (далі – Кадастр).
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац четвертий п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ).
Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Відповідно до частини п’ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Таким чином, у період дії воєнного стану на території України згідно з вимогами п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення про надання податкових пільг зі сплати земельного податку протягом бюджетного року і такі рішення набувають чинності з дати їх оприлюднення або з дати, встановленої у рішенні (якщо така дата визначена пізніше, ніж дата оприлюднення).
ПКУ визначено умови для звільнення від оподаткування земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких велися активні бойові дії або які були тимчасово окупованими російською федерацією:
- включення території, на якій розташована земельна ділянка до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004;
- наявність заяви платника податків, на підставі якої приймається рішення;
- наявність рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві;
- наявність відомостей про таку земельну ділянку у Кадастрі.
Органи місцевого самоврядування на підставі поданої заяви платника податків мають право приймати у поточному році рішення про встановлення пільг щодо земельної ділянки, непридатної для використання у зв’язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, у т. ч. за періоди, визначені абзацом четвертим п. 2831.2 ст. 2831 ПКУ, з обов’язковим зазначенням у таких рішеннях кадастрового номеру земельної ділянки та дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації території, де розташована така земельна ділянка.


Хто є платником збору за місця для паркування транспортних засобів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Підпунктом 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів (п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.
Згідно з п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПКУ контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
- про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Порядок надання звітності у розрізі платників податків органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.


Хто є платником збору за місця для паркування транспортних засобів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Підпунктом 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів (п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ).
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.
Згідно з п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПКУ контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
- про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Порядок надання звітності у розрізі платників податків органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.


Право фізичної особою на звірку даних по об’єктах нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) звертає увагу.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Це визначено п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua,а також через вебпортал ДПС.


Дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Новокодацький, Чечелівський та Центральний райони міста Дніпра) нагадує.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
- отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
- постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
- отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно із п. до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520:
- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520;
- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 і № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області