[email protected]

1 березня 2023, 11:40

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Податкова служба області прийняла участь у засіданні Комісії зі стабілізації цін на споживчому ринку Дніпропетровської області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбулось засідання Комісії зі стабілізації цін на споживчому ринку Дніпропетровської області (Комісія) на чолі з головою облдержадміністрації – начальником обласної військової адміністрації Сергієм Лисаком. У засіданні Комісії прийняли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Під час наради йшлося про контрольно-перевірочну роботу щодо необґрунтованого підвищення цін та вжиття заходів реагування. Акцент зроблено на виявленні недобросовісних підприємців та боротьбі з монополізацією.
Нарада пройшла продуктивно, визначено задачі щодо активізації роботи Комісії та надання пропозицій стосовно плану дій.


Додаток КІК до податкової декларації про майновий стан і доходи заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 01.01.2023 року контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Звертаємо увагу, що 2022 рік є першим звітним періодом Звітів про КІК.
Звітним (податковим) періодом для КІК є календарний рік або інший звітний період, що закінчується протягом календарного року.
При цьому звіт про КІК подається контролюючою особою одночасно, зокрема з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Вперше звіти про КІК подається за 2022 рік разом з податковою звітністю за 2023 рік.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 09 червня 2022 року № 160 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2022 р. за № 631/37967запроваджено та введено в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі декларація) і оновлено Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 із змінами.
Згідно з п. 9 розділу IV Інструкції у додатку КІК до декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» зазначаються данні платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії.
Додаток КІК заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії, розраховуються відповідно до положень статті 39 прим.2 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та підпунктів 170.13, 170.13 прим.1 статті 170 розділу IV ПКУ.
Довідково: декларація і Інструкція розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan.


Воєнний стан: особливості нарахування і сплати штрафних (фінансових) санкцій та/або пені

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що в інформаційному повідомленні «Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/657246.htmlвикладена інформація, надана Державною податковою службою України щодо організації та контролю за своєчасністю подання податкової звітності, нарахування та сплати податків, зборів, платежів, у частині застосування під час дії воєнного стану штрафних (фінансових) санкцій до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, в разі недотримання строків подання звітності та сплати податків та зборів.
Враховуючи зазначене в інформаційному матеріалі «Воєнний стан: особливості звітування та сплати податків», слід врахувати наступне.
1. У разі самостійного виправлення платником податків помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, платники податку звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та пені.
2. Починаючи з 27.05.2022 і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо незастосування штрафних санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовується.
Відповідно платники податків не звільняються від застосування до них штрафних санкцій за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності (ст. 120 ПКУ), за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання (ст. 124 ПКУ), за заниження податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ), у тому числі за звітні (податкові) періоди, які припадають до 24 лютого 2022 року, з урахуванням умов, за яких платники у період до припинення або скасування воєнного стану на території України звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків, визначених п.п 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Разом з цим зазначаємо, що у разі дотримання платниками податків термінів подання податкової звітності, але недотримання термінів сплати податкових (грошових) зобов’язань на підставі такої своєчасно поданої звітності, до платників податків застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ та не застосовуються – відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ та навпаки.
3. Податкові повідомлення-рішення, якими були визначені штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо подання звітності і строків сплати податків та зборів, з урахуванням граничних строків, визначених до набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», вважаються скасованими (відкликаними) з 03.01.2023 року.


Коли припиняється податкова застава?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- визнання податкового боргу безнадійним (п.п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п.п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).
Нормами п. 93.2 ст. 93 ПКУ встановлено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст.93 ПКУ.
Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 93.3 п. 93 ПКУ).
У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПКУ таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу (п. 93.4 ст. 93 ПК).
Відповідно до п. 93.5 ст. 93 ПКУ у разі продажу у процесі приватизації єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення податкового боргу покупцем об’єкта приватизації.


Оподаткування інвестиційного прибутку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Норми встановлені п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п.170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – це професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст.170 ПКУ.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:
- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).
Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.
У разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, доходи та витрати за такими операціями визначаються:
- у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;
- у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.
Положення абзаців тринадцять – п’ятнадцять 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не застосовуються, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.п. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.2.4 п. 170.2 ст. 170 ПКУ у разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, то:
а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;
б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета.
Нормами п.п. 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, якщо платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох пакетів.
Якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) чи деривативів пов'язаним з ним особам, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або передачі у спадщину, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.
Для цілей цього пункту під національним законодавством розуміється законодавство тієї держави, на території якої здійснюється обіг цінних паперів чи деривативів (укладення цивільно-правових угод, що тягне за собою перехід права власності на цінні папери чи деривативи).
Дія підпунктів 170.2.4 та 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не поширюється на придбання або продаж цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі:
- придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента;
- викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;
- придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;
- придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.
Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких на момент укладання відповідного договору включені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.
Відповідно до п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ для цілей п. 170.2 ст. 170 ПКУ:
а) термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом;
б) термін «пакет цінних паперів» означає окремий цінний папір, фондовий та товарний дериватив, а також сукупність ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів;
в) термін «ідентичний цінний папір чи дериватив» означає цінні папери чи деривативи, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.
Підпунктом 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п.167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.
Звертаємо увагу, що відповідно до пп.170.2.1. п.170.2 ст. 170 облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.


Яким чином відображати у фіскальному чеку реквізити акцизних марок, якими марковані алкогольні напої, що використовуються для приготування коктейлів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу.
Статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язано:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. З Закону № 265);
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. З Закону № 265);
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11 ст. З Закону № 265).
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого наказом міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний чек має містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) шляхом сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої або методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру).
Таким чином, при програмуванні алкогольних напоїв, що використовуються у приготуванні коктейлів, суб’єктами господарювання, зокрема, слід забезпечити відображення (одноразово) реквізитів марки акцизного податку (серія та номер) у розрахунковому документі шляхом сканування марки акцизного податку або введення даних (вручну) при відкупорюванні пляшки/тари, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області