[email protected]

17 лютого 2023, 15:53

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Податківці Дніпропетровщини діляться досвідом із студентами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Який порядок проведення перевірок на підприємствах, які саме перевірки передбачені діючим податковим законодавством України та терміни їх проведення – відповіді на ці та інші питання отримали студенти факультету обліку і фінансів Дніпровського державного аграрно-економічного університету (далі – ДДАЕУ) під час онлайн-лекції за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Твердохлєб Марини.
Також у заході прийняли участь керівники структурних підрозділів ГУ ДПС та представники науково-педагогічного складу ДДАЕУ.
Фахівці податкової служби області розповіли слухачам про теоретичні засади здійснення перевірок та практику застосування вимог Податкового кодексу України.
Податкова служба Дніпропетровщини комунікує з ДДАЕУ на постійній основі. Кожна із сторін зацікавлена в ефективній взаємодії та обговоренні нагальних питань. Проведення таких спільних заходів допомагає молоді у здобутті практичного досвіду та професійних навичок під наставництвом досвідчених фахівців.


Співпраця податкової служби Дніпропетровщини з територіальними громадами в дії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Днями відбулась робоча зустріч в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) Твердохлєб Марини з головою Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, керівницею Дніпропетровського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації ОТГ Спажевою Світланою.
Під час спілкування обговорювались нагальні питання стосовно наповнення місцевих бюджетів та заходи підтримки їх фінансової стабільності, зокрема в умовах воєнного стану.
Твердохлєб Марина зазначила, що впродовж 2022 року зросли надходження до місцевих бюджетів у порівнянні з 2021 роком. Вона зауважила, що сумлінна сплата податків – це запорука функціонування надійного економічного фронту, як громади, так і області в цілому.
Податкова служба та територіальні громади мають спільну мету – забезпечення наповнення місцевих бюджетів. Тому ефективна співпраця ГУ ДПС з органами місцевого самоврядування сприяє виявленню резервів для підвищення фінансової спроможності регіону.
На завершення заходу сторони підкреслили важливість проведеної зустрічі та домовились про розширення подальшої співпраці.


Щодо особливостей законодавства у сфері розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
01.01.2022 набрали чинності вимоги Закону України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами та доповненнями, внесеними в зв’язку з прийняттям Закону України від 01.12.2020 № 1017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
З набуттям чинності зазначених змін суб’єкти господарювання, у тому числі ФОП ІІ – IV груп єдиного податку, зобов’язані здійснювати розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Також відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції) з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, а значить відповідальність за них наступає лише у випадку, коли вона ними передбачена і є невідворотною.
Порушення вимог одного нормативно-правового акту не може стати підставою для виключення відповідальності за порушення іншого, пов’язаного з ним.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами підпунктів 4.1.2 та 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України ДПС наголошує, що у платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону мають використовувати РРО, обов’язок забезпечити обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги):
- не зникає через невиконання ними вимог Закону «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265);
- не залежить від наявності або відсутності РРО або платіжного терміналу в приміщенні торговельного об’єкту.
Відповідальність за порушення такого обов’язку застосовується додатково до фінансових санкцій за порушення Закону № 265.


До держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 695 млн грн податку на доходи фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні 2023 року до державного бюджету платниками Дніпропетровської області спрямовано майже 695 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Надходження збільшились на понад 130 млн грн, або на 23 відсотки у порівнянні з 2022 роком. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
«Відповідальне ставлення до виконання своїх податкових обов’язків, дотримання норм законодавства про працю, своєчасна сплата податків і зборів – все це є посильним внеском і підтримкою фінансової безпеки економіки України», - зазначила Марина Твердохлєб.
Дякуємо за, що зберігаєте економічну активність, зберігаєте робочі місця і поповнюєте бюджети!


В якій валюті фінансові агенти повинні надати відомості щодо підзвітних рахунків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п. 1 ч. B р. I Додатку І Угоди FATCA: «Всі суми визначаються у доларах США та мають визначатися як доларовий еквівалент інших валют».
«В цілях визначення залишку чи вартості фінансових рахунків, виражених у валюті, іншій, ніж долар США, звітна фінансова установа України повинна конвертувати порогові суми у доларах США, наведені у Додатку І, у таку іншу валюту з використанням офіційно опублікованого курсу валют, визначеного на останній день календарного року, що передує року, в якому звітна фінансова установа України визначає залишок чи суму» (п. 4 ч. С р. VI Додатку І Угоди FATCA).


Отримання інформації про доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

Про те, як отримати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) про суми виплачених доходів та утриманих податків, відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються дані про фізичних осіб, зокрема, про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. № 822, згідно з яким відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи – платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР. Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в один із таких способів:
- в паперовому вигляді – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою – відповідно до вимог розділу Х Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822;
- в електронному вигляді – шляхом надсилання запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за допомогою «Електронного кабінету» (http://cabinet.tax.gov.ua)(далі – Електронний кабінет).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua,а також через офіційний вебпортал ДПС.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Фізична особа – платник податків засобами Електронного кабінету може отримати у відповідь на запит відомості з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованою електронною печаткою ДПС.
Електронний документ, засвідчений кваліфікованою електронною печаткою ДПС, є аналогом паперового документа, виданого контролюючим органом.
Інструкція щодо дій користувача для отримання такого електронного документа знаходиться на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: http://tax.gov.uaу приватній частині Електронного кабінету розділі: Допомога → ЕК для громадян → Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Перевірити достовірність електронного документа можна через вебпортал Центрального засвідчувального органу у розділі: Довірчі послуги → Перевірити підпис за посиланням http://czo.gov.ua/verify.Одержувач документа отримує можливість ідентифікувати підписувача документа та перевірити цілісність електронного документа.


Оподаткування доходів, отриманих фізособами у вигляді плати (відсотків), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що ст. 170.Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені правила нарахування (виплати) та оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) окремих видів доходів.
Пунктом 170.12 ст. 170 ПКУ встановлені особливості оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичними особами у вигляді плати (відсотків), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки.
Так, податковим агентом платника ПДФО при нарахуванні (виплаті) на його користь плати (відсотків), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки, є кредитна спілка, що оподатковує такий дохід за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.12.1 п. 170.12 ст. 170 ПКУ).
Кредитна спілка, що виплачує плату (відсотки), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки, платникам цього податку, надає контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок про нараховану плату (відсотки) та утриманий на неї податок (п.п. 170.12.2 п. 170.12 ст. 170 ПКУ).


Особи, відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО.
Норми встановлені п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 171.2 ст. 171 ПКУ передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з інших доходів, є:
а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник ПДФО – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.


Визначення суми процентів, сплачених платником ПДФО за іпотечний житловий кредит з метою нарахування податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено порядок визначення суми процентів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки
Так, п. 175.1 ст. 175 ПКУ передбачено, що платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Відповідно до п. 175.2 ст. 175 ПКУ, якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого п. 175.4 ст. 175 ПКУ строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки. При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку - позичальником протягом відповідного звітного податкового року, що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Нормами п. 175.3 ст. 175 ПКУ встановлено, що коефіцієнт, який враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом, обчислюється за такою формулою:
К = МП/ФП,
де К - коефіцієнт;
МП - мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП - фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту.
У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
Згідно з п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 ПКУ, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
- об'єкт житлової іпотеки придбавається;
- збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Платник ПДФО може відновити право на включення частини суми процентів, фактично сплачених за новим іпотечним житловим кредитом, до податкової знижки без дотримання зазначених у ст. 175 ПКУ строків у разі:
а) примусового продажу або конфіскації об'єкта іпотеки у випадках, передбачених законом;
б) ліквідації об'єкта житлової іпотеки за рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом;
в) зруйнування об'єкта житлової іпотеки або визнання його непридатним для використання з причин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
г) продажу об'єкта іпотеки у зв'язку з неплатоспроможністю (банкрутством) платника податку відповідно до закону.
У разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням (п. 175.5 ст. 175 ПКУ).


Звільнення працівника: чи оподатковується ПДФО вихідна допомога?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Підпунктом «з» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.


До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 Кодексу застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Водночас п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу установлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема:
відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 Кодексу (п. п. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);
податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, дорівнює календарному місяцю (п. п. 9.6 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Підпунктом 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи, які використовують особливості оподаткування, встановлені підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – у разі визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов'язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), для даної категорії платників.
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Податкова декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за № 495/37831, у якій обсяг доходу та сума податкових зобов'язань відображається за податковий (звітний) місяць.
При цьому Податкова декларація містить Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Згідно з приміткою 4 до Податкової декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу, з урахуванням особливостей встановлених п. п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. При цьому Додаток 2 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 2 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
Такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
При цьому застосування або незастосування положень п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є правом зазначених платників єдиного внеску, а отже, не позбавляє таких осіб можливості сплачувати єдиний внесок за себе в терміни, визначені законодавством, та зазначати суми такого єдиного внеску в декларації, що, зокрема, є передумовами для зарахування страхового стажу.
Таким чином, за відсутності у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки, протягом податкових (звітних) місяців, доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Податкова декларація з нульовими показниками за такі періоди не подається.
Водночас у разі визначення єдиного внеску фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки має подавати звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховує зобов'язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначає відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464.


За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області