Він народився 4 січня 1905 року, а з 14 років почав працювати. В юності познайомився з Дмитром Івановичем Яворницьким, працював разом з ним в Дніпропетровському історичному музеї, брав участь в археологічних розкопках. Закінчив робітфак, згодом Дніпропетровський металургійний інститут. Працював інженером-ливарником на заводі ім. К.Лібкнехта, завідував промисловим відділом Дніпропетровського міського комітету Комуністичної партії, був секретарем партійного комітету металургійного інституту. Захистив кандидатську дисертацію. Брав участь у Великій вітчизняній війні, визволяв Кавказ і Україну від фашистів, нагороджений медалями, орденом Червоної Зірки, Грамотою Президії ВР УРСР. Після війни і до 1970 року Іван Шаповал працював у Дніпропетровському гірничому інституті.
1963 року вийшла його книга «У пошуках скарбів», присвячена життю та діяльності Дмитра Яворницького. Це була перша книга, яка висвітлила образ невтомного вченого, дослідника запорозького козацтва. Книга витримала кілька перевидань, була перекладена російською та польською мовами.
1976 року Іван Шаповал став членом Спілки письменників України. Його перу належить низка книг, присвячених визначним дніпропетровським вченим, відомому кобзареві з Підгороднього Олексі Ковалю. Іван Шаповал — лауреат премії ім. Д.Яворницького.
Помер Іван Максимович Шаповал на початку 2004 року, похований на Сурсько-Литовському кладовищі у Дніпропетровську.