На Дніпропетровщині запустили систему енергомоніторінгу

В результаті впровадження системи енергомоніторингу на відібраних об'єктах, очікувана економія на енергоносії складе до 20 млн. грн. на рік. Впровадження такої системи відбувається за ініціативи Дніпропетровської обласної ради та на основі співфінансування з обласного бюджету та Німецького товариства Міжнародного співробітництва (GIZ).

У презентації проекту взяли участь Генеральний консул Федеративної Республіки Німеччина Детлеф Вольтер та заступник директора проекту GIZ Імма Хренова-Шимкіна.

Енерговитрати установ медичної сфери області становлять 74% від загальних витрат на енергоресурси всіх обласних комунальних підприємств та установ (в 2013 році вони склали 285 млн. гривень). Для впровадження системи моніторингу з 178 медичних установ були відібрані 123 (230 будівель), які споживають найбільшу кількість енергії. Енерговитрати на цих об'єктах сьогодні становлять 191 млн. гривень (67% від усіх медичних установ).

«Ми вже давно займаємося енергоефективністю та енергозбереженням. Тепер до цих напрямків додаємо ще й контроль. Енергомоніторинг - це ще один інструмент, який дозволяє не відмовляючись від комфорту, підтримувати енергоспоживання на економічному рівні за допомогою контролю споживання енергоносіїв. Це є буденна, робота, але дуже необхідна складова системи енергозбереження - механізм енергомоніторингу заснований на постійній реєстрації енергоспоживання і вимірі температури повітря. Експеримент щодо підвищення енергоефективності будівель обласних комунальних підприємств та установ починаємо зі сфери охорони здоров'я», - зазначив голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод.

Система енергомоніторингу працюватиме таким чином: відповідальні з енергозбереження на об'єкті вносять інформацію в електронну базу даних, до якої має доступ експертний центр обласної ради, департамент охорони здоров'я та департамент ЖКГ облдержадміністрації. Далі експертний центр обласної ради проводить аналіз споживання і готує пропозиції щодо підвищення енергоефективності об'єктів. Наступний крок – втілення цих пропозицій та отримання відчутної економії.

Планується ще низка кроків для підвищення енергоефективності комунальних установ: створення мережі енергоменеджерів та проведення для них семінарів спільно з GIZ; інвентаризація об'єктів обласних комунальних підприємств та установ; дооснащення об'єктів індивідуальними приладами обліку; впровадження системи моніторингу споживання енергоресурсів та оперативного реагування на їх наднормативне споживання; створення системи мотивації установ до енергозбереження.