Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
пт, 29 ноября 2024
05:11

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Чи є Інтернет у селах Дніпропетровщини?

Чи є Інтернет у селах Дніпропетровщини?
Хочеш новин, більше знань, спілкування, покупок, розваг? Заходь і бери все в Інтернеті. Багато хто навіть забув, коли діставав з полички словник чи енциклопедію… Словом, Інтернет став необхідністю в нашому повсякденні — квапливому, діловому, насиченому високими технологіями. Водночас, коли в містах повним ходом запроваджувалася комп’ютеризація з доступом до Інтернету, людям у селах до певного часу про це доводилося лише мріяти…

Кінець паперотворчості?

Проривом у справі підключення до глобальної мережі сільських територій Дніпропетровщини наприкінці 2009 року з’явився проект «Електронне село», реалізований нашою областю за участю координатора проектів ОБСЄ в Україні і Фонду «Східна Європа». Завдяки проекту вдалося не тільки об’єднати в єдину інформаційну мережу всі місцеві ради, а й надати їм доступ до Інтернету, системи регіональної електронної пошти і правової бази.

Сьогодні в мережі Інтернет оприлюднені веб-сайти всіх 22 районів Дніпропетровської області з можливістю подання кожної сільської й селищної ради на окремій сторінці сайту. Дніпропетровська область стала першим регіоном України, де створено власний регіональний акредитований центр сертифікації електронних ключів.

Жителі регіону починають поступово освоювати cайти органів місцевого самоврядування Дніпропетровщини. Їх відвідуваність значно зросла порівняно з минулим роком. Адже завжди цікаво дізнаватися про місцеві події. Тільки дуже важливо, щоб сайти розвивалися і вчасно поповнювалися, справедливо зауважують інтернет-користувачі.

— Хоч би що там було, а комп’ютер і всесвітня павутина — гарна штука, особливо для сіл, де інформаційний голод особливо відчутний, — ділиться думками щодо сільського «європейства» Олег Чуприна, голова с. Троїцького в Павлоградському районі. — Раніше бухгалтер сільради їздила в райцентр, щоб взяти нові бланки для Пенсійного фонду, тепер усе це роблять через Інтернет. Городники й садівники активно користуються доступом до інформації: є можливість довідатися про нові сорти, про догляд, обробку. Бджолярі шукають схеми вуликів. Багато хто по скайпу спілкується з родичами, які живуть за кордоном і в інших регіонах країни. Комп’ютери змінили життя селян на краще.

«Електронізуються» і школи

Не забуті й сільські школи. Сьогодні близько 68 відсотків навчальних закладів сільськоїмісцевості Дніпропетровщини підключені до Інтернету, і процес цей триває. Уроки інформатики полюбилися учням, тому що дають можливість опанувати комп’ютерною технікою. Крім того, готуючись до занять, учні часто користуються навчальними матеріалами, щедро поданими у мережі.

У невеликому за територією Петропавлівському районі в 2013—2014 навчальному році використовувалося 28 комп’ютерних комплексів (331 комп’ютер). 15 «розумних машин» отримані як гуманітарна допомога. У програми початкових класів введено курс «Сходинки до інформатики». Ну а якщо в когось виникне бажання ознайомитися з районною освітньою галуззю, зробити це неважко. Досить відвідати web-сайт навчального закладу. Такі сайти створені у 18 загальноосвітніх, одному позашкільному і в 16 дошкільних навчальних закладах.

До того ж велике полегшення для батьків малят — в області діє електронна реєстрація дітей для одержання місця в дитсадку. Дуже зручним у роботі є те, зазначають представники освітньої сфери, з якими вдалося поспілкуватися, що сьогодні всі школи й 15 дошкільних установ мають можливість не тільки спілкуватися «електронкою» у власному колі, між собою, а й обмінюватися інформацією з районним відділом освіти.

Ольга Городнянська працює директором школи в селі Хороше Петропавлівського району не один рік. «Електронну школу» пройшла від «а» до «я». І сьогодні навіть уявити не може ситуацію, якби Інтернет раптом зник. Педколектив школи випередив багатьох колег умінням користуватися в роботі новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями.

— Звичайно, ми багато в цьому напрямі попрацювали, — ділиться Ольга Іванівна. — І тепер бачимо, як усім полегшало. Створено, наприклад, інтернет-портал «Мої знання» з модулями для вчителів, учнів, батьків. А ось електронний журнал учителя — це аналог паперового журналу. У ньому виставляються оцінки, вказуються теми уроків і домашні завдання. Але якщо електронний журнал з оцінками заповнюється некоректно, поле висвічується червоним, при правильному заповненні поля «зеленіють».

І вже неабияка «продвинутість» питання: модуль «Журнал учителя» легко заповнювати за допомогою персонального комп’ютера чи зі свого мобільного телефону.

Черга до комп’ютерів

У половині сільських бібліотек Павлоградського району бібліотекарі ніколи не працювали з комп’ютерами й нічого не знали про можливості Інтернету. І ось прогрес дійшов і до них. Н. В. Борсук з Богуслава у передпенсійному віці, але, пройшовши навчання на базі Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки, тепер легко орієнтується у всіх премудростях комп’ютерної технології.

— Приходять читачі, які ніде не знайшли потрібну їм літературу, — розповідає Наталія Василівна. — Ми направляємо їх на відповідний сайт, і — будь ласка, скачуйте інформацію на смартфон чи планшет. Є в нас дитина з проблемами слуху. Так вона по скайпу спілкується з друзями. Уявляєте, яке важливе для неї таке спілкування?!

— Але ж роботи додалося. Одна справа — швиденько заповнити формуляр і видати книжку, а тут ще й черга до комп’ютерів утворилася…

— Так, у нас всього три комп’ютери, і черга справді є. Але працювати стало набагато цікавіше. Ми ж на ходу вчимося самі. А потім з’явилася можливість комусь допомогти з архівними документами, комусь зустрітися після тривалої розлуки.

Володимиру Петровичу Гончарову, мешканцеві села Троїцьке, за допомогою сільського Інтернету вдалося організувати зустріч однокласників через 40 років по закінченні школи. Поліні Дмитрівні Бузаковій з Богданівки бібліотекарі замовили ліки, які жінка ніде не могла знайти.

— Хотілося б подякувати програмі «Бібліоміст», що дала нам можливість взяти участь у проекті і виграти, — говорить директор Павлоградської районної бібліотеки Світлана Сисолятіна. — До цього ми жили по старинці. Книг нам не дарували, фонд не задовольняв потреб читача. На закупівлю нових видань грошей бракувало. І ось у 2012 році — «Бібліоміст». Міжнародний конкурс з організації нових бібліотечних послуг за допомогою вільного доступу до Інтернету. Мало було захотіти виграти комп’ютери, тому що купити їх багатьом селянам не по кишені. Треба було взяти на себе певні зобов’язання: підготувати спеціальне приміщення, при потребі зробити ремонт. І забезпечити схоронність комп’ютерної техніки.

У жовтні минулого року обласне бібліотечне керівництво проводило планову експертну перевірку сільських бібліотек Павлоградського району. Зважаючи на те, у якому стані ті перебувають — більшість бібліотек не опалюється, читачів мало, — перевіряючі порадили взяти участь у проекті. Головний районний бібліотекар вирішила ризикнути, і дуже скоро готовий проект направили на розгляд обласної комісії.

З 25 сільських бібліотек області, що взяли участь у конкурсі, павлоградська районна ввійшла в шістку кращих і своєю перемогою забезпечила район 15 комп’ютерами, 4 сканерами, 4 принтерами, 15 веб-камерами, 15 комплектами навушників з мікрофонами. Компанія Майкрософт зобов’язалася здійснювати ліцензоване програмне забезпечення. Виграш розподілили між собою бібліотеки Вербків, В’язівка, Богуслава, Богданівки, Троїцького і районна. В останній відкрито Інтернет-центр.

Думки фахівців

Світлана Мартиненко, заступник начальника управління праці й соціального захисту Павлоградської райдержадміністрації:
— У нас складний контингент відвідувачів, кожного треба вислухати, і щоб відповідь задовольнила людину. Коли посилання на нормативну базу не задовольняє, відвідувача, як кажуть, беру за руку, веду на третій поверх в Інтернет-центр. Знаходжу в комп’ютері відповідний документ — і припиняється всяке там «одна баба казала…»

Валентина Білокіз, сільський голова Богуслава:
— Я скажу з позицій педагога, тому що працювала й учителем, і директором школи. Інтернет піднімає освітній процес сільських дітей до рівня міських. Тому сільрада все зробила для своєї бібліотеки, щоб не тільки діти, а й дорослі були на «ти» і з комп’ютером, і з Інтернетом.

Наталія Новакова, координатор програми «Бібліоміст»:
— Життя в селі складне, часто немає роботи, зарплати. Можливість придбати персональний комп’ютер і підключитися до Інтернету є далеко не в кожного. Тому «електронні села» стають куточком Всесвіту для сільських громад. Нехай їх технічні потужності ще недостатньо великі. Але ми тільки на початку шляху. Впевнена, через кілька років сумніви, чи потрібен селу Інтернет, зникнуть самі по собі.

Gorod.dp.ua на Facebook.

Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
70
аварийных детских и тренажерных площадок планируется отремонтировать в 2024 г.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте