Світлана Григоренко з Жовтих Вод виготовляє магніти з глини на будь-який смак

Від художника-оформлювача до майстра магнітів

Світлана Григоренко з Жовтих Вод — умілець по виготовленню магнітів із глини. Нині в їхній спільній із сестрою Наталією колекції їх понад 70 різновидів, допомагають дочкам у створенні магнітів і батьки. Наприклад, мама Галина Опанасівна любить працювати з готовими формами, які вона розкачує, а ще їй до душі в’язати ніжки зображуваним на магнітах тваринкам. Тато Федір Федорович любить допомогти там, де треба чоловіча сила: привезти, відвезти, розставити щити для демонстрації магнітів.

Сталось це не так давно — якихось пару років тому. До цього Світлана працювала художником-оформлювачем у рідному місті, потім працювала в Росії, згодом повернулась до Жовтих Вод. Роботи за фахом вдома їй не було, а тут трапилася нагода попрацювати в одного місцевого підприємця, який виготовляв скульптури і біжутерію з глини. Тож разом із сестрою Світлана спробувала в нього свої сили.

— Відверто кажучи, ці вироби були дещо примітивними, але в будь-якому разі ми дізнались технологію роботи з глиною, — пригадує майстриня. — Коли ж за півроку роздивилися й зрозуміли, що можемо працювати самі краще, то звільнилися й відкрили власну справу.

Починали з того, що шукали, де можна купити глину. Об’їздили увесь Крим, розпитували тамтешніх майстрів і в кінці по Інтернету виписали її з Полтавщини.

Перша партія у 30 кілограмів надихнула сестер на творчість. Вони потроху почали пробувати щось виліплювати, але технологію випалювання напрацьовували в процесі роботи. Так і вийшли на те, що в них є зараз.

Так з чого ж складається створення глиняної форми для магніту? Виявляється, що зразу — з ідеї, яка замальовується на ескізі. Потім згідно з ескізом відливається спеціальна форма з алебастру, яка перевіряється на відсутність бульбочок повітря. Коли форма готова, її слід добре висушити на теплій місцині протягом тижня. У висушену й підігріту форму закладається глина, яку гіпс відштовхує, і виходить наполовину готовий виріб. А вже його майстриня закладає між два керамічні горщики, які стоять на звичайній електроплитці. Спеціальна піч для випалювання глини коштує грубі гроші, тому було знайдено ось такий вихід із становища. Отож спіраль плитки розжарюється, і від високої температури обпалюються вилиті й висушені глиняні форми. Світлана знає всі нюанси обпалення, вміє контролювати увесь його процес, та власне, не тільки вміє, але й знаходить у ньому своєрідне зачарування, яке пересічній людині важко зрозуміти.

Звичайно, спочатку не все було гладко. Попервах був і брак, коли виріб розтріскувався, але те вже залишилось в минулому. Нині майстриня добре знає всі нюанси сушіння й випалювання, за яких магніт вийде якісним. Але ж до цього треба було дійти!

Мультяшні герої — на бажання дітей, а «коні» — для гостей

Жовтоводські сестри першими в місті почали придумувати магніти для дітей, а саме героїв з улюблених мультфільмів. Першими їхніми творіннями були Вінні Пух, рибки Немо й Дорі, а потім навіть Вірка Сердючка. А коли Світлана та Наталка почали пробувати продавати свої магніти, то в них одразу ж почали питати, чи немає таких-то героїв. І сестри почали записувати побажання покупців. Такий список постійно збільшувався, а майстрині старалися, аби нові вироби були кумедними, яскравими й красивими. Так з’явилися лінивець і білка з горіхом з мультику «Льодовиковий період», смішний вайлуватий кіт з мультфільму про папугу Кешу, Вовк та немовля на горщику з улюбленого всіма поколіннями фільму «Жив-був пес».

А ще гості міста й ті городяни, які збирались їхати гостювати в далекі краї стали просити Світлану виготовляти магніти із зображенням якихось памятних місць Жовтих Вод. Адже привезти із собою щось особливе з місцевою символікою хочеться кожному, тож і зявились Палац культури на її магнітах і памятник героям визвольної війни 1648—1654 років, котрий у народі називають «коні».

— «Коні» у нас масивні, — зізнається авторка. — Ми хочемо зробити їх дещо легшими. Це буде краще й для випалювання, та й глини менше йтиме на них. Хоча й зараз ця скульптура в нас добре тримається, ми її садимо на два магніти…

Жовтоводська майстриня, не приховуючи, розкриває секрети творчості у роботі над магнітами. А цих секретів у неї вистачає. Адже працює вона не тільки з глиною, але й з пензлем та фарбами, а ще — ареографом, себто розпилювачем фарб, яким вона вправно орудує.

…І посмішка повернеться до тебе

Та найголовніше в цій творчій роботі навіть не це — основне те, що всі вироби Світлани Григоренко зіткані із суцільного позитиву. Тому часто до майстрині підходять люди й дякують за роботу, після споглядання якої відчувають радість на душі. А що вже говорити про щиру посмішку — вірну супутницю гарного настрою? Вона тоді зявляється сама собою.

— Виготовлення глиняних магнітів дає мені реалізацію, перш за все, власної фантазії, — говорить Світлана Григоренко. — Адже в нас — зовсім не те, що є на звичайній роботі, де йде стандарт, і ти не можеш від нього відступити ні вправо, ні вліво. А ще я отримую велике задоволення від того, що людей радує моя робота. За один раз десь на виставці просто почути від інших «велике спасибі» — для мене це вже великий стимул.

Майстриня зізнається, що нині працює більше для душі, бо готові обсяги її продукції досить скромні. Тож треба думати, аби все це приносило окупність витрат на фарбу, світло тощо. І все ж, незважаючи на ці нюанси, вона завжди із задоволенням виставляє свої роботи в міському музеї, куди прийти порадила знайома.

Тепер Світлані Григоренко трохи ніяково дивитися на вітрину музею, в якій виставлені її перші роботи. Майстриня бачить у них стільки недоліків, що їй аж незручно. Та це й зрозуміло, адже як творча людина, котра постійно рухається вперед, вона вдосконалює свою майстерність, а отже, нині вміє набагато більше в роботі з глиною. А ще додайте до цього нові магніти, які зявилися порівняно недавно, — це колоритні козак і козачка окремо з написами «Жовті Води», от вам і гарний приклад майстерності.

Деякі роботи жовтоводської майстрині поїхали в близьке й далеке зарубіжжя, розносячи світами тепло її рук, даруючи радісні посмішки новим господарям. І ці позитивні емоції обовязково повертаються до Світлани Григоренко, бо інакше й бути не може. Такий-от кругообіг позитиву в природі завдяки потішним магнітам зі звичайної глини. Дивина та й годі!