Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
пт, 01 ноября 2024
01:40

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Які села на Дніпропетровщині носять ім’я Шевченка

Які села на Дніпропетровщині носять ім’я Шевченка
Напередодні 200-річчя Тараса Шевченка ми поцікавилися, які населені пункти в нашій області носять ім’я Шевченка. Деякі назви не можна ідентифікувати зі стопроцентною впевненістю. Але ми називаємо і їх.

Шевченкове Апостолівського району — село, підпорядковане Володимирській сільській раді. Засноване в другій чверті ХХ століття.

Тарасо-Григорівка Апостолівського району — село, підпорядковане Кам’янській сільраді. Засноване в другій чверті ХХ ст. Переселенці бажали назвати своє поселення Шевченкове, але влада не погодилася через те, що в області вже було декілька таких назв. Порадила селянам назвати село Тарасо-Григорівкою.

Кобзар Васильківського району — село, підпорядковане Павлівській сільраді. Назва походить від прізвища першопеселенця. Однак може асоціюватися і з іменем Т. Шевченка.

Шевченківське Васильківського району — село, підпорядковане Письменській селищній раді. Засноване в першій чверті ХХ ст. як хутір Шевченківський, з якого постало з часом село.

Шевченко Васильківського району — село, підпорядковане Павлівській сільраді, поблизу залізничної лінії Ульянівка — Письменне. Засноване в другій чверті ХХ ст.

Шевченкове Васильківського району — село, центр сільради. Виникло в першій чверті ХХ ст. під час столипінської реформи. Первісна назва села Ковалеве — за прізвищем першого поселенця. 1931 року перейменоване на Шевченкове — на честь Пророка України.

Тарасівка Верхньодніпровського району — село, підпорядковане Першотравенській сільраді. Засноване в 1930-х роках. Назва походить від імені першого поселенця. Проте більш вірогідною вважається версія, що назва увічнила ім’я Тараса Григоровича Шевченка.

Шевченко Дніпропетровського району — селище, підпорядковане Горьківській сільраді. Розташоване біля південної околиці міста Дніпропетровська, поряд з селищем Краснопілля. Виникло в першій половині ХХ ст. як робітниче селище радгоспу «Краснопільський». Назване іменем видатного поета.

Шевченко Самарського району міста Дніпропетровська — селище у складі обласного центру понад річкою Самарою неподалік решток Новобогородицької фортеці ХVII cт. Виникло після Другої світової війни як селище залізничників. Шевченкове Криворізького району — село у складі Широківської сільради. Виникло у 1920-х рр.

Тарасівка Магдалинівського району — село у складі Шевченківської сільради. Засноване у 1920-х рр. Назване на честь Т. Г. Шевченка. Хоча дехто не виключає, що назва походить від імені першопоселенця.

Шевченківка Магдалинівського району — центр сільради. Виникло наприкінці ХVIII ст. як маєток князя Манвелова. До 1917 року село називалося Чаплинкою. З 1917 по 1956 роки село називалося Тарасо-Шевченківкою, після 1956 р. — Шевченківкою. У 1996 році постановою Президії Верховної Ради України лівобережну частину с. Шевченківки виділили в окремий населений пункт, найменувавши його Тарасо-Шевченківкою і підпорядкували Приютській сільраді.

Тарасівка Межівського району — село, підпорядковане Богданівській сільраді. Розташоване поблизу Тарасівського водосховища в південно-західній частині району. Засноване в першій половині ХХ ст. Вважається, що село назване іменем першопоселенця. Не виключено, що назва могла постати від імені улюбленого поета Тараса Шевченка.

Шевченкове Нікопольского району — центр сільради. Розташоване на річці Базавлук. У минулому село носило назви Мар’їн Дар, Ломаківське, Шарапове. Сучасна назва села — на честь Тараса Шевченка.

Шевченко Петропавлівського району — село у складі Брагинівської сільради. Розташоване на правому березі р. Самара. Виникло 1927 року на місці поселення німецьких колоністів, коли сюди прибули селяни-незаможники з Петропавлівки на виділені їм землі. Село названо на честь Кобзаря.

Шевченківське Синельниківського району — центр сільради. Розташоване в південній частині району на схилах степової балки, яка впадає з лівого боку в річку Середня Терса. Засноване в другій чверті ХХ століття. Назване на честь Тараса Шевченка.

Тарасівка Софіївського району — село, підпорядковане Софіївській селищній раді. Виникло в другій чверті ХХ ст. Назва сучасної Тарасівки походить від імені великого сина України.

Тарасівка Томаківського району — село, підпорядковане Зеленогайській сільраді. Засноване в другій чверті ХХ ст. Перші жителі — переселенці з сусідніх сіл. Назву виводять від імені першопоселенця. Проте за іншою версією село названо на честь Тараса Шевченка.

Тарасівка Царичанського району — село, підпорядковане Царичанській селищній раді. Розташоване на північ від райцентру. Виникло в першій третині ХХ століття. Назва походить від імені Тарас. Її також пов’язують з іменем Тараса Шевченка.

Вулиці, площі, бульвари і парки…

На карті області ім’я Кобзаря носять численні вулиці, а також площа, бульвар, парк у населених пунктах Дніпропетровщини. Вже 1922 року колишню вулицю Поліцейську в Катеринославі перейменовано на вулицю Шевченківську. Тож це чи не перша Шевченківська вулиця в нашій області. З 1957 року вулицю Шевченківську і провулок Шевченківський називати відповідно вулицею і провулком Шевченка.

До 1957 року існувало селище Шевченка в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська. Потім цю назву закріплено за селищем у Самарському районі.

У 1957 році відбулося останнє масове перейменування вулиць Дніпропетровська з відмовою від дублікатів (коли в кількох районах міста були вулиці з однаковими назвами). Тоді, приміром, вулицю Шевченка в Ленінському районі названо іменем Петра Сиротиніна. А Шевченківський провулок у Ленінському районі став провулком Відродження…

Також приєднувані до Дніпропетровська населені пункти втрачали шевченківські назви, щоб уникнути плутанини. Так сталося на жилмасиві Ігрень. Проте дивом зберегла й понині свою назву вулиця Шевченка в селищі Таромське, яке нині входить до складу обласного центру.

Улюбленим місцем відпочинку дніпропетровців є парк культури і відпочинку ім. Тараса Шевченка (колишній Потьомкінський сад), який мальовниче спускається до Дніпра і Монастирського острова. Ім’я Шевченка парк отримав у серпні 1925 року рішенням міської ради та округового виконавчого комітету. Тоді ж заходилися повністю переобладнувати старий парк.

Проект першого пам’ятника Т. Г. Шевченкові в парку його імені виник у середині 1920-х років, одночасно з перейменуванням, зазначає історик парку Максим Кавун. Зображення проекту з’явилося у довідковій книзі «Вся Катеринославщина» на 1925 рік. У підпису під гравюрою зазначалося, що «проект розроблений скульптором Теннером спільно з проф. архітектором Грузенбергом». Гравюра зображала пам’ятник поетові, який сидів у задумливості на високому прямокутному постаменті у віддаленому куточкові парку з видом на Дніпро. Проте цей цікавий проект не було здійснено. Але ще в 1930-х роках на алеї письменників встановили простий бюст Шеченкові. Ми, на жаль, не маємо зображення першого скромного пам’ятника Кобзареві у Дніпропетровську. Можемо здогадуватися, що це була робота все таки скульптора Г. Теннера.

Ім’я Тараса Шевченка носять також вулиці в Апостоловому, Васильківці, Чаплиному і Письменному Васильківського району, Верхньодніпровську, Верхівцевому, селах Мишурин Ріг, Новоганнівка, Павлівка, Заріччя, Якимівка, Домоткань, Перше Травня, Посуньки, селищах Дніпровське і Новомиколаївка (всі — Верхньодніпровського району), у райцентрах Кринички, Магдалинівка, Межова; селах Шевченкове, Дмитрівка, Кіровське, Лошкарівка, Придніпровське, Покровське, селищі Червоногвардійське (усі — Нікопольського району), місті Перещепине, с. Гірки Синельниківського району, райцентрі Юр’ївка і селах Варварівка та Жемчужне Юр’ївського району.

Практично в усіх великих містах області є вулиця Шевченка. Мова про міста Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Нікополь, Новомосковськ, Павлоград. В Орджонікідзе іменем Шевченка названо бульвар. А в Дніпропетровську до революції був Палацовий майдан, названий так на честь палацу Потьомкіна біля Потьомкінського саду — нині парку Т. Г. Шевченка. Після революції більшовики перейменували майдан іменем тов. Троцького, а коли той пішов у немилість, назвали майдан іменем Шевченка.

(Використано матеріали книги «Топонімія Дніпропетровщини. Упорядники М. С. Богомаз і В. С. Мороз» ( Дніпропетровськ, «Дніпрокниг»”, 2006) та матеріали, надані департаментом культури, туризму, національностей та релігій Дніпропетровської облдержадміністрації).

Топонімічна Шевченкіана

На території Дніпропетровщини знаходиться 51 об’єкт, пов’язаний з ім’ям Т. Г. Шевченка, повідомили в департаменті культури, туризму, національностей та релігій Дніпропетровської облдержадміністрації. Це 37 пам’ятників Кобзареві, шість з яких мають державний охоронний номер, три пам’ятних знаки, вісім закладів, три паркові зони.

Ім’я Тараса Шевченка носять:

  1. Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.
  2. Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії ім. Т. Г. Шевченка.
  3. Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка у Дніпродзержинську.
  4. Підгородненський міський Будинок культури ім. Т. Г. Шевченка у Дніпропетровському районі.
  5. Кінотеатр ім. Т. Г. Шевченка у Дніпродзержинську.
  6. Лозуватська середня загальноосвітня школа ім. Т. Г. Шевченка у Криворізькому районі.
  7. Марганецька загальноосвітня школа №1 ім. Т. Г. Шевченка.<
  8. Селянське фермерське господарство ім. Т. Г. Шевченка у Криворізькому районі.

Gorod.dp.ua на Facebook.


Пэрвэ отдиление  (31.01.14 14:56): Чаплынка рулит. А в ний Микола Олэфирэнко (Дымыд). Наши батькы козакы, а мы таки сами. С такымы и в огонь и в воду. Украина лучча! Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1
Тутешній житель  (31.01.14 12:27): Шевченківка Магдалинівського району - заснована наприкінці 18 століття запорізькими козаками та переселенцями з Полтавщини. Правоборежна частина села не була під панщиною, лівобережна - була у власності пана Манвелова, звідки й пішла назва частини села - Манвелівка. Правобережна частина до 1917 року носила назву хуторів Чаплинських, Шпотинських (як дальні поселення села Чаплинка). Можливо, заснування села можна датувати ще 17 століттям - місцевість була освоєна як зимівники запорожців. Ответить | С цитатой
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
65
лет со дня первой местной телевизионной передачи в Днепре

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте