Так почалася наша розмова з Оленою Федоренко, головним режисером Палацу культури імені Артема. Минулого року Олена Миколаївна відзначила ювілей, про який просила не розповідати. Дивлячись на цю яскраву і харизматичну жінку, думаєш про те, що вона і вік – поняття окремі. Роки, вочевидь, не встигають за нею.
Напевно, немає криворіжця, який би не бачив свята міста. Якщо навіть не на стадіоні, то біля екрану телевізора. І мало хто знає, що за цим яскраво-колоритним видовищем вже багато років стоїть ця жінка. Зазвичай, стадіон оголошує імена учасників і гостей свята, а десь у закутку, затаївши подих, спостерігає за ходом дійства Олена Федоренко, головний режисер. А потім, коли все закінчено, довго ще приходить до тями від хвилювань і «погрожує» організаторам заходу більше ніколи не братись і нічого подібного не робити. Обіцяє рівно до першого зимового засідання по підготовці до чергового Дня міста…
- Коли я очолила Палац культури імені Артема, – продовжує моя співрозмовниця, – стали організовувати творчі колективи. Я залучила до роботи нашого закладу одного з кращих фахівців своєї справи – керівника ансамблю народного танцю «Гірник» Володимира Бреймана. На сьогодні його колектив і досі працює на базі нашого палацу. В жовтні 1984 року наш танцювальний колектив запросили в круїз по Середземному морю. Виступи ансамблю «Гірник» на самому кораблі і в тих державах, які відвідали, стали візитною карткою колишнього Союзу. Нам аплодували Франція, Греція, Мальта і Туреччина. Уявіть, на якому рівні відбувалися події!
В 90-ті просторе приміщення Палацу культури імені Артема не давало спокою тим, хто мріяв перебудувати його під казино або ще якийсь прибутково розважальний заклад. І тут Олена Миколаївна показала справжній характер. Саме її витримка і залізна рішучість знадобилися, щоб дати відсіч непрошеним зазіхальникам на гарне приміщення палацу.
- Це епохальна особистість, – відгукується на її адресу нинішній директор Палацу культури Сергій Мігуша. – Для нашого закладу, для Саксаганського району, та що там говорити – для всього міста! Є люди, які вміють керувати ротою, інші – полком, а Олена Миколаївна – армією. Вона масштабна і багатогранна як в житті, так і в улюбленій справі. Тому про неї можна говорити й говорити. Вона дала путівку в життя багатьом людям. І я один з них.
- До речі, саме її лідерські якості допомагають їй у підготовці святкової програми до Дня міста, – продовжує Сергій Мігуша, – і це не просто керувати масштабним процесом, йти на компроміси з усіма, та ще й усім сподобатись. Але їй вдається з кожним домовитися так, що результат цього очевидний. Його спостерігає кожного року усе місто – цілісне завершене видовище, де все на своїх місцях. Неймовірна жінка!
- Унікальна особистість, – емоційно розповіла про Олену Миколаївну заступник міського голови Валентина Бєрлін. – Вона вміє бути другом, щира і правдива. З тих, кого беруть у розвідку. Можна йти і не боятися. Підтримає і втішить. Я рада, що вона є в моєму житті.
- Жінка-свято, – розповіла у телефонній розмові Ірина Васильєва, заступник директора Криворізького театру ляльок і за сумісництвом подруга Олени Миколаївни, – я її знаю багато років, а більше десяти з них – це моя добра Подруга. З великої літери. І знаєте, що мені в ній найбільше подобається? Вона ніколи не очікує дива. Ніколи! Вона творить диво сама!
Якщо бути уважними, то можна помітити, що жодне масове видовище на святкуванні Дня міста не повторилося. Кожного року нова картинка, задум, сценарій. Здається, попередній рік забрав увесь можливий творчий потенціал, кращого вже не може бути. Але приходить новий рік і все починається спочатку. Нові ідеї і задуми. Неповторні. Як і саме життя Олени Федоренко.
Люди подібного масштабу мало розповідають про приватне життя. Воно невідоме і недосяжне. Лише близькі люди знають, якою вразливою і незахищеною може бути сильна і владна жінка…
- Що я вам ще не розповіла? – наостанок запитує Олена Миколаївна, – Ви знаєте, в нас такі колективи на базі палацу працюють, що можу впевнено сказати – майстри й професіонали своєї справи! Можу кожного окремо назвати, і кожен заслуговує на подяку і шану. Гарний колектив! Гарні атмосфера, взаємовідносини між керівниками. Прекрасні люди!..
І я слухаю – не переслухаю розповіді про гарних людей, які оточують мою співрозмовницю, про їх життя, успіхи і досягнення. І радію знайомству з Оленою Федоренко, людиною, про яку в народі кажуть «доброму усе добре».
Вона не підвладна рокам. Очі-іскринки, дівоча витонченість і жіноча задума. Які роки? Так багато їй ще треба зробити, що не час жаліти себе віковими обмеженнями. Її молода душа ще довго не дозволить їй зайняти почесне місце в рядах пенсіонерів-домосидів.
Олена Федоренко поспішає жити і дарувати людям невичерпний потенціал своєї творчої душі. Від імені усіх її колег, рідних і знайомих побажаємо їй міцного здоров’я і творчого натхнення!
Нині зима, а це час підготовки до чергового Дня міста, час засідань у міській раді з приводу підготовки яскравого і неповторного свята. І їй просто необхідно бути там! Як завжди…
Автор: Леся Мариненко
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |