Туберкульоз: вихід із глухого кута

У країні складався хибний образ, що ані лікарі, ані вчителі, ані діти з благополучних сімей не можуть на нього захворіти. Та, нажаль, статистика стверджувала про зворотне – 10 років тому в Україні зареєстровано епідемію туберкульозу. Дніпропетровщина – не стала виключенням. Не дивлячись на це, останні роки дають нам надію на подолання цього недуга. Медики констатують: ситуація із захворюваністю на туберкульоз в області покращується. Головне – і підходи до лікування тут змінилися – у диспансерах покращилось харчування, у повній наявності є медикаменти!

Маленькі перемоги великої хвороби

«Не було кашлю взагалі, Андрій не схуд, яке це повинно бути при туберкульозі, – розказує мати 7-річного хлопчика Тетяна Миколаївна. – Та перші занепокоєння виникли тоді, коли після проби Манту, яку діткам робили в школі, у синочка виникла реакція. Ми одразу звернулися до лікарні, сдали необхідні аналізи… і були шоковані результатом. У дитини виявили туберкульоз».

Тетяна Миколаївна розказує, що була збентежена такою новиною – серед їхнього оточення людей, хворих на туберкульоз, не було. До того ж дитина не була обділена ні в харчуванні, ні в матеріальному плані.

«Мені завжди здавалося, що у «нормальних» людей не може бути туберкульозу, тому цей випадок став для мене справжнім уроком, який перевернув моє уявлення про цю хворобу».

Наразі Андрійко абсолютно здоровий хлопчик. Він пройшов повний курс лікування, оздоровився у дитячому санаторії. Для того, щоб повністю позбутися від недуга йому знадобилося 9 місяців. Проте, як і належить, він все ще перебуває на диспансерному обліку.

«Лікар, який займався Андрієм, похвалив нас за те, що ми вчасно звернулися до медзакладу та дотримувалися усіх його рекомендацій. Адже саме від цього залежить успіх лікування. У сина була не відкрита форма туберкульозу, тому він приймав ліки вдома. Всі препарати ми отримували безкоштовно, з цим ніяких питань не виникало. Я вдячна медикам за їхню роботу» , – додає мати.

Таких, як Андрій на Дніпропетровщині близько 6 тис.

«Це і хворі на туберкульоз, і ті, хто їм вже перехворів, а також ті діти та підлітки, які знаходяться у групі ризику», – пояснює головний позаштатний спеціаліст з дитячої фтизіатрії Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації Сергій Таран та додає, що загалом протягом останніх трьох років у регіоні покращилася ситуація із захворюваністю на туберкульоз серед дітей та підлітків.

«Якщо у 2010 році на 100 тис населення припадало 20 хворих, то вже у 2012 році цей показник зменшився до 18», – сказав він.

«Машина часу»

Запорукою швидкого та повного одужання від туберкульозу є вчасне виявлення хвороби та безперервне лікування. На сьогоднішній день медики та влада запевняють: людина, у якої виявляється туберкульоз, може бути на 100% впевнена в тому, що держава забезпечить їй належне лікування, у тому числі – безкоштовні медикаменти та гідне харчування. Для цього на Дніпропетровщині в 2012 році майже на 32% збільшено фінансування протитуберкульозних диспансерів.

«Якщо в 2011 році загальний обсяг фінансування цих об’єктів склав близько 140 млн грн, то в 2012 році він збільшився до понад 184 млн грн. Закуповується сучасне медобладнання, проводяться ремонти протитуберкульозних закладів. Також з початку 2012 року в області були встановлені єдині нормативи на харчування пацієнтів протитуберкульозних закладів. Це 28 грн на день. До цього ця сума коливалася від 1,5 грн до 15 грн на день», - рапортують в обласному департаменті охорони здоров’я.

Справжнім проривом для Дніпропетровщини стало й придбання для обласного тубдиспансеру сучасного апарату «Джин Експерт». Якщо раніше на діагностику туберкульозу витрачалося від 1-3 місяців, то наразі на це витрачається лише 2 години. Апарат було придбано благодійним Фондом «Розвиток України» в рамках меморандуму про співпрацю між Дніпропетровською областю та Фондом.

Не дивлячись на це та на всесвітній прогрес у медичній науці, на Дніпропетровщині продовжував функціонувати протитуберкульозний заклад, лікуватися у якому було просто неможливо. Мова йде про протитуберкульозне відділення Магдалинівської районної лікарні, що у селищі Котовка.

«Коли я приїхав до цього медзакладу, мені здалося, що я здійснив подорож у далеке минуле, – розказує головний лікар Дніпропетровського протитуберкульозного диспансеру Костянтин Бордюг. – Колись ще дуже давно, коли медицина була не на такому сучасному рівні, як зараз, хворі на туберкульоз лікувалися виключно за допомогою кліматотерапії. У будівлях не було належних умов, лікарів, не було обладнання та сучасних лабораторій для здійснення досліджень. Аналогічну картину я побачив у Магдалинівському протитуберкульозному відділенні, проте сьогодні – 21 століття. Тож чи має право на існування такий медзаклад? Відповідь категорична – ні!».

Протитуберкульозне відділення, що у селищі Котовка, було розташовано на величезній території - 5,5 га та складалося з 15 корпусів. Проте фактично для лікування пацієнтів використовувалися лише 2 будівлі, стан яких не відповідав жодним санітарним нормам.

«У приміщеннях було відсутнє не тільки гаряче, але й холодне водопостачання, одним санвузлом користувалися як медичні працівники, так і пацієнти, а їдальня взагалі була розміщена в іншому корпусі на відстані 100 м», – згадує Костянтин Бордюг.

Відділення було розраховане на 10 пацієнтів, проте фактично тут знаходилося не більше 5 людей. Окрім цього, усі вони, незалежно від форми захворювання на туберкульоз, отримували медичні послуги в одному приміщенні – то ж про яку якість лікування йшлась мова?

У відділенні не було цілодобового та у вихідні дні лікарського нагляду за пацієнтами, адже тут працював лише один лікар-фтизіатр, робочий день якого завершувався о 15.00. Пацієнти безконтрольно покидали відділення, поширюючи захворювання.

Також у відділенні було відсутнє лікувальне та діагностичне обладнання, а в лабораторії не виконувались необхідні дослідження. Окрім цього, тривалий час у відділенні взагалі не проводилось рентгенологічне обстеження пацієнтів, що є необхідною умовою контролю лікування. Саме тому, відділення було закрито.

«При цьому жоден пацієнт не постраждав й не залишився без медичної допомоги, – говорить директор Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург. – На сьогоднішній день усі пацієнти, які обслуговувались у протитуберкульозному відділенні Магдалинівської центральної районної лікарні, мають змогу отримувати висококваліфіковане лікування та діагностику на сучасному обладнанні в обласному тубдиспансері. Усі вони у повній мірі забезпечені необхідними медикаментами та харчуванням». Туберкульоз – виліковний!

Найголовніше, що трапилось протягом останніх років – це підвищення обізнаності серед населення у питаннях туберкульозу. Про нього відкрито говорять, його не соромляться, адже наразі всі розуміють, що причиною цієї хвороби можуть бути безліч факторів – стрес, погане харчування, послаблений імунітет тощо.

Окрім цього, дане питання нарешті отримало підтримку з боку влади: людей почали запрошувати на флюорографічні обстеження та навіть організовувати роботу виїзних флюорографів. Вони розміщуються у місцях великого скупчення людей, переважно на ринках, і їхніми послугами охоче користуються жителі регіону. У 2012 році у такий спосіб було обстежено 127 тис людей. У якості заохочення всі бажаючі отримують безкоштовний гарячий обід від МНС. Цього року у рамках місячника боротьби з туберкульозом робота виїзних флюорографів також викликала великий інтерес – лише за перші його тижні обстеження пройшли понад 10 тис людей.

«Відстояла у черзі, проте все ж обстежилася, – ділиться своїми спогадами пенсіонерка Валентина Петрівна. – Дівчата-лікарі дуже уважні, чуйні. Результат отримала одразу».

Жінка зізнається, що просто прийшла на ринок, проте, побачивши чергу, вирішила й сама обстежитись.

«Двері медичних закладів завжди відкриті для бажаючих обстежитися та отримати консультації медиків. Та таких людей, як Валентина Петрівна, дійсно багато. Проте є й такі, хто свідомо приходить на подібні акції. У будь-якому випадку, ми раді тому, що люди хоч у такий спосіб дбають про своє здоров’я», – говорить директор Дніпропетровського обласного центру здоров’я Юрій Корягін.

Залучаються до вирішення цієї проблеми також громадські та благодійні організації. Наприклад, працівники Червоного Хреста, у якості заохочення за вчасний прийом ліків, надають таким пацієнтам продуктові та промислові набори. У минулому році на це було витрачено більше 400 тис грн.

Пам’ятайте, що туберкульоз – це проблема всього суспільства, а не конкретної особи, і тим більш на сьогоднішній день – це не вирок. При вчасній діагностиці, правильному та послідовному лікуванні цю хворобу можна здолати. Бережіть себе!