Цей непереможний Денис Балдін

У фінал Денис не потрапив: упавши на сцену з висоти 26 метрів, чудом залишившись живим... Проте це не завадило йому трохи пізніше знову перемогти на спортивних змаганнях в Іспанії. Сьогодні Денис Балдін - наш гість.

- Денис, так чому саме кік-боксинг, і як взагалі як спорт став вашою долею? Як складалася кар'єра?

- Починалося все з секції дзюдо, куди мене, дворічного, привів батько. Він тоді служив у «Беркуті» і займався єдиноборствами. Природно, що спочатку я не тренувався, а просто звикав до спортзалу, так проходила моя адаптація. Поступово почав тренуватися і виступати на змаганнях. Найчастіше був наймолодшим учасником змагань... Пам'ятаю фрагмент: суперник мене уклав однією рукою, зробив утримання - і все, бій закінчено чистою перемогою!

З 1990 року паралельно з дзюдо почав освоювати рукопашний бій. Років в 12-13 став прогресувати: через рік вже зустрівся в двобої з тими, які укладали мене однією рукою, і, як кажуть, повернув борг - уклавши їх так само. Далі почав перемагати на міських та обласних змаганнях. Але перші змагання з кік-боксингу відразу програв!

Цей вид спорту мене дуже зацікавив, я почав вивчати правила, тактику ведення бою ... І так перейшов поступово у кік-боксинг. Тоді мені було 15 років, а вже в 16 поїхав на чемпіонат Європи і посів перше та два третіх місця. З тих пір я почав професійно займатися кік-боксингом і ось, як бачите, до цього дня. Зараз раз на рік беру участь на чемпіонаті з рукопашного бою серед Спецназу, правда, це вже не мій стиль, я від нього відійшов.

- Денис, ви - 19-ти кратний чемпіон світу з кік-боксингу. Які з змагань запам'яталися особливо?

- Особливо? У 1998 році я виступав на змаганнях з кік-боксингу в абсолютній категорії на першості України, кубок «Інтерсплава». Спортсменів на цей турнір запросили серйозних: чемпіонів, призерів України та Європи. По вагових категоріях розподілу не було... Тоді я важив 57 кг, а у суперника в першому бою вага була 110 кг. Я його виграв, але після у мене були сині руки і ноги. Уявіть самі: ставиш блок-і після удару відлітаєш.

У другому і третьому бою суперники теж були не з легких, вагою близько 80 кг. Ще й за день я виступав на інших змаганнях і пошкодив ногу. Довелося забинтовувати і приймати знеболююче - мій перший суперник примудрився чотири рази наступити мені на ногу. Не знаю, випадково чи спеціально. Але після наступу на ногу, він відразу атакував, мені навіть зарахували нокдаун, я дивом уникнув удару, прибрав ногу і впав. У підсумку я виграв цей чемпіонат.

- Так за рахунок чого вдалося виграти у суперників, вдвічі переважаючих вас по вазі?

- Звичайно ж, за рахунок швидкості і техніки. Поки суперники тільки підіймали ногу, я вже прочитував їх дії і наносив удари.

- Як ви потрапили на шоу «Україна має талант»? З якою метою? Який номер показували?

- Умовила дружина. Сказала, що буде попередній кастинг, проходить у нас в Дніпропетровську, я і вирішив, чому б не спробувати? Потім мені подзвонили, сказали, що приїде журі, приходьте на ще один кастинг. Я приїхав з Києва після чемпіонату України з рукопашного бою серед Спецназу, де, до речі, зайняв перше місце, - і відразу на кастинг.

Було цікаво, багато людей: співаки, фокусники, танцюристи, всі переживали, готувалися... Я виступав з номером ніндзя - елементи ударів руками і ногами, сальто, прийоми з нунчаками і все це під музику. У підсумку пройшов, набравши два «так» - Владу Ямі не сподобалося мій виступ.

- Кажуть, ви знову збираєтеся на кастинг шоу «Україна має талант». Яким номером в цей раз збираєтеся підкорювати журі? Які перед собою ставите цілі?

- Так, збираюся поїхати в Кривий Ріг на попередній кастинг. По новому номеру поки говорити не буду - секрет. Вийде по телевізору, подивимося вже всі. Номер цікавий, такого в Україні поки немає. Я максималіст, отже, моя мета - виграти мільйон. Але це все-таки не головне, номер готуємо з кумом вже півмісяця, хочеться просто показати людям нашу роботу.

- У 2008 році ви не потрапили у фінал шоу «Україна має талант» у зв'язку з падінням на сцену з висоти 26 метрів при виконанні складного трюку...

- За два дні до виступу я репетирував номер. Я повинен був пролетіти на тросі через весь зал і приземлитися на сцену. Це повинно було виглядати дуже красиво: я пролітаю над головами глядачів, зістрибую, роблю сальто - і починається виступ ніндзя. Але техніки щось не розрахували, мотузка розтягнулася, і я як завжди поїхав, - тільки не на сцену, а в її кут! І влетів спиною прямо у кут сцени ... Слава Богу, ззаду у мене були закріплені нунчаки - вони мене і врятували.

Кут був залізний, і я вдарився об нього нунчаками. Переломів не було, але постраждала спина і ноги. Після цього я пролежав тиждень, на другий став з болем ходити. А на третьому тижні я повинен був виступати на чемпіонаті світу з кік-боксингу в Іспанії, поїздка і квитки оплачені. І я вирішив летіти - хоча б подивитися Іспанію. Вся команда за мене переживала, дали окреме, лежаче, місце в літаку, тому що сидіти мені було боляче.

Але раз вже приїхав, вирішив я, то потрібно провести хоча б один бій, якщо що, зупинюся під час бою і здамся... Перший бій провів - виграв. Другий, третій, четвертий - і потрапив у фінал, де потрібно було битися з українцем. Програвати я не хотів, так як по Україні був першим. До кінця бою залишалося 30 секунд, я вже вів у рахунку, але збилося дихання, я присів на коліна ... Дивлюся, а у суперника в очах - ніякої радості, що я зараз здамся і він виграє... Він знав про травму і теж за мене переживав. До слова, українець був неодноразовим чемпіоном світу, тільки в іншій версії. 30 секунд для мене тривали як годину, але я вистояв і виграв.

- Денис, і наостанок: ваші поради читачам «Зорі». Як тримати себе у відмінній фізичній формі?

- Це просто. Потрібно просто не лінуватися, кожен день робити фізичні вправи. Хлопці приходять до мене на тренування в 15-20 років, і багато хто не може зробити нахил, мах ногою... Потрібно стежити за собою, вранці - розминка, увечері - розтяжка, віджимання, присідання, стрибки на скакалці... Кожен день виділяйте по 20-30 хвилин на фізичні вправи - і будете в хорошій фізичній формі.

Спортивні досягнення

• 1996 рік - міжнародний турнір з рукопашного бою - 1 місце м. Переяслав-Хмельницький.
• 1996 - бронзовий призер чемпіонату Світу з кікбоксингу (версія WAKO)
• 1997 рік - чемпіонат Світу з кікбоксингу серед молоді (версія WAKO) - 2 місце
• 1997 рік - чемпіонат Світу з кікбоксингу (версія WAKO) - 3 місце (норматив майстра спорту міжнародного класу)
• 2000 рік - Чемпіонат Світу з карате (Німеччина) - 1 місце
• 2000 - чемпіон Європи з кікбоксингу
• 2002 рік - чемпіонат Світу з кікбоксингу (Греція) Версія WPKA - три золоті медалі
• 2011 рік - вісімнадцята золота медаль на чемпіонаті світу з кікбоксингу (версія WPKA)
• 2012 рік - дев'ятнадцята золота медаль на чемпіонаті світу з кікбоксингу (версія WPKA)

• орден МВС України «Мужність, честь і закон»
• орден МВС України «Знак пошани»
• знак МВС «За сприяння органам МВС Украiни».