- Інно Петрівно, розкажіть, будь ласка, чим займаються фахівці Вашого Центру та з якими найпоширенішими питаннями звертаються громадяни міста?
- Обласний центр історії та розвитку української мови Дніпропетровського національного університету з часу свого відкриття веде плідну роботу, пов’язану із підвищенням рівня мовного спілкування громадян нашого міста. Для цього вже шостий рік успішно втілюється в життя ціла система заходів, спрямованих на підвищення соціального статусу і подальший розвиток української мови в регіоні, а також на звернення уваги до її нормативності і культури. Усі наші заходи спрямовуються на різні соціальні верстви – учнів, студентів, науковців, працівників освітніх закладів, державних службовців та широких кіл громадськості. Зокрема, для широких кіл громадськості у нашому Центрі працюють два консультативні пункти – з питань мовного оформлення офіційних документів та з питань міської комунікації. Нами розробляється програма поширення грамотності серед населення, що складає собою роботу із персональними зверненнями громадян, проведення тематичних семінарів і конференцій, видання словників тощо.
Здебільшого мешканців Дніпропетровська, що звертаються до нас, цікавлять питання мовної культури та актуальні питання українського правопису (особливо складнощі в оформленні особових назв). Як приклад, наразі фіксуємо все більше звернень від комунальних служб, що займаються перейменуванням вулиць.
- На вулицях Дніпропетровська останнім часом спостерігаємо засилля реклами. І навіть не фахівцю помітне часто безграмотне її подання. А як Ви вважаєте?
- Так, мовних помилок, і справді, багато. Трапляються вони не тільки у зовнішній рекламі, але й у назвах магазинів, установ чи навіть вулиць обласного центру. Ми не раз ініціювали зустрічі з чиновниками міської ради з приводу виправлення помилок у написанні назв вулиць міста. Адже у нас зустрічаються вулиці Титова і Тітова, Кюрі та К’юрі. Проте помилки існують і досі.
- Які типові помилки Ви, як фахівець, найчастіше класифікуєте в оформленні рекламних текстів і найменувань?
- Найчастіше проблеми з'являються при перекладі російського тексту українською чи навпаки. Не є секретом, що реклама найчастіше вигадується російською, а вже потім перекладається іншими мовами. Тому зміст виразу російською мовою в українському варіанті може зазвучати зовсім по-іншому. На жаль, чимало помилок зустрічається і при перекладі українською з інших мов, наприклад, «бутик» - «бутік». Поширеними є також помилки при перекладі з російської іменників чоловічого роду родового відмінка (правильно «магазина», «будинку», «університету»). Досить часто зустрічається група помилок у вживанні великих літер.
- У нашому регіоні дуже поширена російська мова. Певно, цим і пояснюється існування суржику. Скажіть, чим він загрожує українській мові? І чи можна його якось позбутися?
- Як мовознавець, відзначу, що суржик – це мовна вада. Як правило, суржиком спілкується людина, яка не відзначається високим інтелектом. Відтак проблема не стільки в мові чи неправильній вимові, як у звичайному небажанні вивчити мову. Позбутися цього явища у власному мовленні, безперечно, можна. У цьому вам допоможе цілеспрямована робота над підвищенням рівня власної грамотності й активна мовленнєва практика. Наприклад, при роботі над власною вимовою ви можете звернутися до збірників і словників української мови. Але читати їх варто не як художню літературу, а, дійсно, відпрацьовувати ті помилки, які часто допускаються. Так, пересвідчившись у тій чи іншій граматичній формі слова, бажано додатково знайти приклади в інших збірниках та словниках і закріпити результат.
- На якому рівні сьогодні викладається українська мова в школах? Наскільки грамотними приходять до вашого вишу абітурієнти?
- За період незалежності України рівень грамотності жителів Дніпропетровщини був різним. На мій погляд, найвищим він був у 2008 році, коли випускники офіційно почали складати зовнішнє незалежне тестування. І донині рівень знання абітурієнтами української мови залишається досить високим – ЗНО з цього предмету складають усі випускники шкіл. Відзначу, що питання культури мови у нашому регіоні на сьогодні також дуже актуальне.
- Ваш Центр нещодавно видав незвичний словник. Не могли б ви розповісти, що він собою являє, і де його можна придбати?
- Так, у нашому доробку вже кілька словників. Наприклад, "Словник прізвищ жителів міста Дніпропетровська", який вже двічі перевидавався. Подача інформації у ньому йде як російською, так і українською мовами з коментарями з граматики. Ще одне видання – "Словник власних назв" (теж двомовний), у якому представлені найбільш поширені чоловічі та жіночі імена. Словник незвичайних імен з’явився під час роботи над словником власних назв, оскільки мешканці області часто звертаються із запитаннями стосовно правопису незвичайних імен.
- Я назвала свого сина Данилом, в українському варіанті мені підносять його як Данило. Невже це правильно? І як все-таки необхідно писати по-українськи: Данило чи Данііло, Кіріло або Кирило?
- В імені Данил є український варіант Данило, ну а якщо ви назвали сина Даніілом, то, можу сказати, що в українській мові цей варіант не зустрічається. Загалом, до підбору імені своєї дитини батькам необхідно поставитися дуже відповідально і заздалегідь перевірити, як правильно буде записано це ім'я в українському і російському варіантах.
Хоча коли ми проводили зустрічі з працівниками РАЦСів, вони пояснили, що за законом України, зобов'язані реєструвати будь-яке ім'я дитини, яким назвали його батьки. Але відзначу, що батьки мають чітко усвідомлювати, з яким ім'ям дитині доведеться жити все життя. І звісно, поки що невідомо, в якому комунікаційному середовищі вона буде зростати і жити, проте завідомо відправляти її у життя із помилкою – це хибна позиція.
Пам’ятаймо, що ім’я – це слово, яке супроводжує нас усе життя, певним чином формуючи наш характер, а, значить, і долю. Тому батьки мають бути дуже розбірливими в цьому питанні і не ускладнювати життєвий шлях своїй дитині.
Автор: iнформаційно-аналітичне агентство ДНУ ім. О. Гончара
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |
Хочу запитати в цієї худобини, шо нашкрябала статтю : Це народ, що вигодував і випестив вас, дармоїдів з дипломами, ти називаєш людьми без інтелекту?
Отак тобі Бадя відповіда, плюгава ти вишкварка! Ответить | С цитатой
"Поширеними є також помилки при перекладі з російської іменників чоловічого роду родового відмінка (правильно «магазина», «будинку», «університету»)."
Заглянемо у словник:
магазин, -а (пристрій) і -у (крамниця) (Зведений орфографічний словник, м.Київ ВТФ "Перун". 2003).
Не будемо такими категоричними, шановні! Ответить | С цитатой
Еге-ж, особливо на наших вулицях!... Ответить | С цитатой