Присоединяйтесь к международной акции «Час Земли!»

Акція «Година Землі!» проводиться для того, щоб привернути увагу громадян і політиків до проблеми глобального потепління на планеті, викликаного збільшенням викидів парникових газів в атмосферу. Різке збільшення викидів парникових газів (вуглекислий газ, оксид азоту, метан) в останні десятиліття має масу негативних наслідків: танення океанічних і гірських льодовиків, підвищення рівня види в океанах, зміна океанічних течій і кліматичних умов, температурні перепади, збільшення кількості ураганів, зливових дощів і посух, деградація ґрунтів, зникнення річок.

Перша акція «Година Землі!» відбулася в 2007 році, в Австралії, за ініціативою міжнародної організації «Всесвітній фонд природи» (WWF). Через рік ця акція стала міжнародною екологічною подією, в якій прийняли участь більше 100 мільйонів людей з 35 країн світу. У 2009 році акція була підтримана в 88 країнах, загальна кількість учасників акції перевищила 1 мільярд осіб. У 2010 році до акції «Година Землі!» приєдналося понад 4 000 міст з 127 країн. В Україні офіційно у проведенні акції взяло участь 20 міст: Київ, Одеса, Львів, Дніпродзержинськ та інші.

У 2011 році, в ході акції «Година Землі!», зелені активісти пропонують громадянам, комерційним компаніям і урядам крім традиційного відключення світла переглянути своє повсякденне життя, виробничу діяльність та почати щодня вживати заходів для підвищення ефективності використання енергії та природних ресурсів з метою недопущення кліматичної катастрофи. .

Економічні наслідки зміна клімату в першу чергу торкнуться тих, хто живе в наші дні

На сьогоднішній день найболючішими наслідками зміни клімату є руйнування інфраструктури міст і дефіцит продовольства. Вчені з некомерційної організації кліматологів "Всесвітній екологічний фонд" прийшли до висновку, що зміна клімату в результаті антропогенних викидів парникових газів в атмосферу приведе до дефіциту продовольства вже до 2020 року, що прирече кожну п'яту людину на Землі на голодне існування. В даний час від нестачі їжі страждає в середньому кожен сьомий житель планети. Згідно з висновками вчених, основаних на узагальненні даних, опублікованих Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (IPCC), потепління клімату планети до 2020 року через парниковий ефект призведе до скорочення виробництва продовольства в більшості країн. Це не дозволить нагодувати зростаюче населення планети, яке до 2020 року зросте як мінімум на 900 мільйонів, досягнувши 7,8 мільярда. Падіння ж врожайності в різних країнах, викликане кліматичними змінами, призведе до того, що дефіцит вирощуваної пшениці досягне 14%, на 11% скоротиться виробництво рису, на 9% - виробництво кукурудзи. Крім того, враховуючи, що приблизно 35% всіх вирощуваних зернових йдуть на корм для домашньої худоби, вчені очікують і дефіцит виробництва м'яса. Це може призвести до зростання реальних цін на 20% вже в поточному десятилітті.

Основною причиною браку продовольства стане зміна температури і важкодоступність води - буде потрібно прикладати значно більше зусиль для зрошення полів, в багатьох регіонах кількість опадів помітно скоротиться, а температура повітря збільшиться.

З цієї причини зусилля по зниженню викидів СО2 в атмосферу відзначаються вченими як найбільш важливий крок. На жаль, до цього часу офіційні особи країн поки не прийшли до угоди з цього питання.

Одним із способів подолання голоду вчені вважають глобальний перехід в раціоні харчування на нові джерела білків і вуглеводів - коренеплоди, на зразок солодкої картоплі батату, а також бобові культури. Крім того, позитивний результат може дати переміщення зон вирощування тих чи інших видів рослинного продовольства, виходячи з мінливих кліматичних умов. Для цього вкрай важливо координувати адаптацію сільського господарства на державному та міжнародному рівні.

Згідно даних ООН, сумарний економічний збиток від природних катастроф в 2010 році склав 109 млрд. доларів США, що в три рази більше аналогічного показника 2009 року. Найбільше від розгулу стихій у минулому році постраждали Чилі і Китай. За словами асистента генерального секретаря ООН щодо зниження ризиків катастроф Маргарети Уолстром, найбільші фінансові втрати несе міське населення, що особливо помітно, коли інфраструктура міст знищується повенями, цунамі та іншими стихійними лихами.

Вразливість Україні до наслідків зміни клімату доведено вченими

10 березня поточного року Національна метеорологічна служба Великобританії оприлюднила прогнозовані наслідки зміни клімату для країн Східної йі Центральної Європи на найближче десятиліття. Британські дослідники прогнозують для України серйозні наслідки в області водозабезпечення, агропромисловому господарстві, туристичній галузі та галузі охорони здоров'я. Дані досліджень говорять про те, що уряд України повинен якнайшвидше почати вживати заходів для адаптації національної економіки до майбутніх кліматичних змін.

Британські вчені прогнозують для української економіки такі наслідки:

Енергетика.
На сьогоднішній день більше 95% підприємств в енергетичному секторі вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Підвищення температури природної води та поява дефіциту води в окремих районах негативно позначиться на роботі теплових станцій, що використовують воду в системі охолодження. Попередній моніторинг водних ресурсів стане одним з найважливіших питань, який потрібно буде враховувати при проектуванні нових потужностей в енергетичній галузі.

Гірничодобувна галузь.
Стара гірничодобувна структура може не витримати екстремальних погодних явищ. Збільшення кількості зливових дощів, повеней та ураганів може значно ускладнити видобуток руди відкритим способом.

Сільське господарство.
Частину територій в прибережних зонах, особливо після 2050 року, буде неможливо використовувати для сільського господарства через підвищення рівня моря та ерозії ґрунту. Врожайність окремих культур може зрости, наприклад, озимих, однак збір більшості злакових культур в Україні може різко скоротитися й викликати дефіцит відповідних продовольчих товарів на ринку.

Водопостачання.
У період літніх посух рівень річок та швидкість течії води в окремих районах Україні може зменшитися до 50%, що вкрай негативно позначиться на зрошувальних системах і системі водозабезпечення. Окремі райони Україні будуть постійно страждати від зливових дощів і повеней, що може, в свою чергу, викликати спалах інфекційних захворювань, таких як лептоспіроз, холера, гепатит А і сальмонелез.

Рибальське господарство.
Зменшення рівня води і швидкості течії річок, нагрівання річкової та морської води призведе до масового розмноження синьо-зелених водоростей і зміни складу рибних запасів Дністра, Дніпра, Чорного йі Азовського морів.

Екосистеми і біологічне різноманіття.

Зміна клімату погано позначиться на біологічному різноманітті. Наприклад, у Карпатах вже сьогодні ліс починає «мігрувати» в більш високі райони, що може призвести до зменшення площі карпатських лісів.

Охорона здоров'я.
Різкі температурні перепади, нестерпна спека в літній час призведуть до збільшення випадків теплових ударів, захворювань серцево-судинної системи і дихальних органів, передчасних летальних наслідків не тільки у літніх людей, але й громадян середнього віку. По мірі підвищення температури повітря, збільшення дефіцита води та зниження її якості, очікується також зростання інфекційних та бактеріологічних захворювань.

Україна входить в 20-ку країн, які є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища

Незважаючи на спад виробництва, Україна продовжує входити в 20-ку країн, які є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища. Джерелами парникових газів в національній промисловості є підприємства металургійної й коксохімічної промисловості, теплові станції, тваринницькі ферми і звалища для зберігання побутових відходів. З 100 підприємств, визнаних найбільшими забруднювачами навколишнього середовища в Україні, 5 знаходяться в Дніпропетровській області, серед яких Криворізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», ПАТ «Євраз -Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», Придніпровська ТЕС ВАТ «Дніпроенерго».

Дніпропетровська область вкрай потребує інвестицій у промисловий і сільськогосподарський сектори економіки

Промисловість і сільське господарство Дніпропетровської області вкрай потребують інвестицій і державної підтримки. Кошти потрібні як для впровадження нових технологій в металургійній та коксохімічній промисловості, так і для адаптації агропромислових підприємств до кліматичних змін, що відбуваються. «Маючи вільні квоти на викиди (дозвіл на викиди парникових газів), уряд України може залучити кошти для оздоровлення національної промисловості, використовуючи механізми міжнародних домовленостей у кліматоохоронній області», - розповів Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи». «За рахунок коштів, отриманих від продажу вільних квот, в одному тільки Дніпродзержинську планувалося реалізувати одразу декілька проектів: впровадження на міському звалищі технології з уловлювання біогазу, будівництво сучасних теплових станцій на металургійному комбінаті та коксохімічному заводі, вод в експлуатацію теплових насосів з метою підвищення енергоефективності в міській системі централізованого опалення. На жаль, жоден з цих проектів не було реалізовано».

Українські екологи стурбовані слабкою активністю уряду в кліматоохоронній області В Україні зниження викидів парникових газів не пов'язано з реалізацією кліматоохоронних проектів. У 90-х роках минулого сторіччя зменшення промислових викидів було викликано скороченням виробництва в період розпаду Радянського Союзу, а після 2000 року - з економічною кризою. «В нашій країні є три державних органи, які безпосередньо відповідають за формування та реалізацію кліматоохоронної політики на рівні країни - Міністерство екології та природних ресурсів України, Національне агентство зелених інвестицій, Міжвідомча державна комісія з питань зміни клімату. Бездіяльність зазначених органів влади є найголовнішою причиною відсутності реалізації кліматоохоронних проектів у регіонах. Незважаючи на те, що в останні кілька місяців відповідальні чиновники активізували співпрацю з громадськістю, в цілому роботу уряду щодо зменшення викидів парникових газів можна охарактеризувати як незадовільну», - заявив Андрій Мартинюк, голова Ради Робочої Групи українських громадських організацій з питань зміни клімату, керівник рівненської молодіжної екологічної організації «Екоклуб».