
Батьки рідко дізнаються про вживання з одного випадку. Зазвичай картина складається з дрібниць, які окремо нічого не означають. Тому корисніше не шукати «той самий симптом», а знати, на що дивитися в повсякденному житті і як говорити про кожну з цих речей, щоб не зламати контакт.
Підліткам властиво лягати пізно. Тривожно, коли зʼявляються ночі взагалі без сну, а потім сон до обіду чи посеред дня, і так по колу кілька тижнів. Стимулятори дають безсонні ночі, канабіс і заспокійливі таблетки, навпаки, сонливість і загальмованість.
Як говорити: «Я бачу, що ти третю ніч не спиш. Тобі погано? Що тебе тримає вночі?» Не «що ти вжив», а «що з тобою відбувається».
Гроші, які зникають із гаманців, речі, які «загубилися», або, навпаки, нові кросівки і телефон, яких нема звідки взяти. Друге часто означає не вживання, а «роботу» на розкладанні закладок, і це не менш небезпечно.
Як говорити: спокійно назвати факт і спитати, звідки гроші. Якщо пояснення не сходяться, не тиснути одразу, а повернутися до розмови пізніше.
Чати без імен і аватарок, переписки, які раптом зникають, короткі повідомлення «є?», «куди?», нові застосунки для анонімного спілкування. Сам по собі месенджер нічого не доводить, але закритість, якої раніше не було, варто помічати.
Як говорити: краще чесно сказати про свої тривоги, ніж потай читати листування. Якщо дитина дізнається про стеження, вона замкнеться надовго.
Старі друзі зникають, нові зʼявляються, і про них підліток нічого не розповідає. Вечірні виходи «на пʼять хвилин» до посадки чи гаражів.
Як говорити: цікавтеся новими людьми без допиту, запрошуйте їх додому. Те, що ховають, найчастіше ховають від батьків, які заборонили все одразу.
Дуже розширені або дуже вузькі зіниці, почервонілі очі, незвичний запах від одягу, різкі зміни апетиту і ваги, тремтіння, нежить без застуди.
Як говорити: з турботою про здоровʼя, а не зі звинуваченням. «Ти схуд і погано виглядаєш, давай сходимо до лікаря» відкриває більше, ніж «я все знаю».
Одна ознака нічого не доводить. Три і більше, які тримаються тижнями, вже привід діяти. Докладніше про групи ознак і найчастіші помилки батьків ми розповідаємо в матеріалі «перші ознаки наркоманії у підлітка». Якщо тривога не минає, порадьтеся з фахівцем: батьки можуть прийти на консультацію самі, без дитини.
Автор: Павло Казарʼян, клінічний психолог-адиктолог, директор центру реабілітації наркозалежних та алкозалежних «Джерело». Центр працює з 2006 року, приймає людей з усієї України, консультації для родин безкоштовні й анонімні.
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
| Новости компаний | |
| Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
| Архив новостей | |