Яким був Будинок офіцера в нашому місті 300 років тому?

Дніпровські музейники провели цікаву роботу з візуального відновлення такого житла на території Новобогородицької фортеці.

Музей історії Дніпра продовжує досліджувати хронологію цієї фортеці, яку вважають «колискою» нашого сучасного міста.

Міський сайт вже розповідав про підсумки попередніх досліджень.

Зараз в Музеї історії Дніпра спробували дослідити та показати, яким було житло офіцера в цій фортеці майже 300 років тому.

Про це в музеї розповіли:

«Житло офіцера: як змінилася Новобогородицька фортеця у XVIII ст.

Будинок, який ви бачите на цих зображеннях, належить до більш пізнього існування фортеці, періоду Старосамарського ретраншементу та існування укріплення після його поновлення у 1730-х рр.

За комплексом знахідок, археологи інтерпретують житло як помешкання офіцера.

Про це, зокрема, свідчать фрагменти срібного та золотого шитва — галуни від парадного військового одягу, знайдені у землянці. А ще — скляна вставка особистої печатки із зображенням трьох геральдичних лілій під графською короною.

Наприкінці XVII ст. житла військових у Новобогородицькій фортеці переважно будували з дерева. Деревину потрібно було заготовляти й доставляти до фортеці, що було непростим завданням. У 1730-х рр. укріплення поновлюють, але підхід до житлового будівництва змінюється.

Деревину використовують ощадливіше, а військові житла влаштовують як землянки та напівземлянки. Заглиблення в ґрунт давало змогу зменшити потребу в будівельному матеріалі та водночас забезпечувало природну теплоізоляцію.

Під час розкопок 2008 р. археологи зафіксували заглиблену частину житла та залишки зруйнованої печі. Житло являло собою землянку з імовірною наземною надбудовою. Зважаючи на специфіку конструкції стін, найбільш вірогідним вважаємо їхній каркасно-стовповий (турлучний) характер.

Що можна «прочитати» за знайденими речами?

Археологічні знахідки дозволяють навіть приблизно відтворити функціональний поділ однокамерного житла.

Просторова структура житла чітко зонована. У північно-північно-східному куті дослідники виділяють «червоний кут» із можливим іконостасом та столом, де виявлено столові прибори й аптекарські терези. Про наявність тут скрині для зберігання дорогоцінного одягу свідчать знайдені елементи золотого й срібного шитва від офіцерських мундирів.

Південно-південно-західна зона, імовірно, відводилася під мисник або шафу (тут знайдено фрагменти скляного посуду, монети й особисту печатку), тоді як південно-південно-східна інтерпретується як спальне місце через цілковиту відсутність побутових речей та сміття.

Знайдений монетний матеріал охоплює період від 1735 до 1762 років (зокрема 1738, 1747–1750, 1758 та 1761 рр.), що дозволяє чітко окреслити хронологію функціонування споруди.

Особливу увагу під час дослідження приділили печі. Її конструкція, залишки основи печі та кахлі дали матеріал для окремої реконструкції. Піч була доповнена глинобитним припічком-лежанкою, який замінював звичайний дощатий настил для сну. Облицюванням слугували коробчасті керамічні кахлі. Кахлів від облицювання печі було багато — 90 фрагментів і 5 цілих. За стилем вони належать до рельєфних рослинно-геометричних кахлів без поливи.

Там, де археологія залишила нам лише фрагменти, 3D-реконструкція допомагає побачити ціле.

Окрім 3D-візуалізації, додаємо фотографії найцікавіших археологічних знахідок: фрагменти орнаментованих пічних кахлів, скляну сільничку, особисту печатку з її відбитком, а також уламки керамічного посуду з рослинним розписом».

Ілюстрації – Музей історії Дніпра.