«Люди, завдяки яким Дніпро живе та має надію на майбутнє». У День міста Філатов вручив дніпрянам різних професій почесні нагороди

У Дніпрі до Дня міста традиційно відзначили людей різних професій, що працюють на благо територіальної громади. Під час урочистої церемонії мер Борис Філатов вручив почесні нагороди медичним працівникам, рятувальникам, транспортникам, освітянам, фахівцям комунальних служб, соцробітникам, ветеранам та волонтерам.

«Місто це не інфраструктура, не будівлі, не заводи і не підприємства. Місто — це люди. Люди, які дають йому надію та віру в майбутнє. Сьогодні ці люди в цій залі. Усіх ми привітали та нагородили. Дуже тепла була атмосфера. І, сподіваюся, що 501-річчя Дніпра ми будемо святкувати під мирним українським небом», — зазначив Філатов.

Серед почесних гостей вечора також керівник ДніпроОВА Олександр Ганжа. Під час своєї промови він висловив вдячність всім, хто щодня на своєму місці робить свою справу професійно.

«Усі присутні тут є складовою цього міста. І кожен та кожна з вас — частина його великого механізму. Завдячуючи вам Дніпро — живе», — сказав керівник ДніпроОВА.

У День міста привітати дніпрян приїздив і начальник міської військової адміністрації в Одесі Сергій Лисак.

Ірина Продаєвич майже 20 років свого життя присвятила турботі про містян, які цього потребують. Жінка працює в одному з терцентрів соціального обслуговування Дніпра, де її професійний обов’язок — забезпечувати догляд вдома пенсіонерів та людей з інвалідністю. Пані Ірина не приховує, що робота важка. Утім, попри це, вона знаходить в ній розраду.

«У кожної людини свій характер. Але мені подобається, що всі у мене різні. І, чесно кажучи, всі ці роки я у своїх бабусь та дідусів постійно вчуся. Витривалості, мужності. Негаразди у людей всякі бувають. Але навіть у похилому віці так долати свої проблеми — цьому тільки повчитися», — розповіла соціальна робітниця.

Серед нагороджених також археологиня та викладачка профільного гуртка у Центрі розвитку дітей та молоді «СтартУм» Катерина Мусієнко. Її учні — школярі від 6 до 12 років, яких вона долучає не лише до теоретичних знань, а й влаштовує практичні екскурсії по місцях колишніх козацьких поселень.

«Щоб донести любов до нашого міста, до нашого краю, до України. До нашої землі — шанувати її», — наголошує пані Катерина. Водночас у своїй роботі вона також встигає брати участь у програмах реабілітації для військових, долучаючи їх до майстер-класів, лекцій та розкопок.