Колишній ресторан та пам’ятник історії «Стара башта» став справжнім жахом та руїною

На даху будівлі вже виросли дерева, а в ній самій все розграбоване та мешкають безхатьки.

Колись це був один з самих оригінальних та популярний ресторанів тоді ще Дніпропетровська.

Про історію відомої споруди на проспекті Науки (нещодавно Гагаріна) Міський сайт неодноразово писав.

Це - колишня водонапірна вежа, яка називалася Дачним резервуаром нового міського водопроводу, введеного в дію, починаючи з 1909 року. На жаль, архітектор цієї чудової споруди поки що невідомий.

Окрім суто технічних функцій, башта чудово проглядалася на незабудованій місцевості та служила своєрідним орієнтиром. Згодом вона перестала задовольняти технічні потреби і мала бути знесена. Але міська влада вирішила зберегти вежу. Остів старої інженерної споруди пристосували для нових цілей, а також збудували нову частину.

У травні 1975 р. тут відкрився ресторан «Стара башта», створений за проєктом архітекторів Е.П. Чубарова та В.С. Остапенка. Бар ресторану оригінально оформлений художником С.А. Юшковим. За радянських часів «Стара башта» була дуже відомим та улюбленим рестораном, поряд із «Червоним коралом», «Ювілейним» та іншими.

На жаль, у 2012 році будівля була повністю покинута, і почала занепадати.

Її неодноразово намагались продати, про що свідчили великі об’яви на самій будівлі. Але бажаючих купити великий та занедбаний об’єкт не знайшлось.

А навесні 2024 року ця вежа разом із ще трьома об'єктами нашого міста отримала охоронний статус пам’ятника історії та архітектури, про що ми також повідомляли.

Здавалося б, цей статус має сприяти збереженню будівлі хоча б в тому вигляді, в якому вона дожила до буремного 2024 року.

Але, як виявилось, ситуація лише погіршується.

Дослідники історії Дніпра побували у цій будівлі і були відверто шоковані її станом.

На даху «Старої вежі» вже виріс молодий ліс.

Усередині демонтовано та розграбоване все, що має хоч якусь цінність. Включно, наприклад, з дерев’яними перилами.

Майже усе всередині розбито та вкрито купами сміття.

А серед них є обладнані найнеобхіднішим місця для ночівель безхатьків.

Цими враженнями та фотографіями поділився дослідник історії нашого міста Сергій Булавенко, який приймав участь у цьому сумному дослідженні стану пам’ятника історії.

На жаль, зараз дуже важко щось казати про якісь перспективи збереження та відновлення цього цікавого об’єкту…

Фото з архіву Міського сайту та Сергія Булавенко.