Психологічна реабілітація без стигми і бар’єрів: у Дніпрі почав роботу перший в Україні Центр ментального здоров’я

Максиму 27 років, мешкає у Києві. До повномасштабної війни працював менеджером із продажу техніки, захоплювався фотографією. Коли почалося вторгнення, його батько пішов добровольцем. Згодом і сам Максим долучився до лав ЗСУ. Три роки він рятував життя побратимів і посестер як бойовий медик на Донецькому напрямку.

За цей час врятував безліч бійців із найрізноманітнішими пораненнями. Але і сам не уникнув травм та зазнавав численних сильних контузій.

«Ніколи не звертався по допомогу — не міг випасти зі строю. Але з часом почалися проблеми з тиском, серцем, сном. Кошмари, дратівливість… Розумів, що це вже у голові. Стигма була «ну який психіатр, я ж не псих». Зараз такого вже немає», — розповідає Максим.

Нині він отримує допомогу в першому в Україні Центрі ментального здоров’я, що нещодавно запрацював у Дніпрі. Простір закладу повністю інклюзивний. Фахівці працюють за міжнародними стандартами та методами доказової медицини. Для військових тут створюють атмосферу тилу, де можна бути собою і говорити про найважче.

«Хочу нормально спати і щоб мої проблеми не виливалися на рідних. Тут відчуваєш, що люди справді хочуть допомогти, а не просто відсидіти зміну. Навіть якщо сидиш з кавою і замислився, підходять, питають, чи все гаразд. Це важливо», — каже бойовий медик.

Психологиня центру Ганна пояснює, що головне — побудова довіри. Військові часто приходять із думкою «я впораюся сам», але поступово відкриваються, коли бачать, що їх тут не оцінюють і не тиснуть. Окрім посттравматичного синдрому і тривожності, ми допомагаємо долати страхи після обстрілів, конфлікти у стосунках, а також працюємо із темами, про які зазвичай мовчать, — наприклад, сексуальною реабілітацією після поранень чи полону.

«Кілька сесій можуть кардинально змінити ситуацію. Цей центр створений, щоб повертати людей до себе. Щоб вони знову відчули життя, а не тільки виживання. Ми працюємо не лише з військовими, а й з цивільними, тож звернутися може кожен, хто потребує допомоги», — говорить Ганна.