На Дніпропетровщині недобудованих шкіл, лікарень, стадіонів – на 17-30 млрд грн. Що область планує робити

У Дніпрі презентували реформу управління публічними інвестиціями.

В умовах обмежених ресурсів і війни питання розвитку територій не зникло. Навпаки — воно стало ще гострішим. Потрібен холодний розрахунок: що, де і навіщо ми будуємо. І головне — хто за це заплатить. У Дніпрі презентували реформу управління публічними інвестиціями. Участь взяли представники Міністерства розвитку громад та інфраструктури, заступник міністра Олексій Рябикін, команда цифрової платформи DREAM, ПРООН, голови обласних рад, військові адміністрації з Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей.

Це не просто зустріч — це спроба визначити, як регіони в умовах війни та обмеженого бюджету зможуть:

– добудувати критично важливе,

– не повторити помилки попередніх кампаній,

– залучити кошти міжнародних партнерів.

Як працювало раніше?

У попередні роки, до повномасштабної війни, багато проєктів запускалися за іншими критеріями. Потім прийшов ковід, а далі повномасштабна війна. У результаті — десятки об’єктів у громадах залишились недобудованими. По всій країні — мільярди гривень вкладених коштів, і десятки недобудованих об’єктів. Зараз ці «заморожені» об’єкти недобудови після трьох років повномасштабної війни потребують капітальної реконструкції і нових грошей.

На Дніпропетровщині таких незавершених об’єктів — щонайменше на 17 мільярдів гривень. Це без корегування. З корегуванням — умовно на всі 30 млрд. Школи, лікарні, стадіони, тощо. Те, що потрібно людям, але досі стоїть недобудоване. І грошей це добудувати зараз немає.

Що змінює нова система?

Тепер усе має йти по чіткій моделі:

– кожна громада готує трирічний план, де визначає пріоритети;

– кожен проєкт має бути частиною офіційної стратегії розвитку громади, області або держави;

– усі проєкти подаються та супроводжуються через електронну платформу DREAM — прозору, з повним контролем і доступом для партнерів;

– пріоритет надається тим проєктам, які справді потрібні людям і мають обґрунтовану мету;

– без включення до плану й системи — жодне фінансування неможливе.

Як це працює на практиці?

Наприклад, громада хоче побудувати укриття для школи. Проєкт є, коштів у бюджеті немає. Але якщо цей проєкт правильно подано в DREAM, він стає видимим для донорів — міжнародних фондів, урядів, агентств. Це шанс отримати підтримку.

Без системи, без документації, без стратегії — таких шансів немає. Донори не працюють з «усними проханнями». Їм потрібні цифри, документи, логіка.

Якою буде модель на Дніпропетровщині?

Запропонували принцип: 70% на добудову старих об’єктів, 30% — на нове. Якщо це нове вкрай потрібно. Бо не можна будувати нове, поки старе розвалюється або стоїть напівготове.

Краще завершити лікарню, або інший об’єкт, ніж знову почати школу, яку ніхто не добудує.

Що далі?

З липня громади готують свої середньострокові плани.

У вересні — формують проєктні заявки.

До грудня — буде створено Єдиний проєктний портфель держави.

І кожен зможе побачити: що будується, за які кошти, з якою метою, навіщо це треба.

Ця реформа — не про візії. Вона про те, щоб кожна гривня в бюджеті, або міжнародної підтримки працювала на людей. Про відповідальність. Про прозорість.

Саме для цього потрібна ця реформа. Щоб кожна громада знала: куди подаватися, як оформити, як залучити міжнародну підтримку.