Не просто професія, а стиль життя: в ОВА відзначили редакторів друкованих видань та телевізійників

В ОВА сьогодні зібралися головні редактори районних друкованих видань та кореспонденти телеканалів. Попри війну вони продовжують працювати.

Висвітлювати життя регіону – від наслідків ворожих атак і відновлення після них до історій про мужніх українців. З нагоди Дня журналіста їм вручили відзнаки й подарунки.

«Внесок журналістів в інформаційний фронт дуже важливий для країни та людей. Вони проявляють справжній героїзм. Висвітлюють наслідки ворожих атак. Доносять світу правду про військові злочини й тим самим не залишають росіянам місця для маніпуляцій та применшення трагедії, яку вони принесли в нашу державу. Дякуємо їм за це», – сказав перший заступник начальник ОВА Юрій Яндульський.

Цього разу з нагоди професійного свята в ОВА відзначили колективи друкованих видань різних районів області – прифронтових і більш спокійних. Подяки отримали й телевізійники. Ті, які працюють у неспокійних громадах Дніпропетровщини.

«Ці люди обрали непросту професію. Особливо її складність відчувається у війну. Бо журналісти працюють на «прильотах». Ризикують та пропускають через себе чимало болю. Але їхнє слово заспокоює і допомагає українцям зорієнтуватися. Тож вони мають пам’ятати, що важливі та потрібні й ми поряд», – додала директорка департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОВА Оксана Кедя.

Серед нагороджених – Євген Хрипун. За освітою він історик, але працювати за фахом майже не довелося. Понад двадцять років чоловік присвятив журналістиці. Почав шлях з кореспондента друкованого видання. Зараз – головний редактор видання «Межівський меридіан», яке цьогоріч відзначило 95-річний ювілей. Працює на Синельниківщині, яка через обстріли росіян нині нерідко у стрічці новин.

«Наша редакція зараз знаходиться за 15 км від лінії фронту. Коли приїжджав до нас кореспондент «The Guardian» Люк Гардінг, я допомагав йому робити сюжет. Він розказував тоді, що сьогодні в Європі і у Великобританії, зокрема, зростає популярність саме друкованої преси, лонгрідів, які можна почитати, а не скролити епізодичну стрічку», – поділився Євген Хрипун.

З війною, каже він, це питання набуває актуальності й в регіоні. Через території близькі до Донеччини, де залишаються люди, але бувають перебої зі зв’язком та інтернетом. Разом з гуманітаркою головний редактор час від часу привозить туди й газети, щоб місцеві були в курсі подій.

Несподівано для себе до журналістської спільноти приєдналася кореспондентка телеканалу «Суспільне Дніпро» Олеся Приходько. В університеті її помилково зарахували до іншої групи. Та нині вона аж ніяк не жалкує про це.

«Коли проходила практику на телеканалі, мені так сподобалося, що вирішила – треба спробувати. Так, залишилася й працюю вже два роки. Мені дуже подобається спілкування, а ще кожного дня – це нові місця та теми. Немає офісної одноманітності, адже ти постійно на виїздах, спілкуєшся з людьми та переймаєшся їхніми емоціями та проблемами. Десь допомагаєш сам. Це надихає», – розповіла Олеся Приходько.

Зараз вона фіксує життя в умовах війни, з перемогою мріє зняти матеріал про те, як евакуйовані повертаються додому. У планах також сюжет про тварин. Тих, які постраждали від ворожої агресії, але потребують уваги та любові.