Два роки тому було підірвано Каховську ГЕС – що зараз із Каховським морем?

6 червня 2023 року ворогами було зруйновано Каховську ГЕС, що призвело до незворотних наслідків як у природі, так і в житті людей.

Міський сайт неодноразово розповідав про те, що відбувалося на місці колишнього Каховського водосховища.

Напередодні 2-річчя руйнування ГЕС екологи, ботаніки, активісти та журналісти вирушили до чергової експедиції на місце колишнього Каховського моря.

Про те, що побачили там, розповіли у громадській організації ЮА Енімалс:

«Це дійсно була екстремальна експедиція. Навіть дістатися тих ділянок моніторингу, які ми заклали у 2023 році, було дуже-дуже важко. Тому ми розділилися на 3 групи. Були каски, броніки, працівники парку були з рушницями, з яких можна стріляти по дронах», — Олександр Ходосовцем розказує про нещодавню травневу експедицію колишнім Каховським водосховищем.

6 червня 2023 року внаслідок підриву Каховської гідроелектростанції вода затопила понад 80 населених пунктів у південних областях України. Це найбільша техногенна екологічна катастрофа в Європі за останні 10 років, яка повністю підпадає під визначення екоциду.

Тоді через російську атаку Україна втратила 35-40% запасів прісної води, а біорозмаїття тієї місцевості непоправно постраждало.

З моменту катастрофи професори кафедри ботаніки Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев та Іван Мойсієнко разом із колегами були вже в шістьох експедиціях — дослідужували дно колишнього Каховського водосховища.

У Всесвітній день охорони довкілля розказуємо про долю Каховського водосховища, яке стало жертвою російського екоциду. Що ж ученим вдалося дослідити під час їхніх експрес-візитів, розказуємо.

Дно водосховища зазеленіло вербою. Це здивувало й порадувало ботаніків: вони боялися, що воно заросте чужорідними видами. Але на мулах виросла верба. Спершу вербові зарості називали лісом лише умовно, бо справжній ліс має різні яруси.

Однак ботанік Іван Мойсієнко розповів, що в експедиції 2024 року науковці побачили певну структуру: найвищі верби вже відірвалися від трав’яного ярусу та утворили чагарниковий шар. Також з’явилися мохоподібні — мохово-лишайниковий ярус.

Цьогоріч у травневій експедиції науковці зафіксували і деревний ярус — до нього за методикою вчених зараховують рослини заввишки від 5 метрів. Ботанік Олександр Ходосовцев каже, що найвищі верби зараз сягають 6,5 метрів.

Це означає, що колишнє дно врешті перетворилось на справжній ліс.

Та вербові пагони ще боротимуться за виживання — з часом зарості порідшають, прогнозують науковці. Наразі деревця ростуть дуже щільно, хоча окремі з них почали конкурувати за товщиною.

 «Якщо дивитися на ділянку, в полі зору два-три дерева досить товсті, десь 8 сантиметрів у діаметрі. А поруч — по 2-3 сантиметри. Вони будуть елімінуватися (усунуться), а товсті продовжать рости», — розповідає Олександр Ходосовцев.

У вербовому лісі вже є мохоподібні та лишайники. Найбільше мохоподібних у запорізькій частині колишнього водосховища. Там не мули, а піски. І на пісках серед верб — цілі смуги мохоподібних.

 «Півтора року після того, як з’явилася верба, — і її вже починають колонізувати лишайники. У нижніх ярусах лишайників нема, але що цікаво, вони почали формуватися на корі дерев. Йде природне формування епіфітної рослинності (епіфіти — рослини, які ростуть на інших рослинах)», — каже Олександр Ходосовцев.

А ще на колишньому дні вперше знайшли вид, який охороняють, — житню осоку.

«Це означає, що рослинний покрив набуває природоохоронного значення», — каже Іван Мойсієнко.

Загалом впродовж року після Каховської трагедії група науковців виявила понад 100 рослин, які там бачили вперше.

 «Вперше ми їхали［до колишнього водосховища] дорогою Херсон — Берислав — Мар’янське... На блокпосту нас попередили, що є загроза атаки FPV-дронами. Наступного разу ця дорога вже була закрита для проїзду, тому що перед цим FPV-дрони обстрілювали цивільні авто», — розповідає Іван Мойсієнко.

Усі дослідження та відкриття науковці роблять під обстрілами, в зоні досяжності російських дронів і артилерії. Ботаніки мусять поспіхом оглядати рослинність на моніторингових ділянках — за годину людей гарантовано помітять ворожі дрони. А зоологів на території взагалі не було, бо для їхніх завдань треба значно більше часу.

«Нам дали 20 хвилин. А з нами був фізіолог, у якого роботи на три години. Він досліджував процеси фотосинтезу верби на дні Каховського водосховища. Попросив хоча б годину», - каже Олександр Ходосовцев».

Детальніше можна прочитати тут.