Днепровская кинорежиссер Екатерина Стрельченко поделилась трогательной историей своей собаки

Пес Декстер с необычной судьбой появился в семье Екатерины накануне полномасштабного вторжения.

В жизни и творчестве Екатерины многое связано с собаками. Напомним, что она стала автором актуального фильма, посвященного работе Павлоградского кинологического поисково-спасательного отряда «Антарес», о чем уже рассказывал Городской сайт.

И членами ее семьи разные собаки были уже давно.

Но на их фоне выделяется Декстер, о судьбе которого Екатерина Стрельченко рассказала:

«Два роки тому ми взяли в родину Декстера - собаку, про якого не знайли геть нічого, окрім того, що хазяїна в нього нема.

Коли ми привезли його додому, в нас не було ні будки для нього, ні миски, ні імені.

Одразу після повномасштабного Дмитро Панков пішов служити, і я залишилася сам-на-сам з величезним псом, до якого не знала, як підступитися.

Після перших прогулянок в мене нестерпно болів поперек, руки і ноги, бо Декс тягнув повідок щосили, просто не звик гуляти.

За два роки я почула, мабуть, півсотні компліментів, який він гарний. Мені особисто зробили комплімент один раз, місцевий божевільний, який вигнав з хати дружину і позвав жити до себе. Тобто, верогідність почути комплімент на прогулянці з Дексом зводиться фактично до нуля)

Декс служив в УДА. Це обернулося для нього проблемами зі здоров'ям, яке, на щастя вдалося відновити.

Я нічого не змогла зробити з його бажанням ганяти котів. Це щось з минулого. Тому вдома в нас є "час собак" і "час котів".

Одного разу Декс на прогулянці схопив у зуби гуляючу курку. Потім випустив. Свідків події не було і я зекономила нервови клітини.

Цей собака дуже не любить залишатися наодинці. Вольєр не поважає, але вимушено терпить.

У Декстера не буває поганого настрою. Він завжди радий тебе бачити, а прогулянки для нього - справжнє щастя…».

Фото Екатерины Стрельченко.