Об этом мало кто знает, но, оказывается, обычные кошки играют очень важную роль в нашем противостоянии рашистам.
Городской сайт неоднократно рассказывал о том, как во многих подразделениях ВСУ их полноправными членами стали собаки, кошки и другие питомцы.
Некоторые животные стали полноценными воинами – как тот же пес Патрон и сотни других собак, которые героически сражаются вместе с нашими воинами.
Во многих подразделениях собаки, кошки и другие животные стали друзьями воинов, выполняют роль антистресса.
Но мало кто знает о том, что обычные кошки оказывают нашим воинам огромную практическую пользу в борьбе с врагами.
Этот секрет раскрыл наш земляк, журналист Александр Курбатов, который с начала Большой войны защищает Украину от рашистов:
«Знайомтеся, це кішка Гільза, гордовите створіння, яке допомогло розкрити секрет культу котячих в Давньому Єгипті. Цей секрет викликав багато суперечок серед наукового товариства. Багато хто думав, що єгиптяни вірили у здатність котів відлякувати всяких потойбічних створінь.
Так от, колектив науковців позицій нашого бата імені шановного Машин-Гана Браунінга і пресвятої Джавеліни, розкрив цей секрет.
Як відомо наші таємні позиції знаходяться у лісосмугах між полями (нікому не кажіть!). Цього року, як ви розумієте, врожай ніхто не збирав, бо по тих полях безкінечно гатили з усіх калібрів. Тому все, що сіяли осінню і весною, все залишилися мишам. Ви навіть не уявляєте яке поголів'я мишей там розвелося на цих харчах!
З наближенням зими падлюче мишаче плем'я кинулось шукати тепла, а тепло де? Правильно! Воно у бліндажах, бліндажиках і підбліндажовиках. До того ж там ще й їжа, яку беруть з собою бійці. З мишачої точки зору вони нічого поганого не роблять і це не вони в гості лізуть, а люди до них заїхали, тому миші жеруть все. Знайомому снайперові гумові кнопки на прицілі погризли, поки той ліг подрімати - обнагліли вкрай.
Як спасатися від мишей? Правильно - привезти на позиції котів. І от тут починається неочікуване "але": коти - це ж не собаки, які радісно дивляться в очі і бігають за власником, ні - це норовливі, замозакохані й хамовиті пухнасті засранці, які хочуть приходять, хочуть - йдуть. Якщо перегодувати - миші по тому коту стрибати можуть і йому буде фіолетово.
Колеги, видатні специ по тваринам, притягли кицьку Гільзу і довго, з повагою і шануванням, таки привчили її до місця. Миші не зникли, при всій повазі - однієї кішки мало для такого завдання, але мишей стало менше, значно менше. Передовий досвід потроху запозичують на інших позиціях, але успіх стабільний не всюди - це ж коти, у них же ж характер!
Я не думаю, що у давньому Єгипті котячій характер був іншим, ніж у Гільзи, а от мишей було до біса багато, бо це ж була аграрна країна. Тому то й вовтузилися єгіптяни, щоб врожай вберегти. Ну а статуї кішок це щоб бува фараону миші причандали у саркофазі не погризли. Бо от уявіть, прокидається фараон на тому світі, тут тобі купу наложниць зі слугами зарізали на честь поховання, у мумії їх теж перетворили, а миші взяли і зіпсували фараонові все потойбічне життя, піструна згризли і той потім вічність страждає від жартів Сета, Ра і Осіріса з Ісідою.
Хоча, знаєтє, може й творці "Мумії" були праві, орки кремлівсього Недосаурончика на позиції лізуть регулярно, а от Імхотеп жодного разу не завітав, мабуть Гільзу боїться».
Фото Андрея Шеменева со страницы Александра Курбатова.
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |