Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
сб, 23 ноября 2024
19:53

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Загадки життя та смерті Олександра Поля

|«« «« »» »»|

1 вересня виповнюється 190 років від дня народження Олександра Миколайовича Поля (1832-1890).

Про «Першовідкривача криворізьких залізних руд», «Степового Колумба», дослідника, археолога, підприємця, який зробив безцінний внесок у промисловий розвиток нашого регіону, написано, розказано, показано чимало.

З особливим тоном тема Олександра Поля зазвучала останнім часом після виявлення його можливих останків у Севастопольському парку Дніпра.

Напередодні 190-річчя від дня народження нашого видатного земляка Міський сайт постарався нагадати читачам рідкісні та загадкові факти з його життя.

Нащадок знатних пращурів Англії, Швеції та гетьмана Полуботка

Так, Олександр Поль був нашим земляком, але аж ніяк не чистокровним українцем.

Він народився 1 вересня (за старим стилем – 20 серпня) у селі Малоолександрівському – зараз це село Полевське Верхньодніпровського району, а потім більшу частину життя прожив у Катеринославі. Але його генеалогічне дерево було дуже гіллястим.

Рід його, по батьківській лінії, йшов у середньовічну Англію, де в Лондоні, за короля Генріха VIII, прозваного Синьою Бородою, жив кардинал Поль.

Дід Олександра Поля – Іван Іванович Поль був уже шведським дворянином. Він вирушив на пошуки кращого життя в Російську Імперію і як офіцер російської армії брав участь у Турецькій війні 1787-1791 рр. Після закінчення І.І. Поль оселився у своєму новому маєтку на березі річки Мокра Сура.

Його молодший син, Микола Іванович Поль, одружився другим шлюбом з дочкою поміщика Полетики, Ганною Павлівною, яка була онукою знаменитого козацького гетьмана Павла Полуботка (1722-1723рр.). У цьому шлюбі 20 серпня 1832 року народився первісток – Олександр Поль.

Рідний будинок Олександра Поля зберігся, але руйнується на очах

Майже всі знають про особняк, що зберігся до наших днів на Соборній площі, 13 у Дніпрі, в якому Олександр Поль проживав у нашому місті.

Але не багатьом відомо, що у селі Полевське (названому на його честь!) Верхньодніпровського району досі існує родова садиба, в якій він народився та провів дитинство та юність.

Тут знаходиться фамільний особняк Полів із більш ніж 200-річною історією. На жаль, стародавня та красива будівля рік за роком занепадає, не знає ремонтних робіт і на очах руйнується. Місцева громада проводить косметичні ремонти за власний кошт. На повну реставрацію будівлі (а це приблизно 10-15 тисяч доларів) у бюджеті села грошей немає. Не виділяють їх і з інших джерел фінансування.

Окрім цього, вціліла садиба Поля у селі Покровському неподалік Кривого Рогу. У цьому селі, біля впадання Великої Дубової балки в річку Саксагань, 1873 року Олександр Поль зводить власну садибу. І сьогодні маєток Олександра Поля у Дубовій Балці Кривого Рогу (вулиця Дишинського, поблизу шахти «Більшовик») належить різним фірмам, лише кілька кімнат відведено під музей.

У 18 років уже говорив шістьма мовами!

Спочатку Олександр Поль не був старанним учнем і не дуже цікавився науками. Після рідного села він поїхав навчатись у гімназії Катеринослава. Але навчання йшло настільки важко, що гімназію він не зміг закінчити.

Тоді його відправили до Полтави, де викладачі гімназії допомогли юнакові розбудити інтерес до наук та виявити його таланти. У 1850 р. Олександр закінчив Полтавську гімназію серед кращих учнів зі срібною медаллю і вступив до університету Дерпта на юридичне відділення.

Зробити це було не так просто: абітурієнти мали витримати 11 вступних іспитів! Олександр же не тільки підтвердив свої знання з усіх предметів, а й підкорив комісію вмінням вільно розмовляти шістьма мовами (це в 18 років!). У результаті його зарахували відразу на другий курс університету – небачений тоді випадок.

У 1854, показавши дуже добрі знання, Поль закінчив Дерптський університет і зі ступенем кандидата дипломатичних наук та повернувся на батьківщину.

Серед знахідок – загадковий метеорит?

Про те, як Олександр Поль виявив поклади залізняку в Криворізькому регіоні, як добився їхньої промислової розробки, як довго «пробивав» ідею будівництва Катеринославської залізниці і мосту через річку Дніпро, до якого небаченого підйому нашого міста та губернії це призвело, - про все цьому написано чимало, не будемо повторюватися.

Але серед його знахідок може бути один загадковий експонат, про який дніпровський дослідник Петро Чегорка з посиланням на викладача астрономії Юрія Павлюченка пише наступне.

У Лондонському музеї природознавства зберігається фрагмент метеорита «Верхньодніпровськ» з відповідною позначкою у каталозі – знайдено у 1876 році. У 1877 році музей отримав зразок метеорита від професора Петербурзького гірничого інституту М.О. Кулібіна, онука знаменитого механіка-винахідника.

Хто був тим першим землянином, чиї руки торкнулися метеориту, на жаль, невідомо. Можна лише припустити, що цією людиною міг бути першовідкривач криворізької руди Олександр Поль. Якраз у ті роки закінчив він курс наук, «повернувся до рідних степів, узяв до рук паличку і пішов пішки оглядати могили, городища та урочища». Окрім величезної колекції історичних пам'яток, Поль зібрав велику колекцію місцевих мінералів та возив її до Петербурга. Разом із мінералами в колекції міг бути і метеорит.

За хімічним складом метеорит «Верхньодніпровськ» відноситься до досить рідкісної групи залізних метеоритів.

Був пристрасним бібліофілом та фотографом

Загальновідомо, що Олександр Поль шукав і знаходив як корисні копалини, так й усе, що було пов’язане зі старовиною. Він прославився як найвідоміший збирач старожитностей у південній частині України. Його колекція оцінювалася у величезну на той час суму – 200 тисяч рублів сріблом!

Саме ця колекція після смерті дослідника та колекціонера стала основою відкритого у 1902 році Катеринославського музею історії, який отримав ім'я Олександра Поля. Нині це – знаменитий Дніпропетровський історичний музей.

Але мало хто знає про те, що Олександр Миколайович мав ще два пристрасні захоплення – збирання цінних і рідкісних книг і рідкісне і дороге на ті часи фотографування.

На жаль, поки що не вдалося знайти жодного фото з підписом, що вони зроблені рукою Поля.

А ось книги з його бібліотеки збереглися, і часом виявляються найдивовижнішим чином. Про це відома історик Валентина Лазебник розповідала таке:

«Нещодавно до нас із Німеччини прийшла книга із супровідним листом однієї жінки про те, що у 1941 році, в період окупації, її чоловік був у Катеринославі і привіз звідти дві книги з печаткою нашого музею, - розповідає Валентина Іванівна. - Двотомник Ля Фонтена французькою мовою німецьке подружжя вирішило повернути музею. Яке ж було здивування, коли на першій сторінці книги ми побачили екслібрис бібліотеки Поля! Очевидно, Олександр Миколайович придбав книги одну зі своїх поїздок до Парижа».

Шлях до пам'ятника – завдовжки 103 роки!

Мало хто знає про те, що перший пам'ятник Олександру Полю було відкрито вже через рік після його смерті, у 1891 році.

Історія його така.

У 1873 році Олександр Поль, захоплений ідеєю розробки залізниць Кривого Рогу, купує у поміщика В. О. фон Гельмерсена маєток Гданцівку, а 29 липня 1873 р., уклавши договір з представниками Криворізької сільської громади, селянами Іваном Кучером та Антоном ділянки цієї громади (18600 десятин). У 1889 р. товариство "Залізні руди Кривого Рогу" в с. Гданцівка біля Кривого Рогу будує першу доменну піч потужністю мільйон пудів чавуну на рік. Саме О. Поль переконав акціонерів в ідеї будівництва заводу. Але реалізувати йому її не вдалося, у зв'язку із раптовою його смертю. Завод був збудований у період з 1890 по 1892 рік під безпосереднім наглядом інженера польського походження Мартіна Феліксовича Шимановського. Урочисте відкриття заводу відбулося 4 вересня 1892, а перший чавун завод видав 8 листопада 1892 року. Тут, у 1891 р. було відкрито пам'ятник А. Полю. Це був бронзовий бюст Поля, встановлений на моноліті із залізняку, в основі якого був місцевий кварцит, з написом «Корисної діяльності А. Н. Поля в Кривому Розі 1870-1890 від Акціонерного Товариства Криворізьких залізних руд».

А ось у Катеринославі шлях від ідеї встановлення пам'ятника Полю до її втілення зайняв 103 роки!

Вперше ідея встановлення такої пам'ятки у нашому місті публічно була озвучена 1899 року. Але за радянської влади його ім'я постаралися викреслити з історії. І лише 14 вересня 2002 року, на День міста, було урочисто відкрито відомий усім пам'ятник на проспекті Яворницького, у сквері поряд із міськрадою.

Загадка його смерті досі не розгадана

Смерть Олександра Поля в ніч на 26 липня 1890 виявилася раптовою і вкрай загадковою. Він помер на самому зльоті своєї популярності, кар'єри промисловця та дослідника.

Ще напередодні він проводив вечір в Англійському клубі з незмінною пляшкою пива в компанії друзів, а вночі, у четвер 26 липня 1890 року сталася раптова смерть.

Відспівували А.М. Поля у Троїцькій церкві у суботу, а ввечері того ж дня перенесли на Севастопольський цвинтар до Лазаревської церкви. Дорога процесії була посипана квітами, по всьому шляху горіли ліхтарі. Наступного дня після літургії тіло О.М. Поля було віддано землі.

Дослідження тіла Олександра Поля на предмет отруйних речовин чи інших причин, які могли спричинити раптову смерть здорової та процвітаючої людини, - не проводилося… Тому не позбавлені сенсу припущення тих істориків, які вважають, що Поля могли усунути його конкуренти.

Набуття останків та ідея Пантеону видатних городян

І, нарешті, найсвіжіша історія, про яку пам'ятають усі.

Два роки тому завдяки наданим відомим дослідником Артемом Костюком рідкісним картам Севастопольського парку вдалося виявити точне місце розташування зруйнованої за радянських часів Лазаревської церкви, в якій був похований Поль.

Розкопки відбувалися з великою помпою, і незабаром виявили останки. Але – не однієї людини, а одразу… 15 людей! Експерти дали висновок, що за низкою характерних рис залишки одного з виявлених людей з великим ступенем ймовірності і належать «Степовому Колумбу».

Два роки тому мер Дніпра Борис Філатов пообіцяв цю історію довести до логічного кінця і на цьому місці створити Пантеон видатних городян. Але спочатку завадили чергові хвилі коронавірусу, а тепер – війна.

Тому питання про те, чи знайдені останки є точно прахом Олександра Поля і коли його (та інших знаменитих земляків) пам'ять увічнять згаданим пантеоном, залишаються відкритими…

Gorod.dp.ua на Facebook.


сергей  (01.09.22 08:29): Лично видел, как специалисты с Киева осматривали останки:
Прямо зубная боль: Поль, или не Поль?
https://youtu.be/K-P5l_N1iww
Ответить | С цитатой
1
Gorod.dp.ua не несет ответственности за содержание опубликованных на сайте пользовательских рецензий, так как они выражают мнение пользователей и не являются редакционным материалом.

Gorod`ской дозор | Обсудите тему на форумах | Разместить объявление

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
16,9
млрд грн - бюджет Днепра на 2024 г.

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте