У Дніпрі розкрили секрети ще однієї історичної особи

Журналіст, письменник, краєзнавець Микола Чабан продовжує знайомити городян із долею діячів нашого минулого.

Його чергова лекція була присвячена особистості художника Давида Бурлюка, річницю чийого дня народження саме відзначали у день проведення лекції. Його доля та творчість мали пряме відношення до нашого міста та художнього музею.

На лекції побувала відома дослідниця культури та історії Дніпра Ірина Семенчук, яка поділилася такими спостереженнями:

«Сьогодні день народження Давіда Бурлюка!

Тому зовсім невипадково в Канадсько-український бібліотечний центр ДОУНБ пройшов доволі потужний захід, на якому ми дізнались не тільки про деякі цікаві сторінки біографії художника, про які нам доповів пан Микола Чабан, а і про зв'язок Бурлюка з нашим художнім музеєм.

Він народився 21 липня 1882 на хуторі Семиротівщина (Семиротівка) поблизу с. Рябушки, Лебединського повіту Харківської губернії. Так, він якийсь час жив у Москві, але він жив і в Японії, і, нарешті, іммігрував у США.

"З боку батькового - ми українські козаки, нащадки запорожців, - згадував митець. - Наше вуличне прізвисько „Писарчуки“, ми були писарями Запорозького війська. Батько писав вірші по-російськи й по-українськи, але рідною мовою мало. З усіх письменників я Гоголя знав краще всіх, завчивши з нього силу-силенну уривків на пам'ять. Тараса Шевченка українською мовою читав нам звичайно батько. Читання „Петруся“ завжди закінчувалося слізьми".

Мати художника - Людмила Йосипівна Міхневич народилась в місті Ромни (нині райцентр Сумської області).

Революційні події 1917 в Росії Давід Бурлюк сприйняв захоплено, але прижитися в більшовицькій країні не зміг. Спочатку емігрував до Японії, де жив два роки (1920-1922), а потім — до США (1922 - 1967).

Дуже цікава доповідь була зроблена провідним науковцем Дніпровського Художнього музею Ігорем Борисовичем Трушом. Ми мали можливість побачити текст листа Бурлюка надісланого в ДІМ, а також більш детально познайомились з картиною '' Время", яка зберігається в нашому художньому музеї».

Фото Ірини Семенчук.