22:48
Конституція Пилипа Орлика – перша Конституція у світі
11.04.2024 13:11
З нагоди прийняття першої Конституції у світ – Конституції Пилипа Орлика, до Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області був запрошений О.А. Р., кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, який розповів про те, що Пилип Орлик був соратником і генеральним писарем українського гетьмана Івана Мазепи, який повстав проти російського царя Петра І й вступив у союз зі шведським королем Карлом ХІІ. Після поразки шведського війська під Полтавою (1709) Карл ХІІ разом з Мазепою відійшли на турецьку територію, зупинившись у місті Бендери (зараз територія Молдови). Серед наближених, котрі супроводжували Мазепу, був і Орлик. Після смерті Мазепи козацька старшина обрала Орлика наступним гетьманом.
5 квітня 1710 року на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер був укладений документ, який прописував умови й устрій української держави у разі проголошення її самостійності
Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
Положення Договору виконувалися запорожцями до 1733 року, в час перебування Війська Запорозького в Олешках. Як зазначав український історик Дмитро Яворницький, в Олешківській Січі запорозькі козаки залишились вірними своїй релігії та своїм законам.
Цей документ вважається пам’яткою української політико-філософської та правової думки, першою сучасною конституцією та основою багатьох світових конституцій, історики вважають його першою Конституцією України.
Не знаючи минулого, не можна будувати майбутнє. А свою історію варто пам'ятати, бо наше сьогодення є результатом вікових традицій, натхненної і напруженої праці багатьох поколінь.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
ДЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
21.03.2024 16:07
Напередодні свята – Дня Національної гвардії України, яке щороку відзначається 26 березня, відбулася зустріч суб’єктів пробації, які перебувають на обліку Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області з керівником Громадської організації «ДОВІРА – ДНІПРО», військовим капеланом Дмитром Потасем, який розповів, що Національна гвардія України виникла в надзвичайно скрутний для нашої держави час. Після втечі 4-го президента України Віктора Януковича, коли російські війська увійшли до Криму, виконувач обов’язків Президента Олександр Турчинов написав звернення до ВР України, в якому йшлося про необхідність відновлення цього формування. Таким чином, в березні 2014 року було ухвалено законопроєкт про відновлення Національної гвардії. За цей законопроєкт проголосувала переважна більшість народних депутатів Верховної Ради України. 18 березня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав Указ про запровадження Дня Національної гвардії України.
Вже з квітня 2014 року особовий склад Нацгвардії у взаємодії зі Збройними силами України брав участь в Антитерористичній операції.
Підрозділи оперативного призначення Нацгвардії були сформовані за структурою підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України та забезпечені необхідною бронетехнікою та озброєнням.
Крім цього, Нацгвардія розвинула свою спроможність забезпечувати правопорядок та безпеку громадян у будь-якій частині України з урахуванням передового досвіду аналогічних формувань країн Європи та світу.
Нині в умовах повномасштабної війни нацгвардійці боронять цілісність і незалежність України, даючи гідну відсіч ворогу.
Пишаємося й віддаємо шану тим воїнам, які сьогодні протистоять ворогу на передовій.
Ми також низько схиляємо голови перед тими, хто поклав свої життя за волю і незалежність свого народу.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Коментарі: 0 | Залишити коментар
«Я ТАК ЛЮБЛЮ МОЮ УКРАЇНУ УБОГУ»
12.03.2024 08:28
З нагоди 210 річниці від Дня народження видатного українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, етнографа, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка, співробітники Дніпровського районного відділу м. Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області разом з суб’єктами пробації відвідали виставку, присвячену його життю та творчості, яка розгорнулася в комунальному закладі «Слобожанська бібліотека» Слобожанської селищної ради.
Працівники бібліотеки розповіли про те, що коли поет повернувся з заслання, мокрий Петербург зустрів його непривітно, холодно. Сірі громаддя палаців злобно дивились на поета, що повільно йшов набережною Неви. Тільки вона, красуня Нива, зустріла його радісним плюскотінням хвиль.
Але Україна, рідне село, поля, ріки, історія рідного народу були для Тараса священними.
Великий Кобзар не чекав, поки народ сам звільниться від панського гніту, він боровся. Кожен вірш Шевченка – це біль за рідний розтерзаний край:
«Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу»
Поет не дбав про своє особисте щастя. Він думав лише про народ і творив для нього.
Найщиріші, найтепліші почуття він присвячує народові, іронічними словами картає панів, яких не цікавить доля народу, його історія і культура. Шевченко з гнівом засуджує панів:
«Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра».
А які чудові картини рідної природи малює Кобзар у своїх віршах. Вершиною пейзажної лірики Шевченка є його вірш «Садок вишневий коло хати». Простими словами поет малює вечірній пейзаж і на його тлі селян – трудівників:
«…Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата…».
Поему «Княжна» Шевченко писав на засланні, далеко від України. Але яка любов, яка ніжність у кожному його слові:
«Зоре моя вечірня, зійди над горою,
Поговоримо тихенько в неволі з тобою».
Правильно сказав Церетелі: «Признаюсь, я вперше зрозумів із його слів, як треба любити свою батьківщину і свій народ».
І ми з гордістю говоримо сьогодні: «Спасибі тобі, Великий Тарас! Тебе люблять і шанують всі народи світу, крім рашистів». І з гордістю можемо сказати: «Шевченко – це народ, і, як народ, він буде жити вічно!».
Спасибі тобі, наш Тарас, за святу правду, за братню любов до простих людей. Ти полум’яними словами закликаєш наших Воїнів – Героїв здобувати перемогу, клаптик за клаптиком звільняти нашу землю від путінської нечисті.
Тарасе, ми чуємо твій могутній голос! Перемога буде за нами! Слава Україні!
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
