04:53
АНД РВ
Амур-Нижньодніпровський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя. Поштова та фактична адреса: вул. Енеїди (Бажова), 26, м. Дніпро, 49024, моб. тел. +38 (097) 726-86-74, електронна пошта: [email protected], [email protected], офіційний вебсайт: https://www.probation.gov.ua.Орган пробації проводить перевірку підготовки робочого місця до праці з нагоди прийдешнього Всесвітнього дня охорони праці
25.04.2024 09:54
Психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович інформує про наступне. 25.04.2024 року персонал пробації провів перевірку підготовки робочого місця до праці з нагоди прийдешнього Всесвітнього дня охорони праці.
Міжнародна організація праці, МОП (International Labour Organization, ILO) оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці, або Всесвітнім днем безпеки та здоров’я на робочому місці (World Day for Safety and Health at Work), для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення і просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Уперше цей день було відзначено 2003 року.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, вперше проведеного американськими і канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які постраждали або загинули на робочому місці.
В цей день більш ніж у ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці. Вони організовуються, як правило, силами місцевої влади, профспілкових організацій, організацій роботодавців і фахівців у галузі охорони праці.
За оцінками МОП, щороку у світі близько 2,3 мільйона людей гинуть унаслідок нещасних випадків на робочому місці та професійних захворювань. З цього числа близько 317 тисяч випадків становлять нещасні випадки зі смертельними наслідками і близько 1,7 – 2 мільйона смертей, викликаних захворюваннями, пов’язаними з роботою.
Крім того, щорічно працівники страждають приблизно від 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, які призводять до відсутності на робочому місці впродовж більш ніж 3 днів, і від близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Унаслідок неадекватного забезпечення стандартів охорони праці глобальній економіці завдається збиток у розмірі 4 % ВВП.
Тому Міжнародна організація праці і закликає всі країни відзначати Всесвітній день охорони праці, щоб запобігати нещасним випадкам і знижувати ймовірність захворювань на робочих місцях у всьому світі.
Трудова діяльність – це джерело розвитку суспільства, створення матеріальних, культурних і духовних цінностей, передумова існування як кожної окремої людини, так і людства в цілому. У процесі трудової діяльності розвиваються здібності людини, мислення, чуттєве сприйняття світу. З точки зору фізіології будь-яка трудова діяльність – це витрати фізичної і розумової енергії людини, але ці витрати необхідні і корисні для неї. Виконуючи трудові обов’язки, людина працює не лише заради свого блага, а задля блага суспільства в цілому. З економічної точки зору трудова діяльність повинна забезпечувати максимально можливий рівень продуктивності, тому одним із завдань суспільства є забезпечення таких умов її, коли вона не буде спричиняти негативного впливу на здоров’я працюючих, не буде завдавати шкоди оточуючим людям та довкіллю.
В ідеалі трудова діяльність повинна надавати людині задоволення і не бути надмірно важкою чи напруженою. Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу. Важкість праці – це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.
Важкість праці характеризується фізичним, динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.
Напруженість праці – це характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів (зір, слух тощо), емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
Під час виконання людиною трудових обов’язків на неї діє сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників. Ці чинники звуться виробничим середовищем. Виробниче середовище забезпечує життєдіяльність під час виконання трудових обов’язків, у тому числі і працездатність, але при певних обставинах, ці ж чинники можуть являти небезпеку і причиняти шкоду людині. Будь-які реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деякої небезпеки, що полягає у можливості захворювання, отримання травми чи іншого ушкодження організму. Сукупність чинників трудового процесу і виробничого середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання трудових обов’язків – це умови праці. Люди, знаряддя праці, оточуюче середовище та задачі, поставлені у процесі трудової діяльності, являють собою динамічну систему, зміна в якій будь-якого з компонентів веде до зміни інших, а результуючий вплив на безпеку інколи буває важко оцінити заздалегідь. Під безпекою розуміється стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Виробничий ризик – це ймовірність ушкодження здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків, що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.
Огляд робочого місця є важливою складовою забезпечення безпеки та професійного здоров’я працівників. Регулярне проведення оглядів допомагає виявити потенційні небезпеки та здійснити необхідні заходи щодо їх запобігання. Правила проведення огляду робочого місця можуть відрізнятися залежно від країни та галузі діяльності. Під час огляду необхідно звертати увагу на такі аспекти, як ергономіка робочого місця, наявність правильного обладнання, стан інженерних систем і дотримання норм безпеки. Якщо в результаті огляду виявляються недоліки або порушення, їх необхідно негайно усунути.
Регулярний огляд робочого місця є одним із ключових аспектів безпеки та ефективності роботи. Незалежно від того, де ви працюєте - в офісі, на будівництві або на виробництві - правильне облаштування робочого місця є невід’ємною частиною промислової безпеки. Огляд робочого місця необхідний для виявлення та усунення потенційних небезпек, які можуть негативно вплинути на здоров’я працівників або спричинити нещасні випадки.
Випуск матеріалів, що були у вжитку в процесі роботи, можуть бути небезпечними під час потрапляння в організм, спричиняти алергічні реакції або навіть серйозні захворювання. Перевірка та виявлення таких матеріалів є обов’язковою процедурою, щоб захистити працівників від небезпечних речовин і засобів.
Під час огляду робочого місця, перевіряється, чи всіх необхідних заходів було вжито для запобігання пошкоджень. Це може включати в себе правильну розстановку техніки, дротів, меблів, використання ергономічного офісного обладнання, наявність відповідного освітлення і можливість регулювання робочої висоти тощо.
Огляд робочого місця також дає змогу оцінювати безпеку та гігієну харчування і питного режиму працівників. Регулярна перевірка робочих приміщень, їдалень, окремих кімнат тощо, допомагає гарантувати, що співробітникам надається якісне та безпечне харчування, що може безпосередньо вплинути на їхнє здоров’я та ефективність праці.
Огляд робочого місця також має значення для оцінки відповідності чинним законодавчим нормам і стандартам безпеки. У підсумку, регулярний огляд робочого місця є важливою процедурою, яка допомагає забезпечити безпеку та ефективність роботи співробітників. Виявлення та усунення потенційних небезпек, забезпечення ергономіки та гігієни робочого місця, а також дотримання норм і стандартів безпеки допомагають створити здорове та безпечне робоче середовище для всіх працівників, - зазначив психолог.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Орган пробації провів показ документального фільму «Мовчазний хаос» в рамках діяльності кіноклубів «Docudays UA»
24.04.2024 16:27
24 квітня 2024 року психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович провів показ фільму «Мовчазний хаос», режисера: Антоніо Спано, країна: Демократична Республіка Конго, Італія, рік виробництва: 2012, тривалість: 44 хв. Даний кінопоказ був проведений на території відділу за адресою: вул. Енеїди, 26, м. Дніпро. До даного заходу приєдналися суб’єкти пробації у кількості 4 осіб. Після перегляду фільму охочі особи мали змогу залишити свої відгуки про фільм.
Коротко про фільм:
Попри міжнародні угоди, спрямовані на припинення кровопролитної війни, що триває вже понад десять років, у Демократичній Республіці Конго мир так і не настав. Постійні соціальні потрясіння змушують першими здаватись найслабших, наприклад, глухих людей, котрі живуть у місті Бутембо. Відірвані від суспільства вигнанці, покинуті власними родинами, вони живуть немов примари, приречені на оглушливу тишу. Крик загублених людей проривається крізь існування безголосих. Ці люди надто налякані минулим, щоб дивитися в майбутнє з надією. Однак вони не припиняють боротьби за власну гідність і не збираються миритися з нещастям.
У фільмі висвітлюється тематика права на свободу та особисту недоторканість, людську гідність, життя тощо. Фільм може бути розрахований на аудиторію глядачів (працівників пенітенціарних закладів, освітян, членів правозахисних організацій тощо), - зазначив психолог.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Орган пробації пройшов навчання за програмою курсу «Проективні методи в роботі психолога»
23.04.2024 12:15
16.04.2024 року психолог Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Абашія Едуард Автанділович успішно завершив навчання за програмою курсу «Проективні методи в роботі психолога» в обсязі 8 академічних годин та отримав сертифікат. Навчання проходило на базі Інституту аналітичних досліджень і сучасної освіти та Академії сучасної практичної психології. Дистанційне навчання пройшло на онлайн платформі Zoom у позаробочий час. В рамках курсу були опрацьовані наступні освітні матеріали:
• Теоретичні основи проективного методу
• Класифікація проективних методів
• Проективні методи в роботі з дітьми і підлітками
• Проективні методи в роботі з дорослими
• Тематичний апперцептивний тест (ТАТ)
• Тест Роршаха
• Тест Сонді
“Тематичний апперцептивний тест” був вперше описаний у статті К. Морган і Г. Мюррея в 1935 році. У цій публікації ТАТ був представлений як метод дослідження уяви, що дозволяє охарактеризувати особистість обстежуваного завдяки тому, що завдання тлумачення зображених ситуацій, яке ставилося перед обстежуваним, дозволяла йому фантазувати без видимих обмежень і сприяла ослабленню механізмів психологічного захисту. Тематичний апперцептивний тест являє собою набір з 31 таблиці з чорно-білими фотографічними зображеннями на тонкому білому матовому картоні. Одна з таблиць - чистий білий аркуш. Досліджуваному пред’являється у певному порядку 20 таблиць з цього набору (їх вибір визначається статтю і віком досліджуваного). Його завдання полягає у складанні сюжетних оповідань на основі зображеної на кожній таблиці ситуації. Особливо корисний ТАТ в психотерапевтичному контексті у випадках, що вимагають невідкладної і короткострокової терапії (наприклад, депресії з суїцидальним ризиком тощо). Проективна психодіагностична методика, розроблена 1930-х в Гарварді Генрі Мюрреєм і Крістіаной Морган. Метою методики було дослідження рушійних сил особистості - внутрішніх конфліктів, потягів, інтересів і мотивів. Після другої світової війни тест став широко застосовуватися психоаналітиками і клініцистами для роботи з порушеннями в емоційній сфері пацієнтів. ТАТ можна застосовувати, починаючи з 14 років, проте при роботі з людьми у віці від 14 до 18 набір таблиць буде дещо відрізнятися від звичайного набору для роботи з людьми старше 18 років - з нього виключаються і замінюються іншими таблиці, найбільш прямо актуалізуючі теми агресії і сексу. Розрізнення "чоловічих" та "жіночих" картин сходить до поняття ідентифікації, на яке спирався Мюррей, який вважав, що схожість обстежуваного з персонажем картини (оповідання) за статтю, віком та іншими параметрами є умовою ефективності проекції. У таблиці символами ВМ позначені картини, використовувані при роботі з чоловіками від 14 років, символами GF - з дівчатами і жінками від 14 років, символами BG - з підлітками від 14 до 18 років обох статей, MF - з чоловіками і жінками старше 18 років. Решта картин годяться для всіх обстежуваних. Номер картини фіксує її порядкове місце в наборі.
“Тест Роршаха” (або плями Роршаха) створений всесвітньо відомим швейцарським психіатром Германом Роршахом (1884-1922) і надією швейцарської психіатрії для цілого покоління (E. Bleuler). Герман Роршах є основоположником проективного підходу до дослідження особистості людини. Тест Роршаха є емпіричним методом, за допомогою якого дослідник отримує надійні та контрольовані відомості про стан і процеси багатьох психічних функцій. Його застосування дає змогу інтегрально зрозуміти особистість випробуваного (здорової або хворої людини), що неможливо зробити за допомогою інших психологічних тестів. Він показав, чим відрізняються відповіді здорових людей від інтерпретацій психічно хворих, і описав синдроми, характерні для окремих психічних захворювань. У запропонованих ним десяти таблицях Г. Роршаху вдалося створити таку комбінацію ("чорнильних") плям, яка дає змогу виділити в них різні ділянки, спираючись при цьому на форму, колір і відтінки плям.
“Тест Сонді” (Szondi Test) розроблено угорським лікарем і психологом Леопольдом Сонді (Léopold Szondi) у 1930-ті роки. У процесі клінічної роботи він виявив певну закономірність, якій підпорядковується вибірковість людини у спілкуванні з оточенням. Припустивши, що неусвідомлений потяг до подібних собі осіб має генетичну обумовленість, і базуючись на психоаналізі Зигмунда Фрейда, Сонді розробив концепцію "судьбоаналізу", а великі дані клініко-генетичних досліджень лягли в основу "тесту восьми потягів". Метод тестування полягає в тому, що людині пропонується вибрати найбільш і найменш симпатичні портрети різних чоловіків і жінок. Кожен портрет відображає в найбільш загостреному вигляді прояв одного з восьми основних базисних людських потягів і виявляє ту чи іншу проблему або патологію обстежуваного. Він дає змогу знаходити як соціальні, так і асоціальні, як здорові, так і патологічні тенденції випробовуваних. Оскільки структура потягів, що лежить в основі методики, універсальна, тест Сонді підходить для людей будь-якої національності та соціальної приналежності. Методика Сонді - це проективний особистісний тест, на кшталт відомого тесту Роршаха, але з вирішальною відмінністю в тому, що він невербальний. Тест полягає в тому, щоб показати випробуваному серію фотографій облич, відображених у шести групах по вісім осіб у кожній. Усі 48 предметів, зображених на фотографіях, є психічно хворими, кожна група містить фотографію людини, особистість якої була класифікована як гомосексуаліст, садист, епілептик, істерик, кататонік, параноїк, депресивна людина і маніяк. Піддослідному пропонується вибрати дві найпривабливіші та дві найогидніші фотографії кожної групи. Імовірно, вибір покаже суб’єкту задоволені й незадоволені потреби інстинктивного потягу, а також аспекти особистості суб’єкта. Передбачається, що кожна фотографія є стимулом, здатним виявляти схильності випробуваного до певних драйвів, на основі яких можуть формуватися основні риси особистості.
Сонді далі розбив результати на чотири різні вектори:
- гомосексуальний (гермафродитний);
- садистський, епілептичний;
- істеричний, кататонічний;
- параноїдальний і депресивний/маніакальний
Сонді вважав, що люди за своєю природою притягуються до особистостей, схожих на них. Його теорія генотропізму свідчить, що існують певні гени, які регулюють відбір статей, і що люди з однаковим геном будуть шукати один одного. Сонді вважав, що із соціологічного погляду найважливішим відкриттям, зробленим за допомогою психології долі, був оперотропізм, тобто розпізнавання ролі, яку відіграють приховані спадкові гени (генотропні чинники) у виборі конкретного покликання або професії, - зазначив психолог.
Коментарі: 0 | Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
