Блог

Федоренко

Відвантаженні пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу іншого суб’єкта господарювання для зб

21.11.2024 12:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При відвантаженні пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного на акцизний склад іншого суб’єкта господарювання для зберігання, а також при зворотному відвантаженні такого пального його власнику, як власник пального так і суб’єкт господарювання що надає послуги зі зберігання такого пального складають акцизні накладні у двох примірниках по кожній операції, та реєструють їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням строків реєстрації, встановлених п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України.
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).
Так, при складанні акцизних накладних під час відвантаження пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу іншого суб’єкта господарювання для зберігання та при зворотному відвантаженні такого пального його власнику у верхній лівій частині акцизної накладної:
– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» зазначається цифра «0»;
– у полі «Умови оподаткування» у разі наявності однієї з ознак щодо умов оподаткування пального, проставляється її код: «0» або «2», або «3», або «4», або «7»;
– у полі «Напрям використання» проставляється одна з умов:
«0» – у разі, якщо пальне оподатковується на загальних підставах,
«2» – у разі реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, в тому числі через магістральний трубопровід, у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий,
«7» – у разі реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням трубопроводу, який не є акцизним складом пересувним.
(Така ознака не може бути зазначена при реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням магістрального трубопроводу).
У верхній правій частині такої акцизної накладної, у відповідних полях зазначається номер примірника із наявної кількості примірників такої накладної – цифри «1» або «2» (номер примірника) та «2» (кількість примірників).
У рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити особи – постачальника пального, а у рядку «Особа – отримувач пального», – реквізити отримувача пального.
У рядках «Код філії» за потреби зазначається числовий номер філії (структурного підрозділу) особи – реалізатора/отримувача пального.
Згідно п. 27 розд. ІІ Порядку № 729 в акцизних накладних, в яких зазначено код операції «0», заповнюються дані лише про один акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та про один акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, крім акцизних накладних, в яких зазначено напрям використання:
«2» – у таких акцизних накладних, крім реквізитів акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, обов’язково вносяться дані щодо акцизного складу пересувного, яким здійснюється транспортування пального. Такі дані вносяться до відповідного рядка акцизної накладної (акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне) незалежно від того, хто є розпорядником такого пересувного акцизного складу (особа, що реалізує пальне, або особа - отримувач пального),
«7» – в акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням трубопроводу, який не є акцизним складом пересувним, зазначаються реквізити акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та реквізити акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне.
У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 розд. І Порядку № 729).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

При використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» надходить повідомлення «В режимі «заблоковано» здійснення розрахункових опе

21.11.2024 12:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Повідомлення «В режимі «заблоковано» здійснення розрахункових операцій неможливе» властиве для версії «ПРРО ДПС» з операційною системою Android та свідчить про тривалий термін перебування програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режимі офлайн протягом місяця.
Для продовження роботи в програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» можливо використовувати Web – версію або версію для операційної системи Windows.
Вказана помилка зникає першого числа наступного місяця у зв’язку з зануленням лічильника часу перебування ПРРО в режимі офлайн.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо оподаткування страхових внесків за договорами добровільного медичного страхування

21.11.2024 12:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема:
- роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку № 4 в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку № 4.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у додатку 4ДФ до Розрахунку суми пенсійних внесків, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) відображаються за ознакою доходу «125».
Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачена роботодавцем – резидентом за свій рахунок на користь працівника за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такого працівника, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, а у разі перевищення вказаного розміру, сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. При цьому у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходів «125» відображається уся сума страхового внеску.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників ПДВ!

21.11.2024 12:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Правила складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН регулюються ст. 201 ПКУ, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246).
Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1, пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06 червня 2017 р. № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827.
Реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Абзацом другим п. 192.1 ст. 192 ПКУ визначено термін, протягом якого розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в ЄРПН.
Так, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
На період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків, встановлених п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
На період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН.
При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування, незалежно від обставин, за яких такий розрахунок коригування складається.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).
При цьому тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців, після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано; реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
За порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах визначених ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, податкова накладна реєструється в ЄРПН тією датою, за якою її було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.
Отже, за наявності підстав для проведення коригування податкової накладної, яке передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН у терміни встановлені для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.
У разі, своєчасної реєстрації в ЄРПН покупцем розрахунку коригування до податкової накладної, після відновлення її реєстрації в ЄРПН, штрафні санкції за порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних до покупця застосовуватись не будуть.
Якщо розрахунок коригування до податкової накладної реєстрацію в ЄРПН якої відновлено, покупцем буде зареєстровано з порушенням граничного терміну встановленого для реєстрації в ЄРПН, зокрема розрахунку коригування, до такого покупця буде застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.
Водночас для забезпечення можливості обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, ДПС розроблено електронний сервіс Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.
Розроблений функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа отримувачем, тобто фіксацію дати отримання покупцем (отримувачем) розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів

21.11.2024 12:08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про початок функціонування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) листом від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист ДПС № 31717) проінформувала про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ) у період дії воєнного стану.
Окремі особливості здійснення зазначених операцій були роз’яснені листом ДПС від 02.07.2024 № 19083/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79021.html.

Загальні норми
Запровадження РЕЗ здійснюється на підставі постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (далі – Постанова № 1261), яка набирає чинності з 1 грудня 2024 року.
До дати запровадження режиму експортного забезпечення оподаткування ПДВ операцій з експорту Товарів-РЕЗ, складання податкових накладних за такими операціями та їх відображення в деклараціях з ПДВ здійснюється в загальному порядку.
Статтею 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон №959-ХІІ) передбачено, що експорт Товарів-РЕЗ може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ.
Суб’єктам підприємницької діяльності, які не зареєстровані як платники ПДВ, здійснювати експорт Товарів-РЕЗ в період дії режиму експортного забезпечення, тобто, з 1 грудня 2024 року, забороняється.
Перелік Товарів-РЕЗ визначено абзацом другим статті 192 Закону № 959-ХІІ та Постановою № 1261. Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
0409 00 00 00 – мед натуральний;
0802 31 00 00 – горіхи волоські у шкаралупі;
0802 32 00 00 – горіхи волоські без шкаралупи;
1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
1002 – жито;
1003 – ячмінь;
1004 – овес;
1005 – кукурудза;
1201 – соєві боби;
1205 – насіння ріпаку або кользи;
1206 00 – насіння соняшнику;
1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані;
1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;
1514 – олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;
2306 – макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305.
Оподаткування ПДВ операцій з експорту Товарів-РЕЗ в період дії режиму експортного забезпечення здійснюється за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для операцій з постачання таких товарів на митній території України, зокрема:
• за ставкою 14 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00 (насіння соняшнику);
• за ставкою 20 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1002 (жито), 1004 (овес), 1507 (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані), 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305).
Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнено пунктом 97, яким встановлено, що тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 192 Закону № 959-ХІІ, оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ здійснюється з урахуванням особливостей, визначених вказаним пунктом.
Так, підпунктом «а» пункту 97.2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.
Крім того, абзацами 10 – 12 статті 192 Закону № 959-ХІІ передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:
- вивезення Товарів-РЕЗ як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;
- вивезення Товарів-РЕЗ (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу ІХ Закону України «Про карантин рослин».
Абзацом четвертим статті 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт Товарів-РЕЗ, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів», на офіційному вебсайті Мінагрополітики.
Детально про нормативну базу; складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ; відображення операцій з експорту Товарів-РЕЗ у податковій звітності; декларування бюджетного відшкодування можна ознайомитись у Листі ДПС № 31717, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Оновлено умовні коди причин коригування

21.11.2024 12:07

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадає, що згідно з п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 31.12.2015 № 1307» Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку на додану вартість (далі – податок) зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.
На вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html розміщено оновлений Довідник умовних кодів причин коригування, до якого з додано нові умовні коди, які застосовуються з 01 грудня 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Місцеві бюджети Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників отримали понад 518,7 млн грн єдиного податку

21.11.2024 12:05

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло понад 518,7 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 12,1 млн грн транспортного податку

21.11.2024 12:04

Протягом десяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи спрямували понад 12,1 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – жовтнем 2023 року надходження збільшились на понад 6,6 млн грн, темп росту – 219 відсотків.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по транспортному податку:
18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб»;
18011100 «Транспортний податок з юридичних осіб».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Рентна плата: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млрд гривень

21.11.2024 12:04

Впродовж січня – жовтня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 4,1 млрд грн рентної плати. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 1,9 млрд грн, або майже на 85 відсотків.
Як підкреслила очільниця податкової служби регіону, доступна та відкрита комунікація з органами ДПС спрямована на допомогу платнику у напрямку виключення ризиків порушень податкового законодавства. Запровадження інституту особистого комплаєнс-менеджера – це новий рівень взаємодії бізнесу та органів ДПС, покликаний допомогти суб’єктам господарювання уникати податкових помилок та ризиків.
«Висловлюю вдячність платникам, які сумлінно виконують свої фінансові обов’язки перед державою. Нагадую, що з метою створення нового рівня партнерства між податковою службою та платниками податків, рівних та справедливих умов оподаткування для платників, підвищення рівня добровільного дотримання законодавства ДПС запроваджено новий проєкт «Територія високого рівня податкової довіри». На окремому ресурсі – субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри» платник може дізнатися, як стати учасником цього проєкту, яким вимогам треба відповідати та які можна отримати переваги», – зазначила Наталя Федаш.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платформа «Діалог влади та бізнесу» – формат дієвих комунікацій державних органів з бізнесом на Дніпропетровщині

21.11.2024 12:03

Під головуванням першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Кульбача Андрія за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Яіцького Максима, в. о. директора департаменту економічного розвитку обласної військової адміністрації Кощеєва Дениса та фахівців обласної податкової служби на базі Дніпропетровської облдержадміністрації проведено чергову онлайн зустріч з представниками бізнесу.
Захід відбувся у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу».
Основні аспекти реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами) – у центрі уваги учасників комунікації.
Фахівці податкової відповіли на найбільш актуальні питання, які виникають у платників під час здійснення господарської діяльності.
У супроводженні візуального матеріалу учасникам зустрічі нагадали про інформаційні ресурси податкової служби регіону та оперативні формати комунікацій з платниками – комунікаційну податкову платформу і телефони «гарячих ліній».
Така взаємодія державних органів і представників бізнесу сприяє оперативному реагуванню та вирішенню нагальних питань суб’єктів господарювання і спрямована на покращення економічного клімату у регіоні, а отже – і на збільшення надходжень до бюджетів.
Робота триває – визначені спільні кейси подальшої співпраці.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 11770. Попередня cторінка | Сторінка 3 з 1177 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua