У січні – червні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 44,9 млн гривень.
Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з п.п. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 28 липня 2025 року, понеділок, останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за червень 2025 року.
Звертаємо увагу, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з абзацом другим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Враховуючи зазначене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування єдиного внеску.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
На понад 389,5 млн грн поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини юридичні особи – платники єдиного податку з початку поточного року. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, маємо позитивну динаміку надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – понад 36,1 млн грн, або 10,2 відсотки.
«Висловлюємо вдячність усім платникам, які з розумінням ставляться до сьогоднішніх реалій, своєчасно і в повному обсязі сплачують податкові платежі, не допускають заборгованості і, тим самим, суттєво підтримують бюджети громад та економіку нашої країни», – підкреслила очільниця податкової служби Дніпропетровщини.
Теодозія Чернецька нагадала, що порядок реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС окреслює основні види ризиків, на яких зосереджена увага податкової служби у рамках цього проєкту: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати, ризик декларування. Метою експериментального проєкту є підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) активно працюють над підвищенням рівня обізнаності платників податків щодо правильного застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
За січень-червень цього року у Дніпропетровській області зареєстровано 79 873 РРО/ПРРО. Це майже на 9 тисяч більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
На черговій онлайн зустрічі з підприємцями області фахівці ГУ ДПС розповіли про правові засади застосування РРО/ПРРО, а також про вимоги до фіскального чека. Цей документ підтверджує проведення розрахункових операцій і є важливим інструментом для забезпечення прозорості бізнесу та захисту прав споживачів.
У центрі уваги - реквізити, які має містити фіскальний чек. Їх визначає наказ Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (із змінами). Податківці детально зупинилися на нормах діючого законодавства щодо заповнення рядків фіскального чека, цифрових значеннях штрихкодів.
На зустрічі наголошувалося, що у разі відсутності у документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.
Важливий акцент зроблено на видачі фіскальних чеків споживачам. Адже фіскальний чек – це не тільки підтвердження покупки, забезпечення прозорості торгівлі, а й можливість для покупців у разі необхідності повернути товар чи скористатися гарантією.
Застосування зареєстрованої касової техніки сприяє детінізації економіки та дозволяє збільшити надходження до бюджетів, у тому числі місцевих. А значить у громадах з’являться додаткові можливості на реалізацію соціальних проєктів, ремонту доріг, шкіл, лікарень тощо.
За результатами зустрічі підприємці отримали чітке розуміння своїх зобов’язань щодо застосування РРО/ПРРО та видачі фіскальних чеків.
Інформаційно-роз’яснювальна робота податківців Дніпропетровщини є важливим механізмом підтримки бізнесу та забезпеченні прозорості розрахункових операцій.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Мобілізовані та аграрний бізнес – у центрі уваги регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу», яка знову зібрала широке коло представників бізнес-спільноти Дніпропетровщини.
Черговий діалог відбувся за участю керівників департаменту економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації та структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
На інформаційний майданчик винесено одразу декілька важливих питань. Одне з центральних – особливості визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), яке відіграє важливу роль у наповненні місцевих бюджетів.
Податківці акцентували увагу учасників зустрічі, що МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. Формула, за якою розраховується МПЗ, враховує нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, площу, кількість місяців володіння нею та коефіцієнт. На сьогодні сума МПЗ за пасовища, сіножаті, багаторічні насадження чи покинуту землю не може становити менш ніж 700 грн за 1 гектар, а для ріллі – не менше ніж 1 400 грн за гектар. Слід враховувати, що норма стосовно мінімальної суми МПЗ не поширюється на земельні ділянки, частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій. На сьогодні у Дніпропетровській області до переліку таких територій включені 14 громад.
Особливу увагу приділили механізмам підтримки підприємців, які нині боронять країну. Фахівці ГУ ДПС наголосили, що від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору звільняються самозайняті особи, призвані на військову службу, а також контрактники. Ці пільги надаватимуться без подання заяв та документів, які підтверджують мобілізацію, на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, також відомий як «Оберіг».
Йшла мова на зустрічі і про важливі аспекти списання заборгованості. Учасників зібрання поінформували, що податковий борг стягується протягом 1 095 календарних днів з дня його виникнення. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу.
Увагу бізнес-спільноти області сфокусували на функціональних можливостях Електронного кабінету, зокрема листуванні з податковою службою в електронному вигляді. Для цього необхідно лише подати Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. Не оминули на зустрічі і сучасні формати комунікації ГУ ДПС.
Під час спілкування учасники зустрічі отримали фахові відповіді на актуальні питання.
Системний діалог влади з бізнесом дозволяє оперативно інформувати про нові сервісні можливості податкової служби, знайомити із законодавчими новаціями та поглиблювати партнерську взаємодію заради фінансової стабільності держави та громад.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У Головному управлінні ДПС в Дніпропетровській області пройшла інтерактивна онлайн сесія для платників податків. Говорили про важливі сервісні інструменти для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) за дорученням.
«Для податкової служби Дніпропетровщини проведення роз’яснювальної роботи з платниками завжди у пріоритеті. Ми відкриті до спілкування та використовуємо у своїй діяльності ефективні формати комунікацій з платниками», – зазначив заступник начальника податкової служби області Федір Терханов.
На зустрічі податківці зазначили – платник, який не має можливості особисто звернутися до податкової аби отримати картку платника, може делегувати цю функцію представнику за довіреністю. Це особливо актуально для військових, які перебувають на фронті, або осіб, які перебувають за кордоном чи мають обмежену можливість відвідувати державні установи.
Увагу платників податків акцентували, що довіреності військовослужбовців, можуть бути посвідчені командиром (начальником) частини, з'єднань, установ чи закладів, де несуть службу, а також начальником або його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем медичного закладу в якому захисник перебуває на лікуванні.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, довіреність може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Фахівці ГУ ДПС наголосили, що у довіреностях мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику, наприклад: на отримання РНОКПП або на внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників (Реєстр) податків чи на отримання з нього інформації про доходи.
Учасники інформаційного воркшопу отримали від податкової Дніпропетровщини важливі роз’яснення щодо процедури отримання РНОКПП та відомостей Реєстру через довіреність.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/917917.html) повідомила таке.
Київ та Львівщина продовжують тримати лідерство серед найпопулярніших туристичних місць України. Понад 43 % сплаченого у І півріччі 2025 року туристичного збору надійшло до місцевих бюджетів цих регіонів.
До бюджету столиці було перераховано 34,8 млн грн.
Львівщина отримала 26,6 млн грн.
Загалом у І півріччі 2025 року було сплачено 142,6 млн грн туристичного збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року це більше на 33,2 %, або на 35,5 млн гривень. У І півріччі 2024 року надходження туристичного збору склали 107,1 млн гривень.
Серед лідерів також:
Івано-Франківська – 22,1 млн грн,
Закарпатська області – 11,8 млн гривень.
Нагадаємо, що туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском податковим агентам перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання.
У свою чергу податкові агенти, а це – суб’єкти господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі): готелях, хостелах, будинках відпочинку тощо, – перераховують його до місцевого бюджету.
Перелік податкових агентів, які справляють туристичний збір, розміщується на сайтах місцевих рад.
Ставку збору встановлюють місцеві ради самостійно за кожну добу проживання:
- до 0,5 % мінімальної зарплати – для громадян України;
- до 5 % – для іноземців.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Нормами п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами), визначено можливість застосування розміру єдиного внеску 8,41 відс. виключно у разі надання роботодавцю працівником одного з вичерпного переліку документів, які підтверджують статус особи з інвалідністю.
Водночас зауважуємо, що надання такого документа є правом, а не обов’язком працівника, у зв’язку з чим роботодавець не уповноважений вимагати від працівника надання таких документів, а отже, і застосовувати розмір єдиного внеску 8,41 відс. у разі ненадання працівником таких документів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Ведення товарного обліку є невід’ємною складовою бухгалтерського обліку, що ведуть юридичні особи, та обліку доходів та витрат, який ведуть фізичні особи – підприємці.
Своєю чергою, зазначені види обліку входять в комплекс обов’язків суб’єктів господарювання (далі – СГ) щодо повноти нарахування податків і зборів, а ведення обліку витрат як законна підстава для зменшення об’єкта оподаткування здійснюється лише на підставі документів, що визначені в законодавстві.
Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено в законодавстві.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому п.п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі – Закон № 996) первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
У частині другій ст. 9 Закону № 996 визначено, які обов’язкові реквізити повинні мати первинні документи.
Первинні документи – це, наприклад, інвойси, контракти, платіжні доручення чи банківські виписки. Товарно-транспортна накладна (далі – ТТН) може підтверджувати факт транспортування, але не саму покупку чи її вартість, а також витрати на придбання.
Крім того, згідно зі ст. 43 Митного кодексу України, походження товару підтверджується сертифікатом про походження товару, виданим уповноваженим органом країни-експортера, або іншими документами, визначеними міжнародними угодами. ТТН не включені до переліку документів, що підтверджують походження товару.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 1 п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).
Відповідно до п. 14 прим. 7 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова № 18) банк, крім підстав, передбачених в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженій постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (зі змінами), має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, на підставі одного з таких пакетів документів / документів (оригіналів або їх копій), що підтверджують:
1) пропуск до 01 грудня 2023 року через митний кордон України гуманітарної допомоги в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (зі змінами), якими можуть бути декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, або витяг з автоматизованої системи митного оформлення, або інші видані митними органами документи, що підтверджують ввезення гуманітарної допомоги на територію України. Також мають бути надані документи (оригінали або їх копії), що підтверджують передавання / одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачу(ем). Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, є дата пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги;
2) отримання до 01 грудня 2023 року ввезеної гуманітарної допомоги правоохоронними органами, Міністерством оборони України, військовими частинами Збройних Сил України, іншими військовими формуваннями та суб’єктами, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також установами або організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в п.п. 2 п. 147 Постанови № 18, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги;
3) починаючи з 01 грудня 2023 року пропуск гуманітарної допомоги через митний кордон України в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 року № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» (зі змінами), яким може бути декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою. Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, є дата митного оформлення товарів, що визнаються гуманітарною допомогою.
Банк має право прийняти рішення про необхідність подання резидентами додаткових документів, пов’язаних зі здійсненням імпорту продукції, що ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.
Разом з цим, відповідно до п. 14 прим. 6 Постанови № 18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту / імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Вимоги абзацу першого п. 14 прим. 6 Постанови № 18 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:
1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);
2) з оплати перестрахових премій (перестрахових платежів, перестрахових внесків) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в п.п. 16 – 19 прим.1 п. 14 Постанови № 18.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 розд. І Інструкції № 7 валюта платежу – будь-яка валюта, в якій згідно з умовами договору здійснюється оплата товару.
При цьому згідно з п. 17 розд. IV Інструкції № 7, банк з метою здійснення валютного нагляду за повнотою розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів використовує передбачені в договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу, якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни.
Норма, зазначена в абзаці першому п. 17 розд. IV Інструкції № 7, не застосовується, якщо в банку є підстави вважати, що операція з експорту, імпорту товарів може бути пов’язана з уникненням та / або невиконанням вимог, передбачених законодавством України, та призводить / може призвести до неотримання/недоотримання грошових коштів / товару резидентом.
Якщо в договорі немає умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, та / або у випадках, визначених в абзаці другому п. 17 розд. IV Інструкції № 7, банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків використовує офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений НБУ на дату платежу.
Водночас, для надання конкретної відповіді з порушеного питання пропонуємо звертатись до НБУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар