Блог

Федоренко

Фізична особа – засновник фермерського господарства надає власну земельну ділянку для ведення фермерського господарства: хто с

01.09.2025 11:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Підставою для нарахування земельного податку є:
- дані державного земельного кадастру;
- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
- дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників акцизного податку!

01.09.2025 11:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, які здійснюють операції з пальним, що форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 (зі змінами).
У разі повірки рівнеміра розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, в якій заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та Таблиця 4 «Інформація щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування резервуарів, витратомірів та рівнемірів».
Для надання інформації щодо проведення повірки рівнеміра без проведення будь-яких дій щодо резервуара розпорядником акцизного складу у графах 08.2-08.4, 08.7 Таблиці 1 коригуючої Довідки 1 зазначається інформація щодо уніфікованого номера, типу (назви), серійного (ідентифікаційного) номера, ємності (куб.м.) резервуара, на який встановлено рівнемір, що пройшов повірку. При цьому графи 08.5-08.6 Таблиці 1 коригуючої Довідки 1 не заповнюються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Щодо нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОПу, який перебуває на військовій службі

01.09.2025 11:14

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацами першим і другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що самозайняті особи, зокрема, ФОПи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
На підставі відомостей з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування, зокрема, авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту, зокрема, суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац дванадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, враховуючи положення п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які діють з 05.07.2025, контролюючий орган на підставі отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру призовників скасовує нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОП, яку мобілізовано або яка уклала контракт на весь період їхньої військової служби з місяця, в якому отримає такі відомості.
У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Такій особі авансові внески з єдиного податку скасуються на весь період її служби з місяця отримання заяви контролюючим органом.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

01.09.2025 11:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.
Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Декларацію та зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля промисловості, частка якої здаєт

01.09.2025 11:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.
Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його власності та належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.
Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Зміна місцезнаходження (податкової адреси) і перехід платника на обслуговування до іншого контролюючого органу: хто проводить д

01.09.2025 11:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальну (планову або позапланову) перевірку платника податків проводить територіальний орган ДПС за основним місцем обліку такого платника податків на дату організації проведення перевірки.
Водночас, якщо територіальним органом ДПС за попереднім місцем обліку платнику податків вжито заходи щодо проведення документальної перевірки платника податків (направлено/вручено наказ на проведення перевірки, здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків), такий орган забезпечує завершення процедури адміністрування в частині закінчення цієї документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З якої дати та за який звітний період контролюючий орган має право надіслати запит про подання документації з трансфертного ціно

01.09.2025 11:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи включаються до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, власні кошти внесені на розрахунк

01.09.2025 11:10

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Згідно з п. 1 Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі – Інструкція № 162), визначено порядок відкриття та закриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними.
Пунктом 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. (п. 24 розд. І Інструкції № 162).
Згідно з п. 27 розд. І Інструкції № 162 надавач платіжних послуг під час відкриття рахунку фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, або фізичній особі, яка має статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримує відомості про взяття цієї особи на облік у контролюючому органі з даних про взяття на облік платників податків, що оприлюднені на вебпорталі Державної податкової служби України.
Отже, у разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Типовій формі.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платникам ПДВ щодо порядку заповнення додатка 1 до ПН у разі часткової поставки товарів/послуг, що не містять відокремленої варт

01.09.2025 11:09

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товару / послуги не містить відокремленої вартості, перелік (опис (номенклатура)) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях.
Тобто, додаток 1 до податкової накладної заповнюється у разі здійснення часткової поставки товарів / послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості (наприклад, часткова поставка окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, поставка частини меблевого гарнітура, на який установлено єдину ціну тощо) та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.
Наприклад: у додатку 1 до податкової накладної у разі поставки платником податку окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, в графі 2 – записуються найменування окремих вузлів складного обладнання, що поставлені, в графі 3.1 – код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, в графі 3.2.1 – проставляється позначка «Х» для товарів, ввезених на митну територію України, в графі 9 – одиниця виміру шт., в графі 10 – кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11 – 12 – відображаються аналогічні дані щодо не відвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточній поставці частин цього обладнання графи 11 – 12 не заповнюються.
При цьому в графах 4 – 8 зазначаються дані щодо повної поставки обладнання.
При отриманні попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях.
Наприклад: у випадку отримання передоплати за вказане обладнання платником податку заповнюється податкова накладна, у графі 6 якої зазначається кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.
У разі коли після отримання попередньої оплати за товари / послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання таких товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюється виходячи з переліку (номенклатури) частково поставлених товарів / послуг.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Лівобережний Центр обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області змінює адресу

01.09.2025 11:08

З 01 вересня 2025 року надання адміністративних та інших послуг Лівобережним Центром обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області буде здійснюватись за новою адресою:
49026, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 95 А.
Номер телефону для зв’язку – (056) 3748666.
Одним з пріоритетних напрямків роботи податкової Дніпропетровщини є створення комфортних умов для платників. Тож, нагадуємо, що для отримання послуг кожен може звернутися до будь-якого Центру обслуговування платників, незалежно від місця реєстрації. Діє принцип екстериторіальності.
Також, послуги можна отримати і онлайн – скориставшись Електронним кабінетом. Цей сервіс працює 24/7 та дозволяє без черг і без візитів подавати звітність, отримувати довідки, листуватися з податковою тощо.
Маєте питання – звертайтеся за номерами телефонів «гарячих ліній» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti
Комфорт і доступність – для всіх!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 14584. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 1459 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua