Блог

[email protected]

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

13.06.2025 12:01

Більш ніж 10,3 млрд грн ПДФО надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – травня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 10,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились у порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду на понад 1,5 млрд грн, темп росту – 117,7 відсотків.
Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, така позитивна динаміка надходжень ПДФО – це результат спільної роботи податкової служби з платниками.
«Податкова служба області приділяє особливу увагу питанням легалізації трудових відносин. Адже праця є найважливішою умовою існування суспільства, його розвитку і вдосконалення. Право працювати, нести своїм родинам добробут, отримувати соціальні гарантії має кожен громадянин. При цьому, заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно та в повному обсязі звітує роботодавець, і сумлінна сплата єдиного внеску забезпечує працівника повним соціальним захистом. Дякуємо бізнесу за відповідальне ставлення до оформлення трудових відносин і належне виконання обов’язків податкового агента», – зазаначила Теодозія Чернецька.

Частина чистого прибутку: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 7,8 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – травні поточного року платники Дніпропетровської області сплатили до загального фонду державного бюджету понад 7,8 млн грн частини чистого прибутку.
Інформуємо, що відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім встановлених цим пунктом обмежень) до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.

Сервісне обслуговування платників податків – важливий напрямок діяльності податкової служби Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.06.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
Наразі ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця їх обліку.
Платники мають можливість отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами надається 91 адміністративна послуга, 61 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – травня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 146 507 звернень щодо надання адміністративних та інших послуг, що на 3 185 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 76 167 звернень, або 51,9 відс. від загальної кількості, та на 12 528 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
За п’ять місяців поточного року платниками податків отримано 139 123 адміністративні послуги, що на 3 063 послуги менше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 69 104 адміністративні послуги, або 49,7 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12 681 послугу більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 792 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям. З них – 268 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 459 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.06.2025 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу надано 6 734 адміністративні послуги, з яких 854 адміністративні послуги – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 12 728 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 11 372 громадянина, яким надано 5 880 адміністративних послуг та 12 144 інші послуги.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 9 729 примірників друкованої продукції.

Чи застосовуються норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів у вигляді фрахту?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що особливості оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначені п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 такими доходами є, зокрема, фрахт.
Згідно з абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту на підставі п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ оподатковується за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
При цьому якщо положеннями чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати доходів (у тому числі у вигляді фрахту), передбачено інші ставки оподаткування, то застосовуються норми міжнародних договорів.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

Які показники слід враховувати при обрахунку ГПЗ за звітний податковий період?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (із змінами) у графі 12 «Гарантоване податкове зобов’язання з акцизного податку за звітний період (ГПЗ) (грн)» у рядку «усього» зазначається загальна сума гарантованого податкового зобов’язання з акцизного податку, яка обчислюється, виходячи з обсягу спирту етилового та біоетанолу, який визначається по кожному виду продукції як добуток ставки акцизного податку (графа 11) та обсягу спирту етилового, біоетанолу, обрахованого як обсяг за максимальною продуктивністю обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу (графа 7), з додаванням залишку спирту етилового, біоетанолу на початок звітного періоду (графа 8) та за мінусом обсягу реалізованого у звітному періоді спирту етилового, біоетанолу (графа 9) та залишку спирту етилового, біоетанолу на кінець звітного періоду (графа 10).
Отже, виробники спирту етилового при обрахунку ГПЗ за звітний податковий період враховують максимальну продуктивність обладнання для виробництва спирту етилового та біоетанолу та залишок спирту етилового, біоетанолу на початок звітного періоду за мінусом обсягу реалізованого у звітному періоді спирту етилового, біоетанолу та залишку спирту етилового, біоетанолу на кінець звітного періоду.

За якою формою потрібно подавати заяви для одержання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Форми заяв щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, щодо ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щодо ліцензії на право виробництва пального, щодо ліцензії на право оптової торгівлі пальним, щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, щодо ліцензії на право зберігання пального та порядки їх заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

Фізична особа продає не у повному обсязі інвестиційний актив: визначення витрат на його придбання при розрахунку фінансового результату

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включається інвестиційний прибуток від проведення платником такого податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.
У разі продажу інвестиційного активу не у повному обсязі, витрати на його придбання при розрахунку фінансового результату визначаються пропорційно до частки такого реалізованого активу.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (абзац другий п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення (абзац третій п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань (благодійних внесків), переданих неприбутковим організаціям

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому, п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: майже на 51 відсоток зросли надходження єдиного податку до місцевих бюджетів від сільськогосподарських товаров

12.06.2025 11:55

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло майже 432,0 млн грн єдиного податку. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – травнем 2024 року надходження збільшились на понад 145,7 млн грн, або на 50,9 відсотків.
Керівниця податкової служби регіону акцентувала, що основним джерелом формування доходної частини бюджетів усіх рівнів є пoдaтки. Місцеві бюджети посідають одне з провідних місць в економічній системі кожної держави, вони є важливою ланкою і бюджетної системи України, де зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів.
«Наповнення місцевих бюджетів має важливе значення для розвитку і функціонування громад. При цьому, єдиний податок – це вагомий ресурс наповнення місцевих бюджетів. Дякуємо платникам за роботу та сумлінно сплачені податки!» – підкреслила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 3,3 млрд грн податку на прибуток підприємств

11.06.2025 13:42

Від платників єдиного податку місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 3,2 млрд гривень

10.06.2025 14:49

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – травня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 3 204,5 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження виросли більш ніж на 464,7 млн грн, або на 17,0 відсотків. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Як зазначила керівниця обласної податкової, фінансова стабільність та розвиток громад значною мірою залежать від відповідальності бізнесу, який сумлінно сплачує податки. Ці кошти стають основою для благоустрою громад, модернізації освітньої і медичної сфер в регіоні та інших важливих соціальних проєктів.
«Дякуємо усім платникам, які з розумінням ставляться до сьогоднішніх реалій, своєчасно і в повному обсязі сплачують податки та збори, не допускають заборгованості з податкових платежів, і тим самим суттєво підтримують бюджети громад та економіку нашої країни», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про наслідки порушення неприбутковою організацією вимог (використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на

10.06.2025 13:48

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до положень ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, або встановлення факту використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статей 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Надходження ПДФО до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли на 26 відсотків

09.06.2025 14:25

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Платники Дніпропетровщини у січні – травні 2025 року забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до загального фонду державного бюджету.
Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року сума сплаченого ПДФО збільшилась на понад 952,4 млн грн, або на 26 відсотків. Бюджет отримав понад 4 617,7 млн грн ПДФО.
«Своєчасно сплачені податки – це міцна економіка. Її стабільність забезпечують ті, хто щоденно працює, розвиває свій бізнес, створює нові робочі місця та наповнює коштами бюджети. Завдяки відповідальним платникам податків громади і сьогодні мають змогу функціонувати, підтримувати соціальні ініціативи, забезпечувати життєдіяльність своїх громадян. Щира подяка усім, хто робить свій внесок у підтримку економіки країни!» – зазначила Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Військовий збір: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 3,4 млрд гривень

09.06.2025 09:52

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – травня поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 3,4 млрд грн військового збору. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження зросли на понад 2,5 млрд грн, темп росту – 373,3 відсотки.
«Кожна своєчасно сплачена гривня – це важливий внесок в обороноздатність нашої держави. Крім того, саме податкові платежі дозволяють забезпечувати належні умови для функціонування галузей освіти, медицини, культури та інших. Висловлюємо вдячність платникам за чесно виконані податкові зобов’язання і реальну фінансову підтримку наших захисників та захисниць. Проявляючи свою стійкість і витримку, бізнес Дніпропетровщини продовжує працювати і сумлінно наповнювати бюджети», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що платниками військового збору є фізичні особи:
- резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- резиденти, які володіють та/або користуються (орендують (суборендують), на умовах емфітевзису, постійно користуються) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні;
- податкові агенти;
- ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
- платники єдиного податку третьої групи (ФОПи і юридичні особи) (крім е-резидентів).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про застосування РРО/ПРРО під час реалізації товарів (надання послуг) за допомогою мережі Інтернет

06.06.2025 16:10

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, за яких умов суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО та надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.
Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/програмних РРО (ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності.
Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО/ПРРО, КОРО або РК з врахуванням спеціальних норм Закону № 265.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350).
Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675) встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Разом з тим, продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).
Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.
Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 29.07.2022 № 164 (зі змінами) (далі – Положення № 164), встановлює вимоги НБУ до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.
З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).
Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (пункт 156 розділу VIII Положення № 164).
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Водночас, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.
Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).
Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.
При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дніпропетровщина: з роздрібної торгівлі алкогольними напоями платники акцизного податку сплатили до місцевих бюджетів понад 238,

06.06.2025 15:15

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом п’яти місяців 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями отримали від бізнесу понад 238,3 млн грн акцизного податку. У порівнянні з січнем – травнем 2024 року сума надходжень збільшилась на понад 22,0 млн грн, темп росту складає 110,2 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової служби регіону звернула увагу, що посилення контролю за ринком підакцизних товарів та системна боротьба з контрафактним алкоголем у роздрібній мережі дають позитивний результат. Заходи, які проводяться податковою службою, сприяють збільшенню бюджетних надходжень з акцизного податку.
«Дякуємо бізнесу за громадянську відповідальність щодо сплати податків. Сумлінна сплата, зокрема акцизного податку, сприяє детінізації ринка алкогольних виробів. І це важливо не тільки для наповнення бюджетів. Адже виробництво та торгівля контрафактом є прямою небезпекою для здоров’я наших громадян», – акцентувала Теодозія Чернецька.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Більше ніж 7,7 млрд грн ПДВ отримав загальний фонд держбюджету від бізнесу Дніпропетровщини з початку року

06.06.2025 14:09

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – травня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,7 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження ПДВ зросли на понад 1,5 млрд грн, або на 24,4 відсотки.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за продуктивну роботу і відповідальне ставлення до сплати податків та зауважила, що сьогодні чіткий механізм комплаєнсу від реєстрації бізнесу до системи відслідковування ризиків та кінцевого результату – сплати коштів до бюджетів спрямований на створення сприятливого податкового клімату для розвитку підприємництва і партнерства між податківцями та платниками податків.
«Податкова служба активно працює у напрямі конструктивної взаємодії з платниками, акцентуючи увагу на удосконаленні податкової сфери, створенні рівних умов для діяльності всіх підприємців та захисту прав як держави, так і платників податків. І позитивна динаміка надходжень – це реакція суб’єктів господарювання на створення прозорих, чесних та конкурентних умов ведення бізнесу», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що звернувшись до консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66 та (066) 982 19 13, представники бізнесу мають можливість отримати від податківців фахові консультації та вирішити проблемні питання, пов’язані зі сплатою ПДВ.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 717. Попередня cторінка | Сторінка 4 з 72 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua