Блог

[email protected]

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

22.12.2022 14:22

Понад 4,4 млрд грн плати за землю – внесок юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – листопаді 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 4,4 млрд грн плати за землю. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб у порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 569 млн гривень.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу платників, що юридична особа – платник єдиного податку третьої групи – власник земельних ділянок (землекористувач на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах.
При цьому, тимчасово на період 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами (далі – Порядок) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим п. 6 Порядку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4 до Порядку).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4 до Порядку).
Виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку)
Платник ПДВ отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через Електронний кабінет (п. 8 Порядку).
Платник ПДВ отримує розраховані показники позитивної податкової історії через Електронний кабінет (п. 9 Порядку).

Новації для платників податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 13.09.2022 № 274 затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Зміни).
Зміни внесено з метою приведення форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств до положень Податкового кодексу України стосовно оподаткування резидентів Дія Сіті – платників податку, що сплачують податок на прибуток підприємств на особливих умовах.
Формати оновленої декларації з податку на прибуток підприємств розміщено на вебпорталі ДПС України в Реєстрі електронних форм податкових документів, який розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm

Звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що нормами п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії.
Так, відповідно до п.п. 39 прим.2.4.1 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
- контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або
- частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відсотків загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:
- фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
- має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Для цілей ст. 39 прим.2 ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.
Відповідно до п.п. 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39-2.4.1 пункту 39-2.4 цієї статті, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
- загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду (п.п.39 прим. 2.4.2.1 п.п. 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ);
- контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (п.п. 39 прим. 2.4.2.2 п.п. 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ).
Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії.
У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;
- контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (п.п. 39 прим.2.4.2.3 п.п. 39 прим. 2. 4.2.3 .п. 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ).
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.3.2 ПКУ (п.п. 39 прим.2.4.3 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ).
Контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень підпункту 39 прим.2.4.1 або 39 прим.2.4.2 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 39прим.2.4.4 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 ПКУ).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені пільги щодо сплати земельного податку (податок) для фізичних осіб.
Так, від сплати податку звільняються:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена у п 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Спрощена податкова декларація податку на додану вартість підлягає виключно камеральній спеціальній перевірці

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що згідно з п. 208 прим.1.11 ст. 208 прим.1 Податкового кодексу України Спрощена податкова декларація податку на додану вартість підлягає виключно камеральній спеціальній перевірці.
Камеральною спеціальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у спрощеній податковій декларації, поданій особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1ПКУ, а також отриманої відповідно до цього пункту інформації.
Термін проведення камеральної спеціальної перевірки не може перевищувати 90 календарних днів, наступних за днем подання спрощеної податкової декларації.
За результатами камеральної спеціальної перевірки, у разі встановлення порушень, складається виключно податкове повідомлення, що містить детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а також обставини вчиненого правопорушення, встановлені під час камеральної спеціальної перевірки, та граничні строки сплати грошового зобов’язання.
При проведенні камеральної спеціальної перевірки спрощеної податкової декларації, поданої особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за рішенням керівника може витребувати в особи-нерезидента узагальнену інформацію про постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, про вартість поставлених послуг та терміни їх оплати.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може надсилати особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку, запити на отримання узагальненої інформації (далі - електронний запит) в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом при реєстрації як платника податку.
В електронному запиті зазначаються:
- перелік інформації, що запитується;
- перелік документів, що пропонується надати;
- строк та спосіб надання такої інформації;
- наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на отриманий запит.
Відповідь на електронний запит надається особою-нерезидентом протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги.
Форма електронного запиту, визначеного цим пунктом, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 208прим.1.12 ст. 208 прим.1 ПКУ визначено, що норми ст. 208 прим.1 ПКУ є спеціальними щодо інших норм ПКУ в частині визначення правил оподаткування особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ.
Норми ПКУ в частині реєстрації як платника ПДВ, анулювання реєстрації як платника податку та перевірок осіб-нерезидентів, визначених п.п. «д» п.п.14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, застосовуються в обсязі, визначеному ст. 208 прим.1 ПКУ.
Облік особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до пункту 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1, а також контроль за своєчасністю і повнотою нарахування та сплати податку такою особою-нерезидентом – платником податку здійснюються контролюючим органом. (п. 208 прим.1.13 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

До уваги платників, які обирають четверту групу сплати єдиного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що до четвертої групи платників єдиного податку – сільськогосподарських товаровиробників відносяться:
а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;
б) фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:
- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж (крім здійснення діяльності, яка згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);
- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
- не використовують працю найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;
- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше20 гектарівсукупно.
Норми передбачені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України.

Інформація для платників єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) Головне інформує, що відповідно до Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлені фіксовані мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум, за якими розраховуються ставки єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Так, протягом 2023 року мінімальна заробітна плата становитиме 6 700 гривень, а прожитковий мінімум – 2 684 гривні.
Єдиний внесок:
- мінімальна сума єдиного внеску – 1 474 гривні на місяць;
- максимальна сума єдиного внеску – 22 110 гривень на місяць.
При цьому, єдиний внесок ФОП за себе зобов’язаний сплачувати не менше ніж 4 422 грн за кожен квартал 2023 року, що складає 22 % від чинної мінімальної заробітної плати щомісяця.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

21.12.2022 11:35

Щодо спеціальних правил та спрощень для платників, які зареєстровані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Урядом прийнято рішення щодо формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, яке дозволяє повноцінно реалізувати право платників податків підтвердити неможливість вивезення первинних документів та/або їх втрату відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою, встановленою цією постановою, за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Зазначений перелік оновлюватиметься Мінреінтеграції не рідше ніж двічі на місяць та міститиме інформацію про дату початку та дату завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Враховуючи зазначене, починаючи з 25 грудня 2022 року у платників податків з’явиться можливість скористатися спеціальними правилами для підтвердження неможливості вивезення платниками податків первинних документів у зв'язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та/або їх втрату, оскільки, втрата документів, що не пов'язана із зазначеними підставами, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
З метою зменшення податкового навантаження на платників податків, які опинилися у скрутному становищі у зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, внесено зміни до Податкового кодексу України, якими для платників податків, які зареєстровані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, діють спеціальні правила та спрощення.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/641006.html

Понад 24,5 млрд грн єдиного внеску спрямовано з початку року
роботодавцями Дніпропетровщини до державних цільових фондів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб відзвітувала, що протягом січня – листопада 2022 року до державних цільових фондів від платників Дніпропетровської області надійшло понад 24,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
У порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження по Дніпропетровській області збільшились на 6,5 млрд грн, або на 36,2 відсотки.
Також, керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу на те, що Державна податкова служба України у встановленому порядку передає інформацію до Пенсійного фонду України та через Пенсійний фонд України до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування наступну інформацію:
- дані про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням органу доходів і зборів, в якому взято на облік платника, та відомості про клас професійного ризику виробництва;
- відомості зі звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та по укладених договорах про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- дані про узгодження результатів перевірок в частині достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню;
- відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на рахунки Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- інші відомості, в тому числі дані у розрізі страхувальників щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду України функцій, передбачених Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Дякуємо платникам за своєчасну сплату податків і зборів!

Юридичні особи направили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 562 млн грн податку на нерухомість

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 562 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 78,4 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
При цьому, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

Які доходи є пасивними?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді:
- процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);
- процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
- плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
- доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
- доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
- відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
- доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;
- інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов’язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;
- роялті;
- дивідендів;
- страхових виплат і відшкодувань.
Норми встановлені п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що місцем постачання зазначених у п. 186.3. ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем;
г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому пункті;
ж) надання транспортно-експедиторських послуг;
з) надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, ур агентської матеріалів та комп’ютерної графіки.
Норми визначені п. 186.3 ст. 186 ПКУ.

Платникам ПДВ про визначення першого постачання житла, житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено звільнення від оподаткування ПДВ постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, крім першого постачання таких об’єктів.
При цьому, у п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлової нерухомості) означає:
а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлової нерухомості) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлової нерухомості) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
У п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ перше постачання неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об’єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва/девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об’єкт.
Норми п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об’єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (об’єкт житлової нерухомості).
Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП, особи – «незалежники», та члени фермерського господарства у період воєнного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Водночас, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Крім того, Законом України 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», який набрав чинності 19.11.2022, внесені зміни до п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, абзацом першим якого встановлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.
Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення (абзац другий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації) (абзац третій п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи (абзац четвертий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
За осіб, визначених абзацом першим п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Нагадування платникам ПДВ про порядок оподаткування
туроператорської та турагентської діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що ст. 207 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлюються особливості оподаткування ПДВ туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом відповідно до законодавства. Туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга.
Базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.2 ст. 207 ПКУ).
Базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.3 ст. 207 ПКУ).
Базою оподаткування ПДВ туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг (п. 207.4 ст. 207 ПКУ).
Згідно з п. 207.5 ст. 207 ПКУ базою оподаткування ПДВ для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).
Нормами п. 207.6 ст. 207 ПКУ визначено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.
Суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту в порядку, визначеному ПКУ.
Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
Ставка ПДВ, визначена у п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, застосовується до бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2 – 207.5 ст. 207 ПКУ (п. 207.7 ст. 207 ПКУ).

До уваги платників екоподатку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо:
- платник екологічного податку (екоподатку) має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з КАТОТТГ – кодом адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, різні), то такий платник екоподатку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);
- платник екоподатку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з КАТОТТГ один і той самий), то такий платник екоподатку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);
- платник екоподатку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з КАТОТТГ), за місцем перебування платника екоподатку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ)
Контроль за тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та органом державної санітарно-епідеміологічної служби (п. 250.11 ст. 250 ПКУ).
Відповідно до п. 250.12 ст. 250 ПКУ контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.
Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів.

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий облік витрат і доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Нормами п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.
Згідно з п. 252.3 ст. 252 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 ПКУ);
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл (п.п. 252.3.2 п. 252.3 ст. 252 ПКУ);
- обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів (п.п. 252.3.3 п. 252.3 ст. 252 ПКУ).

Сплата рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України починається з дати видачі ліцензії

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Норми встановлені п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України.

Ведення обліку платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2 та 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

20.12.2022 15:22

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини привітала дітей з Днем Святого Миколая

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У нашій країні є чудова традиція 19 грудня відзначати День Святого Миколая, який творить добро і роздає подарунки дітям. Це свято милосердя, тепла, радості та любові, яке відзначається, коли у повітрі вже літає дух новорічних свят. Дорослі поспішають закінчити всі цьогорічні справи, а малеча чекає на дива.
Напередодні свята за ініціативою очільниці податкової служби регіону Твердохлєб Марини у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено дитячий конкурс-інтерв’ю «Дитяча розповідь: Святий Миколаю, хто ти?».
Днями, 19.12.2022, у ГУ ДПС відбулось нагородження учасників конкурсу, який проводився серед дітей працівників податкової служби Дніпропетровщини. У казковий день і підсумки конкурсу чарівні, тому переможцями стали всі учасники. А ще більш піднесеного настрою юним талантам додали смаколики.
«Любі наші діточки – маленькі зірочки екрану, дякую Вам! Ви, як завжди, неперевершені та винахідливі, талановиті і цікаві. У цей святковий день бажаю скорішого миру. Ми так хочемо бачити ваші щасливі оченята та сонячні посмішки. Усім Вам здоров’я та радості, добра і тепла, успіхів та здійснення мрій. Із зимовими казковими святами!» – привітала хлопчиків та дівчаток Твердохлєб Марина.
Створення гарного настрою для наших дітлахів, особливо під час воєнного стану в країні, має вкрай важливе значення. З якими б складними обставинами не стикалися дорослі, захист безтурботного дитинства малечі – це головний обов’язок батьків та держави. Усмішки наших дітей дають стимул рухатися далі.
Відеоматеріал знаходиться за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9138.html

Самостійне коригування ціни контрольованої операції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що нормами п.п. 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України визначено: у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету:
- розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:
- максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності); та/або
- мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).
Згідно з п.п. 39.5.4.2 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.
Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ.
Платник податку не має права проводити самостійне коригування ціни контрольованих операцій та/або сум податкових зобов’язань під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» таких контрольованих операцій (п.п. 39.5.4.3 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).
Платники податку на прибуток, які в звітному періоді здійснювали контрольовані операції, для проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань, складають та подають Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
У цьому додатку здійснюється розрахунок різниць, які відображаються у рядках 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ додатка РІ для коригування фінансового результату до оподаткування.
Звертаємо увагу, що з 01.01.2021 року відповідно до п.п.14.1.49. п.14.1 ст.14 ПКУ дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
Відповідно до п.п.141.4.2. п.141.4 ст.141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п 141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому шостому п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Акцизний податок: за ввезені товари платники Дніпропетровщини до держбюджету спрямували понад 78 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до держбюджету направлено понад 78 млн грн акцизного податку за ввезені товари.
За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 45,6 млн грн, або майже на 141 відсоток.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових обов’язків.
Марина Твердохлєб нагадала, що за листопад 2022 року платника акцизного податку сплачують податкові зобов’язання не пізніше 30.12.2022.

Про подання фінансової звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України «Про управління об’єктами державної власності», подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Норми передбачені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Анулювання реєстрації платника ПДВ: що з залишком коштів на рахунку у СЕА ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що реєстрація платника ПДВ дії до анулювання реєстрації такого платника.
Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
Норми визначені п. 200 прим.1.8 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

За якими ставками оподатковуються операції, що здійснюються платниками ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України визначні розміри ставок ПДВ
Так, ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з:
- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для }
- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
- постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;
- постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;
- постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);
- реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;
г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

Щодо обліку платників ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що у разі зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника ПДВ.
Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.
Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.
Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.15 ст. 183 ПКУ.

Звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 142.4 ст. 142 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств (податок) прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.
У разі якщо контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову у застосуванні передбаченого цим пунктом звільнення, така заява вважається прийнятою. Заява подається платником податку у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ. Повідомлення про відмову у наданні звільнення від оподаткування надається контролюючим органом у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.
Застосування визначених п. 142.4 ст. 142 ПКУ правил оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:
- здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку. Для підтвердження статусу учасника індустріального парку використовуються дані з Реєстру індустріальних парків;
- не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.
Не мають права застосовувати визначені п. 142.4 ст. 142 ПКУ правила оподаткування учасники індустріального парку – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:
1) прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;
2) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
3) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку на прибуток, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – учасника індустріального парку) спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України. Платник податку у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік зазначає інформацію про використання чи невикористання суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.
У разі невикористання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку втрачає право на застосування визначених п. 142.4 ст. 142 ПКУ правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані зазначені кошти. При цьому за всі інші попередні податкові (звітні) періоди застосування звільнення від оподаткування, за які платник податку не використав вивільнені від оподаткування кошти у встановлений строк і до втрати такого права, платник податку зобов’язаний подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ.
У разі дострокового припинення з ініціативи платника податку застосування визначених цим пунктом правил оподаткування такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому він припинив застосовувати зазначені правила оподаткування, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо створення і функціонування індустріальних парків на території України, здійснюють автоматичний обмін інформацією, що міститься (має міститися) в Реєстрі індустріальних парків, у тому числі щодо переліку учасників індустріальних парків, в обсязі та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику.
Для платників, визначених цим пунктом, податковими (звітними) періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені цим пунктом, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.
У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування. Такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо платник податку - учасник індустріального парку здійснює в рамках господарської діяльності, передбаченої абзацом першим п. 142.4 ст. 142 ПКУ, контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:
- перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);
- перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки.
Якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 прим.2 ПКУ.
Об’єкти оподаткування, визначені абзацами шістнадцятим-дев’ятнадцятим п. 142.4 ст. 142 ПКУ, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

19.12.2022 15:19

Активи щодо яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Згідно з п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:
1) активи (крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (тобто, станом на 31 серпня 2022 року). У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України (далі – НБУ)/облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ на дату подання декларантом Декларації;
2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;
3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду Декларування.
Щодо активів фізичної особи, визначених п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Розрахунок бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Щодо поняття тип ПРРО «Пересувний» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), але може використовуватися на всій території України.

Актуальні питання оподаткування під час засідання «круглого столу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відбулося засідання «круглого столу» за участі начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян та платників податків.
У ході заходу розглянуті зміни щодо процедур податкового контролю з урахуванням норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Податківець звернула увагу присутніх, що Державною податковою службою України запроваджено Комунікаційну податкову платформу, яка покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.
Так, на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected]» на яку платники податків можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою .
Крім того, Олена Шиян зупинилась на актуальних питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО з врахуванням змін, які набули чинності з 01 січня 2022 року.
Далі присутнім нагадали, що триває кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування та добігає кінця кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році.
Наприкінці зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати та правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.

Питання одноразового (спеціального) добровільного декларування під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання одноразового (спеціального) добровільного декларування».
Під час заходу платники отримали відповіді на питання щодо визначення бази для нарахування збору, порядку обчислення та його сплати.

Про актуальне під час зустрічі з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Відбулася зустріч начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян з платниками податків.
У ході заходу розглянуті зміни для ФОПів – спрощенців запроваджені нормами Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Присутнім повідомили, що Державною податковою службою України задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю запроваджено Комунікаційну податкову платформу.
Так, на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.
Окремо податківець зупинилась на змінах у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО з 1січня поточного року.
Також, акцентувала увагу платників податків, що продовжено до 01 березня 2023 року термін проведення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування та наголосила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Крім того, окреслила категорію платників податків у яких виникає право на податкову знижку під час кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році.
Наприкінці зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.

Про оподаткування під час семінару для платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь начальник Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Шиян.
У ході семінару розглянуто зміни, що стосуються процедури стягнення податкового боргу з урахуванням норм визначених Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Крім того, присутнім нагадали, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.
Так, на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями.
Також Олена Шиян зупинилася на категорії фізичних осіб – підприємців у яких з 1 січня 2022 року виникає обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або програмних РРО.
Далі, податківець звернула увагу присутніх, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та нагадала платникам про право на податкову знижку, яким можна скористатись під час кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році, яка стартувала 1 січня 2022 року та закінчується 31 грудня 2022 року (включно).
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».
Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань новацій законодавства.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

19.12.2022 14:34

Понад 4,7 млрд грн плати за землю отримали з початку поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом одинадцяти місяців 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 4,7 млрд грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 492 млн гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Очільниця податкової служби області акцентувала увагу на тому, що бізнес на Дніпропетровщині працює і сумлінно наповнює місцеві бюджети, тим самим фінансово підтримує громади.
Марина Твердохлєб подякувала всім за своєчасну сплату податків і зборів та нагадала, що суб’єкт господарювання (орендар) сплачує орендну плату за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.

До держбюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 352 млн екоподатку за викиди двоокису вуглецю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Протягом січня – листопада 2022 року до державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 352 млн грн екологічного податку (далі – екоподаток) за викиди двоокису вуглецю. Надходження виросли у порівнянні з січнем – листопадом 2021 року на понад 150,5 млн грн, або на 74,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що платниками екоподатку, які здійснюють викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю, до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення протягом граничного терміну подання податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) за І квартал звітного року подаються заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю або про звітний період, у якому планується виникнення об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів (сумарного за всіма стаціонарними джерелами) (далі – Заяви). Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання декларації за І квартал звітного року.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу платників податку на прибуток, що ДПС України листом від 13.12.2022 № 16349/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 16349) з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю цього податку повідомила таке.
18 листопада 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 № 274 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.11.2022 за № 1358/38694 (далі – Наказ № 274), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, пов’язані з оподаткуванням податком на прибуток підприємств операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах.
Наказ № 274 виданий з метою реалізації положень Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946), який набрав чинності 01 січня 2022 року.
Законом № 1946 внесені зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» і підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачається запровадження заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть вимогам, передбаченим Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), та включених до реєстру Дія Сіті.
Відповідно до підпункту 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.91 статті 141 Кодексу.
Пунктом 135.2 статті 135 Кодексу визначено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та підпунктом 141.91.3 пункту 141.91 статті 141 Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається з огляду на вартість операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначений як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті 136 Кодексу).
Згідно з пунктом 136.8 статті 136 Кодексу під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 (крім підпунктів 141.91.3 і 141.91.4) статті 141 Кодексу.
Положеннями підпункту 141.91.3 пункту 141.91 статті 141 Кодексу встановлено порядок визначення бази оподаткування під час здійснення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», та особливості визначення бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 141.91.4 пункту 141.91 статті 141 Кодексу, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 Кодексу.
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлені пунктом 137.10 статті 137 Кодексу.
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.91 статті 141 Кодексу, та не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 статті 141 Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 статті 141 Кодексу.
Слід звернути увагу, що підпунктом 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 Кодексу визначено базовий податковий (звітний) період для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті, який дорівнює календарному року, а також передбачено визначення початку першого податкового (звітного) періоду для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.
Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
З метою приведення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Кодексу Декларацію доповнено:
у рядку 10 «Особливі відмітки» позицією, яка заповнюється резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах;
показники Декларації рядком 06.3 ДІЯ, в якому зазначається податок на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах;
показники рядка 17 Декларації, в якому враховується податок на прибуток за звітний (податковий) період, рядком 06.3 ДІЯ;
таблицю «Наявність додатків13» позицією «ДІЯ»;
новим додатком ДІЯ, який передбачає розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.
Крім того, Наказом № 274 приведено у відповідність до підпункту 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу додаток РІ до Декларації, який доповнено рядком 3.1.15 щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, у розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період.
Щодо переходу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, то зазначаємо таке.
Відповідно до пункту 141.10 статті 141 Кодексу для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядок подання та розгляду такої заяви затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Положеннями підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 Кодексу передбачено, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до підпункту 141.10.1 пункту 141.10 статті 141 Кодексу, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах із першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Розглянемо подання платниками податку на прибуток підприємств, якими подана заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, Декларації на таких прикладах.
Приклад 1. Платник податку на прибуток підприємств, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, при переході на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з четвертого кварталу звітного року повинен подати:
Декларацію за період перебування на загальній системі оподаткування за відповідні звітні (податкові) періоди (квартал, півріччя, три квартали) із показниками діяльності, обрахованими за період із першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду;
Декларацію за податковий (звітний) рік, в якій відобразити результат діяльності при перебуванні на загальній системі оподаткування за період – три квартали та здійснити в цій же Декларації обрахування податку, що підлягає сплаті за рік, як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (щодо операцій, які були здійснені за четвертий квартал звітного (податкового) року).
Приклад 2. Платник податку на прибуток підприємств, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, при переході на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з четвертого кварталу звітного (податкового) року повинен подати Декларацію за підсумками звітного (податкового) року, в якій показники обраховуються як за період перебування на загальній системі оподаткування (з першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду – три квартали), так і за період перебування на особливих умовах оподаткування як резидента Дія Сіті (щодо операцій, проведених у четвертому кварталі звітного (податкового) року).
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи особливий порядок визначення бази та об’єктів оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, передбачений положеннями Кодексу, таким платникам податку необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – 2022 рік із граничним строком подання 01 березня 2023 року.
Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання в роботі.
Лист ДПС № 16349 розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77840.html

Визначення бази оподаткування по податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Норми встановлені п. 135.2 ст. 135 ПКУ.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Розрахунок податкової знижки у зменшення доходу платника ПДФО у вигляді дивідендів за витратами, понесеними на придбання акцій, емітентом яких є юрособа - резидент Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що п.п.166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу (далі – ПКУ) встановлено: платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.
Право платника податку на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:
- визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;
- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;
- визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;
- визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Особливості порядку укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що п. 3 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953) із змінами визначені особливості порядку укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Так,
1) особи, визначені частиною 1 статті 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), подають до податкових органів за місцем проживання:
- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- копію трудової книжки (за наявності);
- виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
- копію документа, що посвідчує особу.1 першої статті 10 Закону № 2464, надають також до податкового органу документ, що підтверджує їх членство в особистому селянському господарстві;
2) податковий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) в випадках, передбачених частиною 7 статті 10 Закону № 2464;
3) з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей податковими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 4 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
4) за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і у разі отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), після перевірки викладених у заяві відомостей податковими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Контрольовані операції: метод порівняльної неконтрольованої ціни

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.
Для цілей до п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов’язаними особами, та/або з котирувальними цінами.
У разі використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.
Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному вебпорталі до початку звітного року.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може визначати відповідно до вимог та методів, передбачених ст. 39 ПКУ, окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». Такі порядки та зміни до них повинні бути затверджені до 1 липня поточного року та набирають чинності не раніше ніж з 1 січня року, наступного за роком їх затвердження. У разі затвердження таких порядків, встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій з сировинними товарами здійснюється платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог відповідного порядку.
Нормами п.п. 39.3.3.5 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ встановлено, що платник податків, що здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про укладення відповідного договору (контракту) за формою та в порядку, передбаченими п.п. 39.3.3.3 п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
Направлення платником такого повідомлення є підтвердженням того, що узгодження суттєвих умов договору (контракту), зокрема характеристик та ціни товарів, обсягу, умов постачання, оплати та відповідальності, здійснювалося сторонами контрольованої операції на момент укладення такої угоди.
Якщо інформація, зазначена у повідомленні, узгоджується із фактичною поведінкою сторін або з іншими фактами контрольованої операції, порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами проводиться на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами контрольованої операції.
Згідно з п.п. 39.3.3.6 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ визначено, якщо платник податку не направить повідомлення відповідно до п.п. 39.3.3.5 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ або
- інформація, зазначена в повідомленні, не відповідає договірним умовам, або
- сторонами операції після направлення повідомлення будуть внесені зміни до умов договору (контракту) щодо характеристик, ціни, загальної вартості, кількості та обсягу товарів, умов постачання та оплати, відповідальності сторін, або
- умови такого договору (контракту) не узгоджуються з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення,
контролюючий орган проводить порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності предмета контрольованої операції або дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортним документом (коносамент або інший документ залежно від транспортного засобу) відповідно до умов та фактичних обставин здійснення такої контрольованої операції.
Підпунктом 39.3.3.7 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ визначено, якщо для порівняння ціни контрольованої операції із сировинними товарами використовувався діапазон котирувальних цін, зазначений у джерелі інформації, мінімальне та максимальне значення такого діапазону відповідає мінімальному та максимальному значенню діапазону цін для цілей п.п. 39.3.2.3 п.п. 39.3.2 п. 39.3 та п.п.39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.
У разі використання декількох діапазонів котирувальних цін проводиться розрахунок діапазону цін згідно з порядком, передбаченим абзацом четвертим п.п. 39.3.2.3 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.
Відповідно до п.п. 39.3.3.8 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ у разі застосування платником податків для встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2 – 39.3.1.5 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, платник податків у документації з трансфертного ціноутворення повинен:
- обґрунтувати неможливість застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни або те, що метод порівняльної неконтрольованої ціни не є найбільш доцільним щодо фактів та обставин здійснення контрольованої операції;
- зазначити інформацію про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання таких товарів від виробника (постачальника) до першої непов’язаної особи або особи - нерезидента, який не відповідає критеріям, визначеним підпунктами «в» - «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Інформація має містити дані про рівень показників рентабельності цих осіб, які є найбільш доцільними, виходячи із фактів та обставин їх діяльності у ланцюгу постачання.
У разі якщо платник податків не надасть такої інформації, контролюючий орган має право самостійно визначити рівень ціни контрольованої операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», за методом порівняльної неконтрольованої ціни з урахуванням вимог п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Для яких платників податку на прибуток підприємств встановлюється річний податковий (звітний) період?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку на прибуток підприємств (далі – податок):
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
ґ) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розділом ІІІ ПКУ.
Норми встановлені п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

Визначення загального оподатковуваного доходу платника ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що загальний оподатковуваний дохід платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПКУ.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 1664 ПКУ).

Забезпечення виконання податкових зобов’язань з ПДФО та зобов’язань з єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з нормами п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО)зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до розділу ІV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника ПДФО;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов'язковим.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;
г) подавати особам, які згідно з ПКУ визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату ПДФО до бюджету, документи на підтвердження права платника ПДФО, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;
ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником ПДФО для отримання дох

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

15.12.2022 11:40

Щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України електрогенераторних установок та інших товарів, що включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Умовні скорочення:
Перелік № 224 – Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита
Постанова № 224 – постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» зі змінами та доповненнями
Постанова № 1260 – постанова Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 № 1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита»
Постанова № 1288 – постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2022 року № 1288 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»
Постанова № 1340 – постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1340 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита»

Питання 1. За яких умов застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ у період з 11 по 16 листопада 2022 року?
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, застосовується у такому порядку:
− з 11.11.2022 по 16.11.2022 (включно) операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, підлягали звільненню від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог, встановлених у відповідній виносці до такого підрозділу та у Примітці 3 до Переліку № 224;
− з 17.11.2022 для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу до операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, включених до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224, окремі умови, встановлені Постановою № 1260, було скасовано.
Крім того, з 02.12.2022 підрозділ "Інше" розділу "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Переліку № 224 Постановою № 1340 доповнено новими товарними позиціями.

Питання 2. Чи залежить застосування податкової пільги від походження товарів, включених Постановами № 1260 та № 1340 до Переліку № 224?
Ні, не залежить. Чи попередньо ввезені на митну територію України товари, включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, чи придбані на ній – їх постачання здійснюється із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Питання 3. Чи застосовується пільга з оподаткування до операцій з постачання товарів, включених Постановою № 1260 до Переліку № 224, якщо такі товари були виготовлені/придбані в Україні або ввезені на митну територію України до 11 листопада 2022 року?
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, що включені до Переліку № 224, у тому числі, Постановами № 1260 та № 1340, застосовується, починаючи з дати, з якої виникли підстави для застосування вказаної пільги, та незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено/придбано на митній території України або ввезено на митну територію України, зокрема, до дати набрання чинності Постановами № 1260 та № 1288, чи після такої дати.

Питання 4. Чи застосовується пільга з оподаткування до операцій з постачання товарів, включених Постановами № 1260 та № 1340 до Переліку № 224, якщо покупцем таких товарів є фізична особа?
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для операцій з постачання на митній території України товарів, що включені до Переліку № 224, в тому числі, Постановами № 1260 та № 1340, застосовується незалежно від того, якій особі (фізичній чи юридичній) здійснюється постачання таких товарів.

Питання 5. Які умови та наслідки застосування режиму звільнення від оподаткування до операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, якщо оплата товару, його ввезення на митну територію України та відвантаження покупцю відбулися в різних податкових періодах?
Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовується до тих операцій з постачання товарів, що включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, дата здійснення яких («перша подія», визначена відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу) припадає на період, в якому існують підстави для застосування такого режиму звільнення від оподаткування ПДВ.
А саме, у випадку, якщо:
повна попередня оплата («перша подія») відбувається до наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то операція з постачання підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. На суму такої повної попередньої оплати на дату отримання коштів постачальник повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ. На дату настання «другої події» (відвантаження товару) податкові наслідки у частині оподаткування ПДВ у платника не виникають;
часткова попередня оплата («перша подія») відбувається до наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то операція з постачання підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. На суму такої часткової попередньої оплати на дату отримання коштів постачальник повинен скласти податкову накладну з нарахуванням ПДВ. У відповідній графі цієї податкової накладної має бути зазначена частина кількості товару, за яку було отримано часткову попередню оплату. Фактичне відвантаження товарів у періоді дії режиму звільнення від оподаткування ПДВ у межах отриманої часткової попередньої оплати ("друга подія") не зумовлює у платника податкових наслідків у частині ПДВ. На дату відвантаження товару понад обсяг отриманої часткової попередньої оплати на неоплачену частину відвантажених товарів складається податкова накладна без нарахування ПДВ;
«перша подія» відбувається в період наявності підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, то за такою операцією ПДВ не нараховується, а вартість таких товарів визначається без ПДВ.

Питання 6. Якщо Покупцем сплачено аванс за товари, включені Постановою № 1260 до Переліку № 224, до 11 листопада, то чи повинен Постачальник зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ, а Покупець – суму податкового кредиту?
Податкові зобов’язання з ПДВ Постачальника
Якщо попередня оплата («перша подія») за товари відбулася до наявності підстав (до внесення відповідних змін до Переліку № 224) для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, то операція Постачальника з постачання таких товарів Покупцю підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
На дату отримання від Покупця попередньої оплати за товари Постачальник повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на Покупця з ПДВ і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом строки.
Підстави для коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ у Постачальника відсутні.
Податковий кредит з ПДВ Покупця
Суми ПДВ, включені Покупцем до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної (зареєстрованої в ЄРПН), що була складена Постачальником на дату отримання від Покупця попередньої оплати за товари, коригуванню не підлягають.

Питання 7. Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ, якщо частина вартості обладнання оплачена до 11 листопада 2022 року, а фактичне його постачання та оплата залишку його вартості здійснюється в період дії податкової пільги?
На дату отримання від Покупця часткової попередньої оплати за товари («перша подія») Постачальник повинен був нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на Покупця з ПДВ і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом строки.
На дату фактичного відвантаження товару понад обсяг отриманої часткової попередньої оплати на неоплачену частину відвантажених товарів податкові зобов’язання з ПДВ не визначаються та податкова накладна складається без ПДВ.

Питання 8. Який порядок коригування податкового кредиту, якщо ввезення на митну територію України чи придбання товару, включеного до Переліку № 224, відбулося до дати початку застосування пільги, а постачання – в період дії пільги?
Якщо товари, які включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, були ввезені на митну територію України платником податку або придбані на митній території України та при їх ввезенні або придбанні було нараховано ПДВ відповідно до Кодексу, то платник податку за операціями з ввезення/придбання таких товарів має право віднести суми ПДВ, сплачені при такому ввезенні/придбанні, до податкового кредиту (за наявності належним чином оформленої митної декларації/зареєстрованої в ЄРПН відповідної податкової накладної).
При цьому якщо товари, включені до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, які були придбані на митній території України або ввезені на митну територію України платником податку з ПДВ, а постачаються без ПДВ у зв’язку із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з їх постачання, суми податкового кредиту, сформовані відповідно до статті 198 розділу V Кодексу, коригуванню не підлягають, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та/або статті 199 розділу V Кодексу за такими товарами не нараховуються.

Питання 9. Який код пільги вказується в податковій накладній, що складається за операцією з постачання товарів, включених до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340?
Код пільги зазначається згідно з Довідниками податкових пільг, які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної (пункт 16 Порядку № 1307).
Станом на 01.10.2022 чинними є Довідник № 111/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник № 111/2 інших податкових пільг.
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua у розділі «Довідники» (підрозділ «Довідники пільг») за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
Відповідно до Довідника № 111/2 операціям, що звільняються від оподаткування згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, присвоєно код 14060544.
Отже, в податковій накладній, що складається за операцією з постачання товарів, включених до Переліку № 224 Постановами № 1260 та № 1340, в графі 9 табличної частини податкової накладної вказується код пільги 14060544.

Додатково ДПС інформує:
Проєктом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (реєстраційний № 8196), схваленим Верховною Радою України, пропонується запровадити режим звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з ввезення на митну територію України окремих видів обладнання, необхідного для забезпечення відновлення енергетичної інфраструктури України, зокрема й електрогенераторних установок.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/639759.html

До уваги волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/639718.html повідомила наступне.
Державна податкова служба України повідомляє, що 11.12.2022 набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».
Згідно з цим Законом включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).
Законом відмінено подання разом із заявою копії документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідки з банку щодо відкриття на ім’я такого волонтера рахунку, призначеного для здійснення благодійної діяльності.
Реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.
ДПС наразі здійснює заходи для створення можливості подання такої заяви в електронній формі. До доопрацювання відповідного програмного забезпечення заяви подаються в паперовій формі.
Отже, відтепер фізичним особам – благодійникам для включення до Реєстру достатньо подати до контролюючого органу лише заяву про включення до зазначеного Реєстру.

Щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги,
зібраної волонтерами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Законом України від 16 листопада 2022 року № 2747-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» (далі – Закон № 2747), який набрав чинності 11.12.2022, внесені наступні зміни:
- друге речення у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: «Положення цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» виключено;
- підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 31 такого змісту:
«31. Установити, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру».
З набранням чинності Закону № 2747 за умови, що благодійник – фізична особа зареєструється у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до 01 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої таким благодійником – фізичною особою у період з 24 лютого 2022 року, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого благодійника.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/639714.html

До якого органу та за якою формою необхідно подавати заяву для отримання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що порядок видачі ліцензій на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Ліцензії на право виробництва пального видаються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина шоста ст. 3 Закону № 481). Такі ліцензії видаються безстроково (частина друга ст. 4 Закону № 481).
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (із змінами та доповненнями) органом ліцензування щодо діяльності з виробництва пального визначено ДПС, оптової та роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – територіальні органи ДПС.
Отже, для отримання ліцензій на право виробництва пального необхідно звертатись до Державної податкової служби України.
Для отримання ліцензій на право оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі пальним чи роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за місцем здійснення торгівлі чи зберігання пального.
Для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним – до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.
Чинними нормативно-правовими актами не затверджені форми заяв для отримання ліцензій на право виробництва, оптової або роздрібної торгівлі пальним, або на право зберігання пального. Заяви надаються платниками до органу ліцензування у довільній формі.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/639722.html

Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровщини
з початку року отримали майже 642 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – листопаді 2022року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 642 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження виросли на понад 28,2 млн гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку всім сумлінним платникам, які працюють і наповнюють бюджети.
Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що будівлі, які використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад.

Понад 580 млн грн екологічного податку –
внесок до держбюджету від платників Дніпропетровської області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року державний бюджет отримав понад 580 млн грн екологічного податку від платників Дніпропетровщини. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась майже на 58 млн грн, або на 11,1 відсотків.
Нагадуємо, що суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КАТОТТГ різні), зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КАТОТТГ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку. До податкової декларації екологічного податку такий суб’єкт складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного: стаціонарного джерела забруднення що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єкту за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкту (по кожному КАТОТТГ) окремо.

Погашення грошових зобов'язань або податкового боргу
в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що у ст. 97 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Норми передбачені п. 97.1 ст. 97 ПКУ.
У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України (п. 97.2 ст. 97 ПКУ).
Відповідно до п. 97.3 ст. 97 ПКУ у разі, якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 97.4 ст. 97 ПКУ встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є:
- стосовно платника податків, який ліквідується, – ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України;
- щодо філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, що ліквідуються, – такий платник податків;
- стосовно фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, – така фізична особа;
- стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, – особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи;
- щодо кооперативів, кредитних спілок або інших колективних господарств - їх члени (пайовики) солідарно;
- щодо інвестиційних фондів – інвестиційна компанія, яка здійснює управління таким інвестиційним фондом.
Нормами п. 97.5 ст. 97 ПКУ визначено, якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом.
Пунктом 97.6 ст. 97 ПКУ встановлено, якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2010 № 1674 «Про затвердження Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.2011 за № 117/18855)).

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 09 грудня 2022 року № 1377 (далі – Постанова № 1377) вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – Порядок).
Внесеними Постановою № 1377 змінами до Порядку передбачено неврахування в обрахунку показника Σ НаклОтр суми ПДВ за отриманими платником ПДВ податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник ПДВ застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Постанову № 1377 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.12.2022 № 263 і вона набрала чинності з дня опублікування.

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника ПДВ здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.
Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.
Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
У разі порушення вимог цього підпункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених Податковим кодексом України (ПКУ), та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.
Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.
Норми передбачені п. 197.6 ст. 197 ПКУ.

Які прощені за самостійним рішенням кредитора суми
не включаються до доходу платника ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається, зокрема:
- основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
- основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ під активами інституту спільного інве

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

14.12.2022 11:31

Інвестиційні проєкти із значними інвестиціями
в Україні: податкові преференції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/638899.html повідомила наступне.
Шановні платники, нагадуємо вам про те, що з метою створення сприятливих умов залучення в Україну інвестицій та стимулювання економічного розвитку регіонів прийнято Закон України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (далі – Закон № 1116-IX).
Цей Закон діє вже понад рік, а його завдання полягає у стимулюванні залучення в національну економіку стратегічних інвесторів шляхом впровадження державної підтримки великих інвестиційних проєктів.
Положеннями Закону № 1116-IX:
- виокремлено поняття: інвестор із значними інвестиціями, інвестиційний проєкт із значними інвестиціями, спеціальний інвестиційний договір;
- встановлено форми надання державної підтримки інвестиційних проєктів із значними інвестиціями;
- визначено вимоги до заявників щодо реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями та особливості укладення спеціального інвестиційного договору;
- передбачено відповідальність сторін спеціального інвестиційного договору та контроль за виконанням таких договорів;
- роз’яснено гарантії прав інвесторів.
Звертаємо увагу, що інвестиційний проєкт із значними інвестиціями повинен відповідати таким вимогам:
- реалізуватися на території України у таких сферах:
переробна промисловість (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв);
добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу); поводження з відходами;
транспорт;
складське господарство;
поштова та кур`єрська діяльність, логістика;
освіта, наука та науково-технічна діяльність;
охорона здоров`я;
мистецтво, культура, спорт, туризм та курортно-рекреаційна сфера;
- передбачати будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення відповідних об'єктів інвестування, придбання необхідного устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, а також може передбачати будівництво за рахунок коштів інвестора із значними інвестиціями, необхідних для реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями об'єктів суміжної інфраструктури;
- створення від 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш ніж на 15 % перевищує розмір середньої заробітної плати у відповідній сфері у регіоні, в якому реалізується проєкт, за попередній календарний рік;
- розмір інвестицій в об`єкти інвестуванняпротягом строку реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями перевищує суму, еквівалентну 20 мільйонам євро (такий розмір розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України, на дату фактичного здійснення інвестицій);
- строк реалізації не перевищує 5 років.

Формами надання державної підтримки інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями є:
- звільнення від сплати окремих податків і зборів (податок на прибуток підприємств, плата за землю, податок на додану вартість),
- звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування та комплектуючих виробів, що ввозяться виключно для реалізації такого інвестиційного проєкту,
- забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації проєкту,
- забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв`язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для реалізації проєкту.
Разом із тим, загальний обсяг державної підтримки інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями встановлюється у спеціальному інвестиційному договорі та не повинен перевищувати 30 відсотків планового обсягу значних інвестицій за проєктом. Методологія розрахунку обсягу державної підтримки для інвестиційного проєкту із значними інвестиціями затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 714.
З метою реалізації державної підтримки Законом України від 02.03.2021 № 1293-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями» внесено відповідні зміни до податкового законодавства.

Щодо податку на прибуток
Відповідно до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 1 січня 2035 року застосовуються особливості оподаткування прибутку підприємства – інвестора із значними інвестиціями (крім тих, що реалізують інвестиційні проєкти у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин), яке є стороною спеціального інвестиційного договору, за умови, що такий прибуток отриманий внаслідок виконання такого спеціального інвестиційного договору.
Прибуток звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом п'яти послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, який визначено платником податку – інвестором із значними інвестиціями у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку у довільній формі заяві про використання права на застосування звільнення, але не раніше дати подання такої заяви, а також зазначеної у реєстрі інвестиційних проєктів із значними інвестиціями дати виконання інвестором із значними інвестиціями зобов'язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, щодо внесення обсягу значних інвестицій в об'єкти інвестування та початку функціонування таких об'єктів інвестування в рамках реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями та за умови виконання платником податку – інвестором із значними інвестиціями своїх зобов'язань за спеціальним інвестиційним договором. При цьому період застосування такого звільнення не може перевищувати строк дії спеціального інвестиційного договору.
Акцентуємо, що звільнення прибутку супроводжується необхідністю подання заяви до контролюючого органу про використання відповідного права на звільнення (подається відповідно до правил пункту 42.4 статті 42 ПКУ.
Звертаємо увагу, що законодавчо встановлено щоквартальне звітування для цієї категорії платників, а застосовувати виключно річний податковий (звітний) період заборонено.
Крім цього, загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями), враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону № 1116-IX.
У разі встановлення відповідно до законодавства досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки, отриманої платником податку – інвестором із значними інвестиціями відповідно до Закону № 1116-IX, над встановленим відповідно до цього Закону обмеженням щодо загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями платник податку зобов'язаний, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення, нараховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку.
Також слід зазначити, якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями здійснює в рамках діяльності, пов'язаної з виконанням спеціального інвестиційного договору, контрольовані операції, визначені статтею 39 ПКУ, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні: перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг); перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки". Якщо платник податку – інвестор із значними інвестиціями є контролюючою особою, окремим об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 цього ПКУ. При цьому зазначені об'єкти оподаткування не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.
У разі дострокового припинення спеціального інвестиційного договору платник податку втрачає право на застосування особливих правил оподаткування та зобов'язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, визначити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
За всі інші попередні періоди застосування звільнення від податку на прибуток підприємств платник податку зобов'язаний у строк, визначений для квартального податкового (звітного) періоду, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ. Разом з цим, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов'язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зазначене правило не застосовується.
Також не застосовуються встановлені статтею 102 ПКУ строки давності.

Щодо плати за землю
Особливості справляння плати за землю визначені у підрозділі 6 розділу ХХ ПКУ. Так, пунктом 11 цього підрозділу встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2035 року, в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які використовуються в рамках реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проєктів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) органи місцевого самоврядування можуть:
по-перше: встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;
по – друге: звільняти від сплати земельного податку.
Звертаємо увагу, що загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – інвестора із значними інвестиціями) також враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону № 1116-IX, а у разі досягнення загального обсягу державної підтримки такого інвестиційного проєкту платник податку – інвестор із значними інвестиціями, починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку - інвестор із значними інвестиціями зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов'язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями.
При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, у зв'язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов'язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними пунктом 288.5 статті 288 ПКУ.
Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ за заниження податкового зобов'язання з плати за землю, за період, починаючи з дати досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проєкту із значними інвестиціями до дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями щодо досягнення загального обсягу такої підтримки, не застосовуються.

Щодо податку на додану вартість
Особливості справляння податку на додану вартість передбачають звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України. Так, відповідно до пункту 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначених у підпункті 15 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що ввозяться платником податку – інвестором із значними інвестиціями виключно для реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору за наступними товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД: із групи 84 «реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини» за такими кодами: 8402 - 8405, 8406 82 00 10, 8406 82 00 90, 8411, 8412, 8413 40 00 00, 8413 50, 8413 60 20 00, 8413 60 70 00, 8413 60 80 00, 8413 70 21 00, 8413 70 29 00, 8413 70 30 00, 8413 70 35 00, 8413 81 00 00, 8413 82 00 00, 8414 10, 8414 40 90 00, 8414 80, 8416, 8417, 8418 (крім 8418 10 20 10, 8418 10 80 10, 8418 21, 8418 29 00 00, 8418 50, 8418 91 00 00, 8418 99), 8419, 8420, 8421, 8422 (крім 8422 11 00 00), 8423 (крім 8423 10 10 00, 8423 81 25 00, 8423 90), 8424 10 00 90, 8425 (крім 8425 41 00 00, 8425 42 00 00, 8425 49 00 00), 8426 - 8431, 8433 60 00 00, 8434, 8435 (тільки машини та механізми для виробництва соків або аналогічних напоїв), 8436 - 8442, 8443 (крім 8443 13 10 00), 8444 00, 8445 - 8448, 8449 00 00 00, 8451, 8452 (крім 8452 10, 8452 30 00 00, 8452 90 00 00), 8453 - 8466, 8470 30 00 00, 8471 50 00 00, 8472 30 00 00, 8474, 8475, 8477, 8479, 8480, 8481 (крім 8481 80), 8483, 8486, 8487, із групи 85 «електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя» за такими кодами: 8501, 8502, 8503 00, 8504, 8506, 8507, 8511, 8514, 8515, 8525, 8526, 8528, 8529, 8530, 8537, 8538 10 00 00, 8543, із групи 86 «залізничні локомотиви або моторні вагони трамвая, рухомий склад та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізниць або трамвайних колій та їх частини; механічне (у тому числі електромеханічне) сигналізаційне обладнання всіх видів» за такими кодами: 8607, 8608 00 00 00, із групи 87 «засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання» за кодом 8709, із групи 90 «прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя» за такими кодами: 9006 30 00 00 (тільки для фотокамер, призначених для медичного та хірургічного обстеження внутрішніх органів), 9007, 9008, 9010 50 00 00, 9010 90 20 00, 9011, 9012, 9018 (крім 9018 31, 9018 32, 9018 39 00 00), 9019, 9020 00 00 00, 9022, 9023 00, 9024, 9026, 9027, 9030, 9031, 9032. При цьому, перелік та обсяги ввезення таких товарів затверджуються Кабінетом Міністрів України разом з укладенням спеціального інвестиційного договору.
Звільнення від оподаткування податком на додану вартість застосовується в межах строку реалізації інвестиційного проєкту та невикористаного на момент митного оформлення товарів загального обсягу надання державної підтримки, визначеного у спеціальному інвестиційному договорі, з урахуванням даних реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями щодо обсягу такої підтримки, а також дати та часу внесення відповідних відомостей до такого реєстру. При цьому таке звільнення від оподаткування до моменту отримання контролюючим органом відомостей про досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями не вважається порушенням податкового законодавства і не тягне за собою виникнення обов'язку із сплати податку на додану вартість та/або пені.
Суми податку на додану вартість, не сплачені до бюджету у зв'язку із застосуванням звільнення від оподаткування податком на додану вартість до дати отримання контролюючим органом відомостей про таке досягнення/перевищення або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, підлягають відшкодуванню платником податку – інвестором із значними інвестиціями в порядку, передбаченому законодавством та відповідним спеціальним інвестиційним договором, та на них не поширюються норми ПКУ щодо погашення податкового боргу.
Звертаємо увагу, що у разі відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у такому порядку, раніше п'яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання або дострокового припинення спеціального інвестиційного договору (крім випадків, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов'язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов'язаний сплатити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи дострокове припинення спеціального інвестиційного договору, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезені на митну територію України таких товарів, а також зобов'язаний сплатити пеню відповідно до ПКУ, розраховану з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов'язання. При цьому встановлені статтею 102 ПКУ строки давності не застосовуються.
Також зазначаємо, що положення пункту 76 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою – агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Індустріальні парки в Україні: податкове стимулювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Однією з форм підтримки бізнесу, економічного розвиту територій та податкового стимулювання в Україні є створення індустріальних парків.
Питання підтримки розвитку індустріальних парків в Україні регулюється Законом України від 21.06.2012 № 5018-VI «Про індустріальні парки» (зі змінами) (далі – Закон).
Згідно із Законом державне стимулювання облаштування та функціонування індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у формі податкового стимулювання ініціаторам створення – суб’єктам господарювання, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків (частина шоста ст. 14, п. 4 частини третьої ст. 34 Закону).
Податковий кодекс України (далі – Кодекс) визначає:
загальні стимули для суб’єктів господарювання:
- органи місцевого самоврядування мають право самостійно щорічно встановлювати ставки податків і пільги з плати за землю і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у граничних межах, визначених Кодексом (до 0 %);
- не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, що використовуються за призначенням та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266);
додаткові можливості для учасників та інших суб’єктів індустріальних парків:
- резиденти індустріальних парків можуть бути резидентами правового режиму Дія Сіті, у т. ч. користуватися особливостями оподаткування податку на прибуток;
- резиденти індустріальних парків, розташованих у визначених населених пунктах, можуть користуватися заходами державної підтримки, передбаченими для вугільних регіонів відповідно до пункту 68 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу;
- резиденти індустріальних парків, які здійснюють визначену діяльність, можуть користуватися пільгами з податку на прибуток відповідно до пункту 56 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.
Завдяки змінам до Кодексу, внесеним Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні», індустріальні парки отримали низку інвестиційних стимулів для розвитку, зокрема:
Податок на прибуток підприємств (стаття 142 Кодексу).
Прибуток учасника індустріального парку від здійснення певних видів господарської діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів звільняється від оподаткування протягом десяти років.
Кодексом обумовлено коло учасників індустріального парку – юридичних осіб, які не мають права застосовувати такі особливості оподаткування податком на прибуток.
Сума вивільнених від оподаткування коштів повинна спрямовуватися на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку, не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним.
Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 № 1095.
Податок на додану вартість (стаття 197 Кодексу).
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою статті 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків виключно для власного використання для здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови, що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати їх ввезення на митну територію України пройшло не більше трьох років і вони не були у використанні.
Порядок ввезення на митну територію України та цільового використання нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться учасником індустріального (промислового) парку, включеного до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 997.
Звільнено від сплати ПДВ операції з постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет.
Учасники індустріальних парків можуть застосовувати й інші податкові пільги з ПДВ, наприклад, ввезення на митну територію України устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії (пункт 197.16 статті 197 Кодексу); постачання програмної продукції (пункт 261 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) тощо.
Місцеві податки (статті 266 та 284 Кодексу).
Органам місцевого самоврядування спрощено процедуру прийняття рішень щодо встановлення пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, що сплачуються на відповідній території, з об’єктів оподаткування, що знаходяться на території індустріального парку.

Більш детальна інформація розміщена на вебпорталі Державної податкової служби України у розділі «Законодавство /Податки, збори, платежі»:
у підрозділі «Загальнодержавні податки» у розділах «Податок на прибуток підприємств / Коментарі фахівців», «Податок на додану вартість / Коментарі фахівців»;
у підрозділі «Місцеві податки» у розділах «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Коментарі фахівців», «Плата за землю / Коментарі фахівців».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/638982.html

Щодо формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/639316.html повідомила.
6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова).
Постановою Уряд встановив, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Отже, Постановою визначено механізм формування єдиного для всіх переліку територій, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Відтепер єдиним джерелом інформації про такі території є наказ Мінреінтеграції, погоджений Міноборони та сформований на підставі пропозицій обласних військових адміністрацій.
Новий перелік передбачає дві градації ведення бойових дій на території: активні та можливі. Окремим розділом у переліку визначаються окуповані території.
Важливо, що новий перелік буде масштабуватись до рівня окремих населених пунктів, а не громад, як зараз визначає перелік, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження територіальних громад, що розташовані в районі воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 24 травня 2022 року».
Такий принцип формування переліку дозволить більш ефективно вирішувати питання відновлення доступу до реєстрів. А також додасть гнучкості при визначенні належності чи неналежності певної території до тимчасово окупованих.
Форма переліку визначає код території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад та її найменування, а також дати початку та завершення бойових дій та тимчасової окупації.
Нагадуємо, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.
Оскільки відтепер Урядом повноваження щодо розробки переліку делеговані Мінреінтеграції, то після затвердження та офіційного оприлюднення нового переліку, складеного з дотриманням вимог Постанови, платники податків зможуть скоригувати свої податкові зобов’язання.

Керівництвом податкової служби Дніпропетровської області
проведено чергові зустрічі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Днями очільниця податкової служби Дніпропетровщини Твердохлєб Марина з робочим візитом перебувала у Дніпровській, Амур-Нижньодніпровській та Лівобережній державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в місті Дніпрі.
Під час нарад серед питань, що обговорювались, значну увагу приділено особливостям роботи органів ДПС в умовах воєнного стану.
У робочих зустрічах прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій; керівники управлінь ГУ ДПС: з питань запобігання та виявлення корупції Киричко Євгеній; організації роботи Мироненко Віталій; інформаційної взаємодії Осипова Манушак; податкових сервісів Свірська Алла.
До діалогу також долучились начальники зазначених ДПІ. Під час візиту податківці завітали й до центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) цих інспекцій.
Одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби є клієнтоорієнтованість. ЦОПи відіграють особливу роль у діяльності всієї податкової служби в частині взаємодії з платниками податків. Тому робота ЦОПів направлена на забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами.
«Для формування іміджу ДПС, як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві, особлива увага приділяється якісному та швидкому консультуванню платників, розвитку системи зворотного зв’язку з платниками, удосконаленню системи надання індивідуальних податкових консультацій», – наголосила Твердохлєб Марина при відвідуванні ЦОПів.
Під час заходу з метою відзначення ефективної і злагодженої праці, особливо з врахуванням непростих умов сьогодення, сумлінного виконання службових обов’язків, якісного надання послуг платникам керівництво ГУ ДПС нагородило похвальними листами колективи ЦОПів Дніпровської, Амур-Нижньодніпровської та Лівобережної державних податкових інспекцій ГУ ДПС.
Також у рамках програми виїзду Твердохлєб Марина відвідала регіональне підприємство харчової галузі. Під час спілкування учасники діалогу обговорили актуальні для бізнесу питання сфери оподаткування. Податкова служба завжди відкрита для взаємодії з бізнесом. Тісна співпраця ГУ ДПС з представниками бізнесу регіону є важливим чинником для створення комфортних умов для них, адже бізнес має працювати, а бюджети наповнюватись.

Акцизний податок: за вироблені товари платники
Дніпропетровщини спрямували до держбюджету понад 109 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом одинадцяти місяців 2022 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 109 млн грн акцизного податку за вироблені товари. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 50,7 млн грн, або на 87 відсотків.
Нагадуємо, що строки сплати акцизного податку встановлені ст. 222 Податкового кодексу України.
Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів!
Разом тримаємо економічний фронт!

Юридичні особи – «спрощенці» поповнили
місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 733 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло майже 733 млн грн єдиного податку. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 271,6 млн грн, або майже на 59 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб, яка подякувала платникам за своєчасну сплату податків і зборів.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за вибором у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Суб’єкт господарювання, у разі не можливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якої найближчої державної податкової інспекції.
Також суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки через Електронний кабінет.

Щодо обліку фізичних осіб – платників податків в контролюючих органах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи – платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи – платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Форма облікової картки фізичної особи – платника податків та повідомлення (для ф

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

13.12.2022 11:42

Про відновлення інформації, що зберігалася у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу такого блока

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.
Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.
Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.
Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601).
Отже, згідно з вимогами Порядку № 601, оскільки фіскальний блок реєстратора – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою реєстратора, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.

Відбувся семінар для представників бізнесу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь начальник Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Булава.
У ході семінару розглядались зміни щодо процедур податкового контролю з урахуванням норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Звернули увагу присутніх, що Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Так, на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected]. на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
Далі, Алла Булава зупинилась на праві громадян на податкову знижку та нагадала платникам, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування і зазначила, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Крім того, обговорювались зміни у застосуванні РРО та ПРРО, які набули чинності з початку поточного року.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Реєстр керівників платників податків – боржників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01.01.2022, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Зокрема, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новим п.п. 14.1.213. Зазначеним підпунктом встановлено, що реєстр керівників платників податків - боржників – реєстр відомостей про керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів, стосовно яких згідно з рішенням суду застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у зв’язку з наявністю у таких юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів непогашеного податкового боргу у сумі та у строки, визначені ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде та оприлюднює такий Реєстр у відкритому доступі на своєму офіційному веб-порталі.
Порядок ведення Реєстру керівників платників податків - боржників затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До зазначеного Реєстру вносяться такі дані:
- назва платника податків та код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або постійного представництва нерезидента;
- прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих відповідно до Закону України 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»);
- дата та номер судового рішення, що набрало законної сили, яким встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
- сума податкового боргу станом на дату прийняття судового рішення;
- сума податкового боргу станом на поточну дату;
- дата початку дії тимчасового обмеження;
- дата закінчення дії тимчасового обмеження;
- підстави для закінчення дії тимчасового обмеження.

Питання застосування РРО та ПРРО під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання застосування РРО та ПРРО».
Під час заходу розглядалися актуальні питання практичного застосування РРО та ПРРО.

Алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, зокрема, передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:
з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.
При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Питання оподаткування під час зустрічі з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Проведено зустріч з платниками податків за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави.
Під час заходу платників податків проінформували, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
Крім того, розглядались зміни щодо погашення податкового боргу визначені нормами Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Звернули увагу учасників, що продовжено термін кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування (до 01 березня 2023 року) та зазначили, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.
Також, розглянуті зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, які набули чинності з початку поточного року, зупинились на категоріях громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку.
Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу».

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

13.12.2022 10:34

Платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету
майже 8 млрд грн ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – листопада 2022 року державний бюджет від платників Дніпропетровщини отримав майже 8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб. За словами керівника податкової служби сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2021 року на понад 801 млн гривень. Своєчасне наповнення бюджетів здійснюється завдяки сумлінним платникам нашої області.
Марина Твердохлєб нагадала, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок.
ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Закон України № 2719: щодо відмови від використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки доходу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» (далі – Закон України № 2719) абзац другий п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) замінено двома новими абзацами.
Так, відповідно до змін, платник єдиного податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.
До платників податків, які відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, положення п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються.
Довідково: Закон України № 2719 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.11.2022 № 249.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження
або під звіт подається за встановленою формою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841), до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником ПДФО в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
Норми встановлені п.п. 170.9.2п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.

Які платники не можуть бути «спрощенцями» четвертої групи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
- суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці);
Норми встановлені п.п. 291.5 прим.1.1 п. 291.5 прим.1 ст. 291Податкового кодексу України;
- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п.п. 291.5 прим.1.2 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ;
- суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5 прим.1.3 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ).

Особливості внесення змін до облікових даних платників податків – юридичних осіб, фізичних осіб, які зареєстровані підприємцями та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Особливості внесення змін до облікових даних платників податків, крім фізичних осіб, які не зареєстровані підприємцями та не провадять незалежну професійну діяльність встановлені ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 66.1 ст. 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є:
- інформація органів державної реєстрації;
- інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків;
- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків;
- інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;
- рішення суду, що набрало законної сили;
- дані перевірок платників податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Згідно з п. 66.3 ст. 66 ПКУ, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
У такому разі платник податків, визначений у п. 64.2 ст. 64 ПКУ, зобов'язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Яка особа вважається такою,
що здійснює фактичний контроль над юрособою?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує про наступне.
Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.
Для цілей ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:
а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;
ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.
Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.
Положення п.п. 39 прим. 2.1.6 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.
У разі нарахування грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або штрафних санкцій на підставі визнання контролюючим органом фізичної особи такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, фізична особа має право оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому обов’язок доведення, що фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою, покладається на контролюючий орган.
Норми встановлені п.п. 39 прим.2.1.6 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 ПКУ.

Повідомлення про використання або про відмову
від використання єдиного рахунку подається в електронній формі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Норми передбачені п. 35 прим.1.2 ст. 35 прим.1 ПКУ.

Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ.
Норми встановлені п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ у разі якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:
- у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) до моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. При цьому відповідна частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п.170.13.2.1 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
- у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) після подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку контрольованої іноземної компанії, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку, визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п.170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
- у разі розподілу контролюючою особою прибутку контролюючої іноземної компанії (його частини) після моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку контрольованої іноземної компанії не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
- нормами п.п. 170.13.2.4 3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ встановлено, що сума ПДФО, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.
Сума такого ПДФО визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.
При цьому сума зменшення ПДФО, визначеного абзацом першим п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, якщо у платника ПДВ загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Перевищ), а сума, визначена п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (∑Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 01 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до пункту 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Платник ПДВ має право зареєструвати в порядку, зазначеному вище, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Перевищ).
Норми встановлені п. 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ.

Щодо рентної плати у разі
нарощування видобутку вуглеводневої сировини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Відповідно до п. 252.21 ст. 252 Податкового кодексу України додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок реалізації діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відсотки від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.
Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм) визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.
Перелік ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.
Положення п. 252.21 ст. 252 ПКУ поширюються на:
- підприємства, частка держави у статутному капіталі яких становить 25 відсотків та більше;
- господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;
- дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;
- учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких становить 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Вимоги щодо заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки зазначені в Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами.
Під час сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) реквізити «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюються таким чином:
- поле № 1:
друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);
- поле № 2:
друкується розділовий знак ";" ;
друкується код виду сплати (формат ссс - тризначне число);
- поле № 3:
друкується розділовий знак ";" ;
друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії);
- поле № 4:
друкується розділовий знак ";" ;
друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.
У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за деклараціями, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за електронними висновками територіальних органів Державної податкової служби України (далі - територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:
- поле № 5:
друкується розділовий знак ";" ;
друкується дата декларації, на підставі якої здійснюється відшкодування ПДВ, або дата електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (формат - ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;
- поле № 6:
друкується розділовий знак ";";
друкується номер декларації, на підставі якої здійснюється відшкодування ПДВ, або номер електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені. Платником податків поле № 6 не заповнюється;
- поле № 7:
друкується розділовий знак ";".
Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

12.12.2022 13:28

Про заміну Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС на Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/638542.html повідомила таке.
Інформуємо користувачів кваліфікованих електронних довірчих послуг Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, що 23 червня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 641 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою» (далі – Постанова), на виконання якої:
23.12.2022 будуть внесені відповідні зміни до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, внаслідок чого Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковий департамент ДПС (далі – НАДАВАЧ ІДД ДПС) буде замінений на Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державна податкова служба України (далі – НАДАВАЧ ДПС);
НАДАВАЧ ІДД ДПС припинить надавати кваліфіковані електронні довірчі послуги.
Для забезпечення безперервності надання послуг у зв’язку із заміною надавача таких послуг у порядку, передбаченому Постановою, НАДАВАЧ ІДД ДПС та НАДАВАЧ ДПС пропонують приєднатися до публічної Угоди про заміну сторони в Договорі про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – Угода), згідно з умовами якої відбудеться заміна надавача кваліфікованих електронних довірчих послуг з НАДАВАЧА ІДД ДПС на НАДАВАЧА ДПС в укладених з користувачами договорах. Текст Угоди розміщено на вебсайтах НАДАВАЧА ІДД ДПС та НАДАВАЧА ДПС за посиланням https://acskidd.gov.ua/download/IDD-DPS_DPS_Agreement.pdf (текст угоди у форматі PDF), acskidd.gov.ua та tax.gov.ua відповідно. Внаслідок такої заміни НАДАВАЧ ДПС продовжить надавати користувачам кваліфіковані електронні довірчі послуги на умовах, передбачених в договорах, укладених користувачами з НАДАВАЧЕМ ІДД ДПС.
Користувачі, які мають діючі кваліфіковані сертифікати отримані у НАДАВАЧ ІДД ДПС, з 23.12.2022 продовжуватимуть безперервно обслуговуватися НАДАВАЧЕМ ДПС.
Протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня розміщення цієї Угоди на офіційних вебсайтах НАДАВАЧА ІДД ДПС та НАДАВАЧА ДПС, тобто до 23 год. 59 хв 16.12.2022, користувач має право відмовитися від приєднання до умов цієї Угоди шляхом подання НАДАВАЧУ ІДД ДПС відповідної заяви в електронній формі згідно з Додатком до цієї Угоди (далі – Заява). Така Заява має бути підписана засобами кваліфікованого електронного підпису користувача (уповноваженої особи користувача) та направлена на електронну адресу НАДАВАЧА ІДД ДПС [email protected]. Подана Заява користувача є свідченням його відмови від приєднання до цієї Угоди і має наслідком припинення надання НАДАВАЧЕМ ІДД ДПС відповідних кваліфікованих електронних довірчих послуг, дострокове розірвання Договору з ініціативи користувача та скасування його кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Якщо користувачами до 23 год. 59 хв 16.12.2022 не буде подана зазначена вище заява, то вважатиметься, що користувачі висловили мовчазну згоду на приєднання до Угоди, та з 23.12.2022 надавачем кваліфікованих довірчих послуг для таких користувачів буде НАДАВАЧ ДПС.

Чи передбачена відповідальність за розголошення відомостей, які містяться у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 17 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з підрозділом 9 прим.4 розділу ХХ Кодексу, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду. За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/638587.html

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/638265.html повідомила.
Відповідно до абзацу другого пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України, частини першої статті 13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу; норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджуються Кабінетом Міністрів України.
З 25 листопада 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1310 «Про затвердження норм виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв» (далі – постанова № 1310), якою:
- затверджено норми виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норми втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв;
- установлено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування дозволяється застосування суб’єктами господарювання норм втрат спиртових дистилятів та/або алкогольних напоїв, відсутніх у затверджених згідно з пунктом 1 постанови № 1310 нормах втрат, відповідно до нормативних документів, згідно з якими виготовляються відповідні спиртові дистиляти та/або алкогольні напої;
- визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 186 «Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (Офіційний вісник України, 1999 р., № 7, ст. 237) та зміни, які вносились до неї.

Понад 265 тис. суб’єктів господарювання
перебувають на податковому обліку на Дніпропетровщині

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року (станом на 01.12.2022) у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку перебувало 265 481 суб’єктів господарювання, з них: юридичних – 115 747 осіб, фізичних – 149 734 особи.
Нагадуємо, що підставою для взяття на облік в контролюючому органі за основним місцем обліку юридичних осіб:
- які включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) є надходження відомостей з ЄДР;
- для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР є заява за формою № 1-ОПП.
Взяття на облік юридичної особи за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП у журналі за формою № 2-ОПП.

Сумлінна сплата рентних платежів наповнює місцеві бюджети Дніпропетровської області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – листопада до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,3 млрд грн рентної плати. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 503 млн грн, або майже на 28 відсотків.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати, зокрема за спеціальне використання води (далі – рентна плата), дорівнює календарному кварталу.
Податкові декларації з рентної плати подаються платниками до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцем податкової реєстрації згідно.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води.

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 21.10.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми. Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової, декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.10.2022 за № 1219/38555), яким затверджено:
- форму Звіту про контрольовані іноземні компанії;
- форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії;
- Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу;
- зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» розділ І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено ст. 392 «Контрольовані іноземні компанії», яка набрала чинності з 01.01.2022.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року (підпункт 392.5.1 пункту 392.5 статті 392 ПКУ).
Контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період (підпункт 392.5.2 пункту 39 прим.2.5 статті 39 прим.2 ПКУ).
Звертаємо увагу, що Звіт, скорочений Звіт подаються щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.
Першим звітним (податковим) роком для Звіту є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (пункт 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Детально про подання Звіту – у листі ДПС України від 25.11.2022 № 15061/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77785.html

Закон України № 2719: деякі особливості погашення податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 52 прим.10.
Так, нормами п. 52 прим.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, на період приватизації об’єктів спиртової та лікеро-горілчаної галузі відповідно до Програми реформування та розвитку спиртової галузі, не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження виконання покупцем об’єкта приватизації зобов’язань за договором купівлі-продажу в частині погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
У випадку, передбаченому абзацом першим п. 52 прим.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, положення пунктів 92.1 – 92.3 ст. 92 ПКУ не застосовуються.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Сплата платежу до бюджету готівкою:
заповнення реквізиту «Призначення платежу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 4 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2016 № 666 (далі – Наказ № 666) «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок» зі змінами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419) у разі сплати платежу до бюджету готівкою за заявою на переказ готівки банк при оформленні розрахункового документа у реквізиті «Призначення платежу» повторює текст, наведений у реквізиті «Призначення платежу» заяви на переказ готівки. Реквізит «Призначення платежу» заповнюється таким чином:
- у разі сплати фізичною особою з податковим номером платника податків 1234567890 або із серією та номером паспорта громадянина України АА111111 (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) земельного податку готівкою за заявою на переказ готівки:
* ;101 ;1234567890 ;земельний податок ; ; ;
* ;101 ;АА111111 ;земельний податок ; ; ;
1 2 3 4 5 6 7
1 - службовий код ("*");
2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);
3 - податковий номер платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), щодо платежу якого формується заява на переказ готівки, - з реквізиту "код платника" заяви на переказ готівки;
4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу - з реквізиту "призначення платежу" заяви на переказ готівки;
5 – не заповнюється;
6 – не заповнюється;
7 – не заповнюється.
Крім того, відповідно до п. 6 Наказу № 666 сплата за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. Сплата податку, збору платежу, єдиного внеску здійснюється платником / єдиного внеску безпосередньо, а у випадках передбачених законодавством, - податковим агентом або представником платника.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Підпунктом 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).
Отже, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Готівкові розрахунки здійснюються із застосуванням РРО:
чи поширюється обмеження граничної суми?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Підпунктом 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою від 29 грудня 2017 року № 148 Правління Національного банку України (далі – Положення № 148) визначено, що готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10000 (50000) грн поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

«Чи має право фізична особа, якій належать кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі відкрити у різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).
Відповідно до п. 3 Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.
При цьому згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція
№ 492), у порядку, установленому в п. 62 розділу V для фізичних осіб, та з обов'язковим дотриманням вимог п. 16 розділу I Інструкції № 492.
Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону.
Таким чином, нормами підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України».

Електронні сервіси – оперативна і максимально зручна взаємодія з платниками

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платники мають можливість отримати всю необхідну інформацію щодо змін у податковому законодавстві, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів за допомогою електронних сервісів.
Впровадження ІТ-технологій дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснити спілкування з податковою службою комфортно.
Для цього на вебпорталі ДПС України забезпечено доступ до безкоштовних електронних сервісів https://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi
Платники податків можуть скористатись низкою електронних сервісів, зокрема:
Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers) - на період дії воєнного стану доступ до публічних електронних реєстрів обмежено
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (https://zir.tax.gov.ua/) допоможе отримати відповіді на професійні питання в рубриках: «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві» тощо.
Закликаємо платників податків максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/) ви маєте можливість оперативно і максимально зручно отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.
Також платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn-line, зателефонувавши за номером 0800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Про обов’язкові реквізити податкової накладної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника ПДВ (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
Норми встановлені п.201.1 ст.201 ПКУ.

До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нормами п. 178.5 ст. 178 ПКУ під час виплати суб'єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 552. Попередня cторінка | Сторінка 18 з 56 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua

[email protected]

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАН

Про проект :: Реклама на сайті