dpi466

7 листопада 2018, 16:48

16.11.2018 ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

До уваги платників ПДВ!
Якщо на дату повернення суми попередньої оплати (авансу)/ поставлених товарів у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни постачальник (продавець) – платник ПДВ складає розрахунок коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, то у першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК:
■ у графі 1 зазначається порядковий номер рядка ПН, який коригується;
■ у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
■ значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка ПН, що коригується;
■ у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується;
■ у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;знак «–»у цій графі не вказується;
■ графи 9–10 «Коригування вартості» не заповнюються;
■ значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;
■ у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується.
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому:
¨ у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (наприклад, якщо в ПН, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1 зазначається номер 11).
¨ у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;
¨ значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;
¨ у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг;
¨ у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;
¨ графи 9–10 не заповнюються;
¨ значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;
¨ у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
Виграш у лотерею: оподаткування у фізичної особи
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) включаються, зокрема доходи у вигляді виграшів, призів (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюються п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з пп. 170.6.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (пп. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (пп 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Крім того, відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Відповідно до пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Отже, дохід у вигляді виграшів у лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Оновлено Державний реєстр РРО
ДФС України наказом від 22 жовтня 2018 року № 688 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Оновлений Реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 165 моделей (раніше було 167).
Слід зазначити, що окремо наведено перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Довідково: таких РРО у переліку 7 (у попередньому переліку було 5).
Крім того, звертаємо увагу, що втратив чинність наказ ДФС України від 06 червня 2018 року № 362.
Оновлений Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html
Підприємці – платники єдиного податку зобов’язані вести книги обліку доходів та надавати товарні чеки покупцю за його вимогою
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Форми книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення (далі – Порядки) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.
Згідно з п. 1 Порядків фізичні особи –- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи; фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи та понесені витрати.
Водночас, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), передбачено, що підприємства та підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до п.п. 13 п. 3 розд. І Положення № 148 книга обліку, зокрема це книга обліку доходів і витрат.
Книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів – документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат / книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог ПКУ (п.п. 14 п. 3 розд. І Положення № 148).
Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб – підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).
Керівники суб’єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку (абзац другий п. 47 розд. ІV Положення № 148).
Отже, для оприбуткування в день одержання готівки в повній сумі її фактичних надходжень записи у книзі обліку доходів / книзі обліку доходів і витрат виконуються фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп щоденно за підсумками робочого дня, протягом якого отримані доходи або отримані доходи та понесені витрати, на підставі товарних чеків (квитанцій).
При цьому, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані оформляти товарні чеки (квитанції) та відповідно до п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надавати їх покупцю товарів (послуг) за його вимогою.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.11).
З 7 листопада змінюється порядок надання довідки про відсутність заборгованості
Міністерство Фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи .
Цей Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву:
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», тобто 07.11.2018 року.
Неприбуткові організації можуть надіслати реєстраційну заяву за формою 1-РН засобами електронного зв’язку
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами) (далі – Порядок № 440).
Відповідно до п. 6 Порядку № 440 реєстраційна заява за формою 1-РН може бути подана (надіслана) неприбутковою організацією засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами).
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками податків відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 22 травня 2003 № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон № 852), Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.
Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.
Відповідно до абзацу четвертого п. 3 розд. ІІ Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.
Відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 10 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Друга квитанція направляється платнику податків за результатами розгляду реєстраційної заяви за формою 1-РН та прийнятого контролюючим органом рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості. Відповідно до пункту 8 Порядку № 440, таке рішення приймається контролюючим органом протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН.
Відповідно і друга квитанція направляється платнику податків протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН.
В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого контролюючим органом рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості або зазначаються причини не прийняття реєстраційної заяви за формою 1-РН в контролюючому органі.
Згідно з п. 1 розд. ІІ Додатку 1 до Порядку № 557 автор зобов’язаний вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них ЕЦП автора та отриманих електронних документів з ЕЦП контролюючого органу, а також зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.04).

Платники податків можуть повернути помилково або надміру сплачені суми грошового зобов’язання
Помилково або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку проводиться лише після повного погашення податкового боргу.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково чи надміру сплаченої суми.
Заява про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені подається у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Щодо удосконалення інформаційної взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції

16 жовтня 2018 набрали чинності Зміни до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2018 № 727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.08.2018 № 1897.
Основною метою змін до Порядку є удосконалення механізму надання Національним агентством до ДФС запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр) про доходи фізичних осіб шляхом автоматизації процесу взаємодії між інформаційно-телекомунікаційною системою «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (ІТС Реєстр) та Державним реєстром.
Для забезпечення належного захисту інформації відповідно до законодавства взаємодія ІТС Реєстр та Державного реєстру здійснюватиметься каналами конфіденційного зв’язку спеціальної інформаційної телекомунікаційної системи органів виконавчої влади Національної системи конфіденційного зв’язку.


Платник податків у приватній частині Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податкових платежів

Банківські реквізити для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів до бюджету визначаються Казначейством і повідомляються територіальному органу ДФС, а тому для їх отримання платнику податків необхідно звернутись до контролюючого органу ДФС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.
Крім того, платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua,а також через офіційний веб-портал ДФС.
Як здійснюється розрахунок мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої?
Згідно із ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) до мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої відносяться ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки, а до мінімальних оптово-відпускних цін на алкогольні напої – ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Відповідно до ст. 18 Закону № 481 постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 957) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п’ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, в тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об’ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків (примітка 1 додатка до Постанови № 957).
Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7 (примітка 2 додатка до Постанови № 957).
В свою чергу мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додавання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари (примітка 3 додатка до Постанови № 957).
При цьому мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначені (розраховані) згідно з примітками 1 – 3 додатка до Постанови № 957, заокруглюються: у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок; у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.
Наприклад, розрахунок розміру мінімальних роздрібних цін на вина виноградні натуральні у тарі місткістю 3 літра здійснюється наступним чином:
відповідно до примітки 2 додатка до Постанови № 957 мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менше як 1 літр та більше як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.
Тобто, мінімальна роздрібна ціна на вина виноградні натуральні місткістю у тарі 3 літра складає:
42 грн.* 3 літра/0,7 = 180 грн.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 115.05).
До уваги платників податків!
З метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 01.11.2018:
- підписання повідомлень ДФС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису: SFS_2018_1.cer
- зашифрування повідомлень на ДФС (звітність, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування: SFS_2018_2.cer.
Cервіс «Пульс» ДФС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання за телефоном 0800-501-007(напрямок «4»)
Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту [email protected].
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.
За заявою суб’єкта господарювання органи ДФС видають акт звірки розрахунків за податковими платежами та єдиним внеском

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
Громадяни можуть надсилати до ДФС електронне звернення виключно на електронну адресу

Відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» громадяни можуть надсилати до ДФС електронне звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги) виключно на електронну адресу [email protected] зі своїм підписом, який може бути відсканованим, сфотографованим.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.
Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані із застосуванням електронного цифрового підпису.
Довідково: відомості про електронну адресу [email protected] розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у розділах:
«Контакти» за посиланням http://sfs.gov.ua/others/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zvernen;
«Діяльність»-«Звернення громадян»-«Реєстрація звернень» за посиланням http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/zvernennya-gromadyan/reestratsiya/.
ДФС: Пріоритет – електронізація процесів та 100-відсоткова Е-готовність в роботі
Одним із пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби є електронізація процесів оподаткування та забезпечення 100-відсоткової Е-готовності в роботі (E-readiness) в роботі контролюючих органів.
Вже на сьогодні платникам надано можливість в режимі 24/7/365 подавати будь-які електронні документи (звітність, податкові накладні, сервісні запити, листи тощо).
За 1 секунду в ДФС приймається та обробляється близько 50 електронних документів, в день - від 1,5 млн до 2 млн.
Найбільш запитуваними серед платників є сервіси он-лайн доступу до особистих даних, доступу та контролю за станом розрахунків з бюджетом, до систем електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального, Єдиного реєстру податкових накладних.
Саме он-лайн сервіси дали змогу зменшити кількість запитів до контролюючих органів в паперовому та електронному вигляді.
Крім сервісів, які надають платникам можливість в повному обсязі реалізувати свої права та обов’язки відповідно до норм чинного законодавства, впроваджено додаткові аналітичні сервіси. Це – автозаповнення декларації з податку на додану вартість, відображення повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків-коригування, розрахунок суми перевищення та результат порівняння даних податкової звітності з податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних, доступ до даних ЄРПН щодо складених платником чи його контрагентами податкових накладних у розрізі статусів (зареєстровано/реєстрацію зупинено/прийнято рішення про реєстрацію/відмова в реєстрації).
Скористатися он-лайн сервісами користувачі можуть в Електронному кабінеті платника податків. На сьогодні Електронним кабінетом користується понад 9 млн. користувачів, з яких 1,2 млн осіб ідентифікованих в приватній частині, а це – весь активний бізнес.
Враховуючи потреби бізнесу в ДФС постійно впроваджуються нові та вдосконалюються діючі електронні сервіси.
Зокрема, ДФС запроваджено систему E-Receipt у тестовому режимі. Користувачі електронного сервісу «Пошук фіскального чека» вже відзначили простоту отримання, оперативність та достовірність інформації про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.
Також у планах впровадження електронної акцизної марки, що дозволить значно якісніше контролювати підакцизний товар (спирт, алкогольні та тютюнові вироби), унеможливить його тіньовий обіг. Крім того, це сприятиме створенню справедливих конкурентних умов для всіх учасників ринку.
Запровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів здійснюватиметься у декілька етапів. На першому етапі заплановано запровадити електронний документообіг в процесі замовлення та обліку акцизних марок. Наразі вже проводиться робота для переходу до кінця цього року на електронний документообіг з державним підприємством – виробником акцизних марок в автоматизованому режимі.
На наступних етапах будуть вирішуватись питання, пов’язані з подальшим удосконаленням процесу обліку акцизних марок та обігу підакцизних товарів.
Ще одним важливим сервісом, який дозволить суттєво підвищити рівень та якість адміністрування податків, є запровадження електронного аудиту шляхом застосування відповідного програмного забезпечення. Це дасть можливість виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки, значно прискорить та спростить процедури аналізу даних, суттєво зменшить витрати робочого часу на проведення перевірки як посадових осіб, так і платників податків.
E-Receipt: споживачі можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чека, який викликає сумнів
ДФС України впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, яка викликала великий інтерес з боку платників податків та громадян.
Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.
Споживачі можуть направляти до ДФС письмові звернення у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу. Крім того, якщо розрахунковий документ викликав сумнів, покупці можуть надіслати електронний лист із прикріпленою фотокопією чека на адресу [email protected]. Причини невідповідності даних чеків будуть з'ясовані при контрольно-перевірочних заходах.
Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.
Постанова Верховного Суду України не привід для власників автомобілів з європейською реєстрацією не виконувати вимоги митного законодавства
Верховним Судом України 01.10.2018 в справі № 689/1980/16-а винесене рішення, яким залишено без змін постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14.12.2016 про закриття провадження в адміністративній справі, заведеній Хмельницькою митницею ДФС за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України «Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем».
Своїм рішенням Верховний Суд України констатував відсутність підстав для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. А саме за користування автомобілем, ввезеним у митному режимі "транзит" та митне оформлення якого не завершене.
Вказана постанова Верховного Суду України стосується одного конкретного факту притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 469 МК України.
Ніяким чином це рішення не може бути підставою для звільнення від відповідальності інших осіб за порушення строків транзитного ввезення транспортних засобів, передбаченої статтею 470 МК України «Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу до