«Бути мамою важко спочатку. Потім це стає стилем життя», – багатодітна мати Ганна Іванова

Сім'я – це місце, де відчуваєш захищеність і отримуєш перші уроки любові. Так вважають у родині Іванових, у якій ростуть шестеро дітей. Якими їм бути і як жити, на власному прикладі показують батьки. Хранителька домашнього вогнища Ганна Іванова каже: важко бути мамою однієї дитини, потім це стає стилем життя. Багатодітна матір – героїня рубрики ДніпроОДА «Наші люди».

Родина Іванових переїхала до Дніпра з Донецька через війну на Донбасі. Їхньою другою домівкою стало модульне містечко в районі Лівобережний-3. Заходячи на гостину до Іванових, за кількістю пар взуття можна безпомилково визначити: родина тут велика. Найголовніший – Юрій Семенович, хранителька домашнього вогнища – Ганна Сергіївна.

Найстаршому з їх шести дітей – 19. Владислав закінчує другий курс медичного університету в Одесі. Мріє стати патологоанатомом чи військовим лікарем.

16-річна Аліна – студентка музичного відділення педагогічного коледжу Дніпра.

«Донька гарно співає. Має амбітну мрію – стати зіркою. Ми її підтримуємо», – посміхається мати.

Задатки артиста є й у 13-річного Данила. Він грає на скрипці, відвідує клуб маленького лідера «Мінібос» та не проти кар’єри кіноактора.

«Син каже, що хоче отримати дві освіти, аби заробляти багато грошей», – озвучує дитячу мрію Ганна.

Жвавій і активній Ксенії нещодавно виповнилося шість. Дівчинка активно готується до школи: вчиться читати й писати.

«Найближчим часом віддамо її до класу фортепіано. Це той інструмент, яким досконало повинен обов'язково володіти кожен музикант. Адже саме він формує почуття ритму», – розповідає матуся.

Ростян, Ростунчик, Рост – так пестливо батьки називають п’ятирічного Ростислава. Кажуть, він чимось нагадує їм мультяшного героя Альошу Поповича.

«Сильний та сміливий як для свого віку, – говорить мама Ганна. – Ходить на футбол і влучно забиває голи».

Наймолодший у родині Іванових – Юрчик. Йому всього два рочки. Народився він у Дніпрі.

«Цікава дитина. Якщо щось вирішив, – обов’язково зробить. Наприклад, вирішив полити квіти – знайде спосіб, як дістатися до води і в який посуд її набрати», – розказує Ганна.

Мати каже, діти допомагають їй по господарству. Хоча графіка чергувань у хлопців та дівчат немає, вони знають, кому сьогодні мити посуд, кому мести підлогу і витирати пил, хто відповідає за прибирання у дворі.

«Роботи не цураються, і домашні обов'язки їм не в тягар. У Ростика навіть є власний пилосос, і він цим дуже пишається», – каже мати.

Ганна зізнається, коли дітей багато – це тільки в радість. Щохвилинна їхня присутність поруч стає необхідною як повітря.

«Бути матусею важко спочатку. Потім це стає стилем життя. Мрію ще про доньок-близнючок, – посміхається жінка. – Сім'я – це головне в житті людини. Кар'єра не чекає тебе вдома, гроші не витруть твої сльози, а слава не подарує ніжність і турботу».