20 вересня 2017, 20:19
Новорічна бісня.
Умань. Хасиди. Рош аШана.
Мариться, ніби-то, хам-сатана
Дише в шофар, і регоче, і піє,
Всьому, що минулося, дико радіє.
Визрів місцину, де влігся Нахман,
Мчить лоукостом до неї із хмар,
Трощить щорічно премудрості прах,
Мена святого, посланного!.. Нах.
Від чого би, к дідьку, той біс не сп’янів,
Від меду-вина, від улесливих слів,
Слов’янин, як пить дать, у очі спитає
Кудлатого поца: «Мене поважаєш?!»
Хто чваниться йменням народу письма,
Письма, що тлумачень виразних нема.
Той мусить узнать, пілігрим покаяння,-
Мезузу минув до народу читання.
P.S. На мотив української народної пісні
«Всякому городу нрав і права»
Останній раз редагувалося: 16.03.2018 02:59